Позики населенню під
заставу дорогоцінних металів
ПИТАННЯ: Небанківська фінансова установа (ломбард) за рахунок власних або залучених коштів видає позики населенню під заставу дорогоцінних металів. Оцінка дорогоцінних металів проводиться за ціною НБУ. У випадку якщо клієнт не повертає позику в установлений термін, ломбард згідно з умовами договору реалізовує невикуплену заставу в Державне сховище НБУ та отриманими коштами погашає заборгованість клієнта.
Чи підлягає неповернена позика обкладенню податком з доходів фізичних осіб? Чи повинен ломбард за такими виплатами виконувати функції податкового агента (і які саме), якщо:
- договором передбачена умова, згідно з якою при неповерненні клієнтом позики в установлений термін право власності на предмет застави переходить до ломбарду;
- договір не передбачає умови про перехід права власності?
ВІДПОВІДЬ: Так, на певному етапі в ситуаціях, що розглядаються, виникає об'єкт для обкладення податком з доходів, а на ломбард покладаються функції податкового агента. Однак питання не таке просте, як може видатися на перший погляд, тому потребує пояснення. Отже, розглянемо здійснювані операції по порядку.
Етап I. Фізична особа передає в заставу дорогоцінні метали. Ломбард видає грошові кошти в позику.
Ломбарди - це фінансові установи, що надають фінансові послуги. Один з видів фінансових послуг - надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту (ст. 1 і 4 Закону № 2664). Така угода оформляється договором позики.
За договором позики одна сторона - позикодавець (ломбард) передає у власність другій стороні - позичальнику (фізичній особі) грошові кошти, позичальник же зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) (ст. 1046 ЦК). А застава дорогоцінних металів у цьому випадку є способом забезпечення зазначеного зобов'язання (ст. 1, 3 і 4 Закону № 2654).
Згідно із Законом № 889 (пп. 4.3.23) основна сума кредиту, отримана платником податків, не включається до складу його загального місячного або річного оподатковуваного доходу. Тому у ломбарду при видачі позики (фінансового кредиту) не виникає зобов'язань з нарахування, утримання і перерахування ПДФО до бюджету.
Таким чином, позика є фінансовим кредитом, видається на поворотній основі та протягом дії договору позики отримана у позику сума не може розглядатися як оподатковуваний дохід позичальника.
Зауважимо, що такі висновки зробила і ДПАУ в Листі № 4526.
Етап II. Позичальник не повертає суму позики в установлений договором термін.
У договорі крім іншого повинні бути визначені суть, розмір і термін виконання зобов'язання, забезпеченого заставою (ст. 584 ЦК). Якщо у зазначений термін зобов'язання не виконується, заставоутримувач дістає право звернути стягнення на предмет застави*, якщо інше не передбачене законом або договором (ст. 589 ЦК і ст. 20 Закону № 2654). У випадку, що розглядається, згідно з умовами договору ломбард дістає право реалізувати невикуплену заставу. Реалізація здійснюється в Державне сховище НБУ.
Для оподаткування слід обов'язково врахувати: переходить право власності на предмет застави до ломбарду чи ні. Від цього на даному етапі залежить момент виникнення податкових зобов'язань з ПДФО. Розглянемо обидва варіанти.
| Варіант 1 . Якщо перехід права власності на предмет застави передбачений договором |
Варіант 2. Якщо перехід права власності на предмет застави в договорі не застережений |
| У момент закінчення терміну погашення позики неповернена позика - це вже не заборгованість фізичної особи, це сума його оподатковуваного доходу від продажу об'єкта рухомого майна (п. 12.1 Закону № 889). Нагадаємо, що дорогоцінні метали в розумінні вказаного Закону (п. 1.18) є рухомим майном. Зауважимо, що в ст. 12 Закону № 889 немає прямої вказівки на те, що ломбарди зобов'язані виконувати функції податкових агентів за вказаними доходами. У той же час аналіз п. 12.6, а також інших пунктів цього законодавчого документа (пп. 4.2.6, пп. 8.2.2) наводить на думку, що ломбарди такі функції все ж виконувати повинні. Таким чином, ломбарду доведеться утримати ПДФО із суми неповерненої позики |
У момент закінчення терміну погашення позики ще не можна говорити про виникнення у фізичної Особи (позичальника) оподатковуваного доходу в сумі неповерненої позики. Для цього немає підстав: заборгованість залишилася, ломбард її не простив, а термін позовної давності не минув |
Етап III. Ломбард реалізовує невикуплену заставу в Державне сховище НБУ.
Оскільки громадянин не повернув позику в установлений термін, тобто не виконав взяті на себе зобов'язання, ломбард (керуючись умовами договору) реалізував залишені в заставу дорогоцінні метали.
За рахунок предмета застави заставоутримувач має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, визначені на момент їх фактичного задоволення, включаючи відсотки, відшкодування збитків, заподіяних порушенням зобов'язання (а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойку), необхідні затрати на утримання заставленного майна, а також витрати, понесені у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлене договором застави (ст. 589 ЦК і ст. 19 Закону № 2654).
Якщо грошова сума, отримана ломбардом від реалізації предмета застави, перевищить розмір забезпечених цією заставою вимог, різниця повинна бути повернена заставникові (ст. 25 Закону № 2654).
Повертаємося до варіантів, що розглядаються.
| Варіант 1 |
Варіант 2 |
| Ломбард реалізовує в Державне сховище НБУ вже власні дорогоцінні метали. Проте, керуючись Законом № 2654 (ст. 25), він зобов'язаний повернути клієнту додатну різницю (за її наявності) між грошовою сумою, отриманою від реалізації предмета застави, і розміром забезпечених цією заставою вимог. Для фізичної особи така сума перевищення (без урахування ПДВ і пенсійного збору з ювелірних виробів), а також відсотки за користування позикою (та інші вимоги, які за умовою договору зобов'язаний був сплатити позичальник, а тепер за нього погасить ломбард) є оподатковуваним доходом від продажу об'єкта рухомого майна, тому з урахуванням норм пп. 4.2.6, пп. 8.2.2 і п. 12.6 Закону № 889 ломбарду доведеться із зазначених доходів утримати ПДФО |
Після продажу предмета застави виникає об'єкт для обкладення ПДФО. Причому оподаткуванню підлягає не тільки позикова сума, а вся сума коштів, отримана від реалізації предмета застави (дорогоцінних металів) (без урахування ПДВ і пенсійного збору з ювелірних виробів). Реалізація ломбардом дорогоцінних металів у Державне сховище НБУ є в розумінні Закону № 889 не чим іншим, як продажем рухомого майна фізичної особи при посередництві ломбарду. Оподаткування таких операцій регулюється ст. 12 зазначеного Закону. ДПАУ також уважає, що при продажу дорогоцінних металів** слід керуватися вказаною статтею (див. Листи № 4526, № 2974, № 3620). Згідно із Законом № 889 (п. 12.3) якщо об'єкт рухомого майна продається при посередництві юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу), то посередник уважається податковим агентом щодо оподаткування доходів, отриманих від такого продажу |
Функції податкового агента
1) нарахувати й утримати ПДФО за ставкою 13 % (п. 1.15, п. 12.1 Закону № 889);
2) перерахувати податок до бюджету. У варіантах, що розглядаються, терміни перерахування будуть різними.
| Варіант 1 |
Варіант 2 |
| Згідно з п. 12.6 Закону № 889 доходи від продажу об'єкта рухомого майна підлягають кінцевому обкладенню ПДФО при їх виплаті за їх рахунок. На жаль, конкретні терміни перерахування податку для випадків, що розглядаються, Законом № 889 не передбачені. | |
| ПДФО найбезпечніше перерахувати: - з неповерненої суми позики - на дату переходу права власності на предмет застави від фізичної особи до ломбарду (уважаємо, що саме цю дату слід вважати датою виплати оподатковуваного доходу у вигляді неповерненої позики); - із суми відсотків за користування позикою (які за умовою договору зобов'язаний був сплатити позичальник, а тепер за нього погасить ломбард) - у день отримання ломбардом коштів від реалізації предмета застави (оскільки ці кошти призначені для погашення відсотків); - із суми перевищення, яку ломбард (за її наявності) зобов'язаний виплатити заставнику, - у день фактичної виплати такої суми фізичній особі |
Найбезпечнішим варіантом буде той, при якому ломбард перерахує ПДФО: - із суми коштів, отриманих від реалізації предмета застави (без урахування суми перевищення (за її наявності), а також без ПДВ і пенсійного збору з ювелірних виробів), - у день отримання ломбардом цих коштів; - із суми перевищення, яку ломбард (за її наявності) зобов'язаний виплатити заставнику, - у день фактичної виплати такої суми фізичній особі |
3) відобразити оподатковувані доходи в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ.
При заповненні ф. № 1ДФ, на думку ДПАУ, слід зазначати код ознаки доходу 14 "Інші доходи" (див. Лист № 4526).
Термін подання розрахунку до органу податкової служби - протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу (п. 2.1 Порядку № 451).
Приймаючи рішення про видачу позики під заставу майна, розраховуйте її розмір з урахуванням такого: у разі неповернення позики ломбарду повинно вистачити коштів від реалізації застави передусім на сплату до бюджету ПДФО, а також на задоволення (оплату) своїх вимог згідно з договором.
_______________
* Право звернути стягнення виникає незалежно від того, переходить до ломбарду право власності на предмет застави чи ні.
** Що не належать до групи банківських металів, придбаних у банку.
Перелік документів
1. Закон № 889 - Закон України від 22.05.03 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб"
2. Закон № 2654 - Закон України від 02.10.92 р. № 2654-XII "Про заставу", зі змінами.
3. Закон № 2664 - Закон України від 12.07.01 р. № 2664-III "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг", зі змінами.
4. Порядок № 451 - Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.03 р. № 451.
5. Лист № 2974 - лист ДПАУ від 19.04.04 р. № 2974/ 6/17-3116 "Про податок з доходів фізичних осіб".
6. Лист № 3620 - лист ДПАУ від 07.05.04 р. № 3620/ 6/17-3116.
7. Лист № 4526 - лист ДПАУ від 08.06.04 р. № 4526/ 6/17-3116.
Інна Шевченко,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"