КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ
ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Пільги за роботу в шкідливих умовах
ПИТАННЯ: Згідно з розділом 3 Інструкції про заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць робоче місце відповідно до п.6.2 Методичних рекомендацій має бути віднесено до одного з трьох видів умов праці: - з особливо шкідливими і особливо важкими; - із шкідливими і важкими; - із шкідливими.
Залежно від установленого виду умов праці підтверджується право працівників на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 або 2.
Чи слід керуватися цією методикою під час встановлення інших пільг згідно із чинними відповідними Списками (Переліками), а саме: - щорічних додаткових відпусток; - доплат за умови праці; - скороченої тривалості робочого дня; - безкоштовного видавання молока чи інших рівноцінних харчових продуктів; - безкоштовного видавання лікувального-профілактичного харчування?
ВІДПОВІДЬ: Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. №442.
Результати атестації використовуються підприємствами і організаціями для заходів щодо поліпшення умов праці, а також установлення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.
Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, наведеними в додатку 4 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, інші пільги і компенсації, залежно від умов праці, - за нині чинними законодавчими актами.
Згідно зі ст.7 Закону України "Про відпустки" щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. №1290 (додаток 2 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. №679).
Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
Показники та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих чинників, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 31.12.97 р. № 383/55 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 28.01.98 р. за № 50/2490).
Згідно з п.9 і 10 Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 30.01.98 р. за № 57/2498, із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 18.06.2003 р. за №496/7817), додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на відповідну додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором відповідно до Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №163.
Підтвердження цього права працівникові можливе лише в разі віднесення його робочого місця до категорії із шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Доплати за умови праці встановлюються відповідно до чинної в Україні постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.86 р. №387/22-78 "Об утверждении Типового положения об оценке условий труда на рабочих местах и порядке применения отраслевых перечней работ, на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда" та провадяться на робочих місцях, на яких виконуються роботи, передбачені галузевими переліками робіт з важкими і шкідливими (особливо важкими та особливо шкідливими) умовами праці у відсотках до тарифної ставки (окладу) лише за неможливості усунення шкідливих виробничих чинників організаційними або інженерно-технічними заходами:
на роботах з важкими та шкідливими умовами праці - 4, 8, 12%;
на роботах з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці - 16,20,24%.
Конкретні розміри доплат за роботу з шкідливими і важкими умовами праці визначаються за результатами атестації робочих місць за шкалою, передбаченою зазначеним вище Типовим положенням про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків, затверджених постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС.
Доплати за роботу із шкідливими умовами праці можуть встановлюватися тільки робітникам.
Рішення щодо безкоштовного видавання молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам ухвалюється згідно з Порядком безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженим чинною нині в Україні постановою Держкомітету СРСР по праці та соціальних питаннях і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. №713/П-13.
Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе на підставі Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, складеного атестаційною комісією підприємства за погодженням із профспілковим комітетом, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації за результатами атестації відповідних робочих місць за умовами праці.
Молоко видається по 0,5 л за зміну незалежно від її тривалості в дні фактичної зайнятості працівника на роботах з виробництва або -застосування, зазначених у Переліку хімічних речовин.
Працівникам, які одержують безкоштовно лікувально-профілактичне харчування через особливо важкі умови праці, молоко не видається.
Відповідно до п.3 постанови Держкомітету СРСР по праці та соціальних питаннях і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 713/П-13 у разі забезпечення нормальних умов праці адміністрація та профспілковий комітет за погодженням з радою трудового колективу підприємства (об'єднання) приймають рішення щодо припинення видавання молока. В такому разі безкоштовне видавання молока або інших рівноцінних харчових продуктів можливе в порядку, встановленому колективним договором, лише з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету (ст.7 Закону "Про охорону праці").
Питання видавання працівникам лікувально-профілактичного харчування регулюються трьома нормативними актами, затвердженими постановою Держкомпраці СРСР та Президії ВЦРПС від 07.01.77 р. №4/П-1. Це Перелік виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці; Раціони лікувально-профілактичного харчування і норми безкоштовної видачі вітамінних препаратів; Правила безкоштовної видачі лікувально-профілактичного харчування.
Право на лікувально-профілактичне харчування мають лише ті працівники, професії і посади яких передбачено у відповідних розділах зазначеного Переліку, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва, і яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджується зайнятість на роботах із особливо шкідливими умовами праці.
Лікувально-профілактичне харчування видається працівникам у дні фактичного виконання робіт у виробництвах, за професіями і посадами, передбаченими Переліком, а також в інших випадках, передбачених Правилами.
О.Чернетенко,
Заступник начальника відділу
державної експертизи умов праці
“Праця і зарплата”, № 34(422), 15 вересня 2004р.
Передплатний індекс 30214