Заборгованість банку "Україна”
перед підприємством
ПИТАННЯ: 1. Підприємство включене до реєстру конкурсних кредиторів банку "Україна" (заборгованість у сумі депозиту і нарахованих відсотків за червень і липень 2001 року). До сьогодні наші вимоги не задоволені. Як цю заборгованість правильно відображати в бухгалтерському і податковому обліку?
2. Банком "Україна" у червні 2001 року не була перерахована до бюджету сума єдиного податку, списана з поточного рахунка підприємства. Підприємство не включене до реєстру конкурсних кредиторів, на сьогодні знаходиться на загальній системі оподаткування. Як у бухгалтерському і податковому обліку відобразити списання безнадійної заборгованості банку?
ВІДПОВІДЬ: Підприємства, які поставили запитання, знаходяться в різних ситуаціях. Київським підприємством були додержані норми ст. 93 Закону № 2121 (своєчасно подана письмова заява з вимогами до боржника - протягом 30 днів з моменту опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство банку "Україна"), Тому вимоги підприємства були включені ліквідатором до переліку акцептованих вимог кредиторів і затверджені Національним банком України. Підприємство з м. Чугуєва, на жаль, не зробило в установлений термін необхідних дій зі стягнення з банку "Україна" сум, списаних з поточного рахунка і не зарахованих до бюджету. Тому хоча проблема у підприємств одна, рекомендації будуть різними.
1. Суму невідшкодованої заборгованості за депозитом і нарахованими відсотками треба було відобразити на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями". Таку заборгованість можна вважати сумнівною дебіторською заборгованістю, оскільки підприємство, що перебуває в реєстрі конкурсних кредиторів, має шанс на відшкодування вказаних коштів (хоча й існує невпевненість у погашенні такої заборгованості). Це випливає з п. 4 П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".
Нагадаємо, що одночасно з порушенням справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів (п. 4 ст. 12 Закону № 2343). I тоді перебіг терміну позовної давності припиняється (п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК), Тому, навіть якщо минуло 3 роки з моменту порушення справи про банкрутство банку "Україна", підприємство-кредитор на сьогодні не може списати сумнівну заборгованість (у бухгалтерському обліку - на витрати періоду, у податковому обліку - на валові витрати).
Підприємству доведеться чекати закінчення процедури ліквідації та повного або часткового погашення своїх вимог у порядку встановленої черговості. А заборгованість за неповерненими депозитами вважається заборгованістю перед Іншими кредиторами, яка погашається у третю чергу (п. 3 "й" ст. 1 Закону № 3097). Зазначимо, що з квітня 2004 року ліквідатором банку "Україна" здійснюється накопичення коштів для розрахунків з кредиторами третьої черги (лист НБУ від 02.04.04 р. № 44-213/583).
I тільки якщо при виплаті кредиторам третьої черги заборгованість залишиться не відшкодованою через недостатність майна банку-банкрута, підприємство-кредитор зможе включити суму вже безнадійної заборгованості до валових витрат на підставі пп. 5.2.8 Закону про прибуток.
2. Сума заборгованості, що виникла, повинна була обліковуватися підприємством на субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами".
Ця заборгованість не підлягає відшкодуванню і вважається погашеною (ст. 96 Закону № 2121), оскільки підприємством не були заявлені вимоги до боржника-банкрута в термін, відведений для приймання претензій. А згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК зобов'язання боржника (банку-банкрута), за якими вчасно не заявлені вимоги, припиняються.
Така заборгованість підлягає списанню як безнадійна дебіторська заборгованість (п. 4 П(С)БО 10), оскільки існує впевненість у неповерненні її боржником. Причому списати цю заборгованість треба було вже на момент визнання її безнадійною (тобто після закінчення 30 днів з моменту опублікування інформації про відкриття ліквідаційної процедури банку "Україна").
У бухгалтерському обліку безнадійна заборгованість списується на інші операційні витрати (у дебет субрахунка 944 "Сумнівні і безнадійні борги").
У податковому обліку списання безнадійної заборгованості в даній ситуації не збільшує валові витрати кредитора, оскільки не були виконані вимоги пп. 5.2.8 Закону про прибуток щодо вживання заходів зі стягнення заборгованості.
Перелік документів
1. Закон № 2121 - Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III "Про банки і банківську діяльність", зі змінами і доповненнями.
2. Закон № 2343 - Закон України від 14.05.92 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зі змінами і доповненнями.
3. Закон № 3097 - Закон України від 07.03.02 р. № 3097-III "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", зі змінами і доповненнями.
4. ЦК - Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. 435-IV
Валентина Верхогляд,
куратор напрямку "Бухгалтерський облік"