ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
15.04.2003 N 3/264(03/133)
Щодо касаційної скарги
Розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Оболонь" на постанову Вищого господарського суду України від 03.01.2003 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Сармат" до закритого акціонерного товариства "Оболонь", третя особа - "Інвестиційна компанія "Керамет Інвест" про визнання недійсними норм статуту і установчого договору, ВСТАНОВИЛА:
22 травня 2002 року закрите акціонерне товариство "Сармат" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Оболонь" про визнання недійсними норм Статуту та Установчого договору.
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що п.5.4.3 Статуту та п.9.2.3 Установчого договору, зареєстрованих у Мінській райдержадміністрації м. Києва 1 вересня 1998 року, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки вони обмежують дієздатність осіб щодо придбання і відчуження акцій товариства.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.08.2002 року позов задоволено та визнано недійсними п.5.4.3 Статуту ЗАТ "Оболонь" та п.9.2. Установчого договору ЗАТ "Оболонь". Суд виходив з того, що відповідно до ст. 25 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) акції ЗАТ не можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки або продажу на біржі. інших обмежень або особливостей обігу акцій закритого акціонерного товариства законодавством України не встановлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2002 року залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 14.08.2002 року з тих же підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.01.2003 року залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2002 року з тих же підстав.
13.03.2003 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ЗАТ Оболонь" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 03.01.2003 року. Скарга мотивується виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Як встановлено господарським судом, предметом позовних вимог є визнання недійсним п.5.4.3 Статуту та п.9.2.3 Установчого договору ЗАТ "Оболонь".
Згідно Установчого договору, зареєстрованого у Мінській райдержадміністрації м. Києва 1 вересня 1998 року, засновниками ЗАТ "Оболонь" є як юридичні так і фізичні особи, які до участі в справі не залучені.
Вищий господарський суд України залишаючи без змін постанову апеляційного суду, якою залишено без змін рішення господарського суду про визнання недійсними п.5.4.3 Статуту та п.9.2.3 Установчого договору ЗАТ "Оболонь", не звернув увагу на те, що згідно із ст. 26 ЦПК України ( 1501-06 ) при об'єднанні кількох пов'язаних між собою вимог, одні з яких підвідомчі районному (міському), а інші - господарському суду, всі вони підлягають розглядові районним (міським) судом.
Відповідно до ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) спір господарському суду непідвідомчий.
За таких обставин, судові рішення у справі підлягають скасуванню з припиненням провадження у справі згідно п.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ).
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Верховний Суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 03.01.2003 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2002 року та рішення господарського суду м. Києва від 14.08.2002 року скасувати.
Провадження у справі припинити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.