КОНСУЛЬТУЄ ДПА У ДНІПРОПЕТРОВСКІЙ ОБЛАСТІ

Про зовнішню рекламу
(і не тільки про неї)

Реклама - це не тільки двигун торгівлі, як звикли ми говорити ще за радянських часів, а й важлива невід'ємна частина сьогодення. Бо у порівнянні з формулюванням цього поняття в попередній редакції Закони № 270 реклама вже не є спеціальною інформацією про осіб чи продукцію і не пов'язана з прямим чи непрямим одержанням прибутку.

Термінологія

Українські законодавці визначили рекламою інформацію про особу чи товар, яка розповсюджена у будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (ст. 1 Закону № 270).

Законом визначені декілька видів реклами:

- внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків і споруд;

- зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах внутрішнього обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

- реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній і внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену та ін.

Чомусь поряд із цими термінами у ст. 1 Закону немає поняття "реклама на телебаченні і радіо", проте ст. 13 дає визначення цього виду реклами та сфери його застосування.

Споживачами реклами є невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама, тобто потенційно все населення регіону, де така реклама розміщується.

Податок з реклами

Сьогодні рекламний бізнес динамічно розвивається й оперативно реагує на потреби споживачів реклами. Одним з важливих питань у діяльності суб'єктів рекламного бізнесу є правильність визначення бази обкладення податком з реклами та обчислення і перерахування цього податку до бюджету.

Податок з реклами як один з місцевих податків уведений і справляється згідно зі ст. 11 Декрету № 56-93.

Об'єктом податку з реклами є вартість послуг із встановлення та розміщення реклами.

Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни, на яких згідно із законодавством покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати цей податок (згідно зі ст. 11 Декрету № 56-93 та п. 1.1 Закону .№ 2181).

Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які:

- передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації (тобто преси, радіо й телебачення), афіш, плакатів, рекламних щитів, Інших технічних засобів, майна та одягу;

- розміщені - на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.

Податок з реклами сплачується замовниками виконавцям одночасно з оплатою вартості послуг із встановлення та розміщення реклами. Безпосередньо до бюджету податок з реклами сплачує СПД, який установлює та розміщує рекламу.

Механізм справляння та порядок сплати цього податку встановлюються місцевими радами в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України (ст. 15 Закону № 77).

Ставки податку з реклами встановлюються у таких межах:

- для одноразової реклами - не більше 0,1 % об'єкта оподаткування:

- для реклами на тривалий час - не більше 0,5 % об'єкта оподаткування.

У зв'язку із цим постійно виникає запитання:

- Який термін розміщення реклами вважати тривалим?

На сьогодні поняття тривалий час законодавче не врегульоване, тому для правильності застосування ставки податку необхідно знов-таки звернутися до рішення місцевої ради. Наприклад, у м. Дніпропетровську поняття "на тривалий час" означає розміщення реклами на термін більше 30 календарних днів, що зазначено рішенням Дніпропетровської міської ради від 01.12.93 р. № 16 "Про введення місцевого податку з реклами", зі змінами, унесеними рішенням від 06.06.94 р. № 12.

Звітність

Особа, відповідальна за нарахування та перерахування податку, подає до органу податкової служби податковий розрахунок податку з реклами (форма встановлена Наказом № 624).

Термін подання розрахунку визначається рішенням органу місцевої влади.

Отже, розрахунок подається до податкової інспекції за місцем реєстрації СПД або за місцем розташування носія зовнішньої реклами - залежно від рішення місцевої ради - у такий термін:

- якщо звітним періодом визначений місяць -протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця;

- якщо звітний період дорівнює кварталу -протягом 40 днів після останнього календарного дня звітного кварталу.

Протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання розрахунку СПД сплачує до місцевого бюджету узгоджену суму податкового зобов'язання з податку з реклами.

Відповідальність

Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) податкового розрахунку податку з реклами та несплату (несвоєчасну сплату) податку з реклами до бюджету визначена загальними нормами Закону № 2181.

Відповімо на запитання наших читачів, розглянувши як приклади декілька ситуацій, що трапляються на практиці.

СИТУАЦІЯ 1

Фірма А - власник рекламного щита - здає його в оренду фірмі Б, яка, у свою чергу, розміщує на ньому рекламу фірм В, Г, Д. Хто в цьому випадку є платником податку з реклами і як слід нараховувати і сплачувати податок?

Як зазначалося вище, об'єктом податку з реклами є вартість послуг із встановлення та розміщення реклами. Отже, у нашому прикладі відповідальною за сплату податку з реклами до бюджету є фірма, яка безпосередньо розміщує рекламу (тобто орендар рекламного щита).

Таким чином, фірма Б, здійснюючи безпосереднє розміщення зовнішньої реклами фірм В, Г, Д на підставі договорів про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами, є платником податку з реклами, тобто особою, що повинна нарахувати та сплатити цей податок до бюджету. Проте суму податку ця фірма як виконавець послуг утримує із замовників, для чого в договорах та/або розрахункових документах (рахунку, квитанції) на оплату послуг слід виділити суму цього податку окремим рядком.

Фірма Б повинна у термін, визначений рішенням Київської міської ради про податок з реклами, подати до податкової інспекції за місцем реєстрації чи розміщення об'єкта зовнішньої реклами (залежно від вимог такого рішення) податковий розрахунок податку з реклами за формою, встановленою Наказом № 624, і протягом 10 днів після граничного строку подання розрахунку сплатити до бюджету міста Києва нараховану суму податку з реклами.

СИТУАЦІЯ 2

Підприємство надає поліграфічні послуги (виготовляє візитки, календарі та ін.), використовуючи власні виробничі потужності, та придбаває таку продукцію в інших СПД для подальшої реалізації. Чи є підприємство платником податку з реклами і що є об'єктом оподаткування в такому випадку відповідно до нового Закону про рекламу?

Розглянемо окремо кожну частину запитання.

По-перше, відзначимо, що при наданні поліграфічних послуг з виготовлення візитних карток, на яких розміщено логотип фірми, П. I. Б. працівника цієї фірми, його робочі телефони, підприємство розміщує інформацію, яка підтримує обізнаність споживачів та інтерес щодо такої особи. Така інформація цілком відповідає визначенню поняття "реклама" у формулюванні ст. 1 Закону № 270. Така ж думка висловлена ДПАУ в Листі № 8973. Крім того, розміщення такої інформації проводиться з комерційною метою, тобто є об'єктом обкладення податком з реклами (ст. 11 Декрету № 56-93).

Таким чином, поліграфічному підприємству в договорі на виготовлення продукції та в розрахункових документах окремим рядком необхідно вказувати суму податку з реклами, подавати податковий розрахунок цього податку та перерахувати до бюджету суму податку з реклами в порядку, визначеному органами місцевої влади. Об'єктом оподаткування в цьому випадку є договірна вартість робіт з виготовлення рекламної продукції (без ПДВ).

По-друге, зауважимо, що можливі два варіанти здійснення господарської діяльності щодо реалізації придбаної в інших СПД продукції, яка за своїми ознаками відповідає поняттю "реклама" у формулюванні Закону № 270:

1) якщо підприємство тільки реалізує таку продукцію і не вносить змін до її зовнішнього вигляду, тоді об'єкт оподаткування відсутній, податок з реклами не нараховується і до бюджету не сплачується;

2) якщо підприємство придбало поліграфічну продукцію і змінило її зовнішній вигляд (додатково нанесло рекламну інформацію замовника), то в цьому випадку підприємство фактично здійснює розміщення реклами. Тому воно є відповідно платником податку з реклами і має сплатити до бюджету суму податку з реклами за ставкою 0,1 % суми реалізованої рекламної продукції.

Зовнішня реклама

Найчастіше ми стикаємося з найбільш розповсюдженим видом реклами - зовнішньою рекламою, тому питання розміщення саме цього виду реклами ми розглянемо більш детально.

Передусім відзначимо, що саме поняття зовнішньої реклами зазнало змін після прийняття нової редакції Закону № 270. Порівняємо:

З метою впорядкування відносин, які виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами в населених пунктах, та. визначення порядку надання дозволу на розміщення такої реклами, Постановою № 2067 були затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Правила). Відповідно до п. 3 Правил виконавчі органи сільських, селищних та міських рад повинні були розробити порядок розміщення зовнішньої реклами на підпорядкованих їм територіях та надавати дозволи на розміщення зовнішньої реклами.

Порядок розміщення
об'єкта зовнішньої реклами

Основні аспекти розміщення носіїв зовнішньої реклами розглянемо на прикладі м. Дніпропетровська.

Дніпропетровською міськрадою прийняте рішення від 18.02.04 р. за № 29/15 "Про розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпропетровську", яким затверджені Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті (далі - Порядок) і Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів (далі - Положення).

Регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпропетровську здійснює робочий орган - міське комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" (МКП "АТУ").

1. Отримання дозволу

Для отримання дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами в м. Дніпропетровську СПД необхідно подати до робочого органу такі документи:

- заяву встановленої форми;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію заявника як СПД;

- фотокартку або комп'ютерний макет місця, на якому буде розміщений рекламний засіб та ескіз цього рекламного засобу.

Для окремо розміщених рекламних засобів також додаються:

- топогеодезичний знімок місцевості із зазначенням місця розташування рекламного засобу;

- довідка управління земельних ресурсів про правовий статус території у місці запланованого розташування такого рекламного засобу.

Для розташування об'єктів зовнішньої реклами у межах охоронних зон інженерних комунікацій, біля проїжджої частини доріг, на пам'ятках історії та архітектури необхідно додаткове узгодження з відповідними державними установами, відповідальними за дотримання вимог законодавства на цих ділянках. Такими установами можуть бути Державтоінспекція, орган охорони історико-культурних цінностей тощо.

Робочий орган за наявності необхідних документів повинен зареєструвати подану заяву та протягом 5 днів перевірити місце розташування об'єкта зовнішньої реклами на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника і у випадку відсутності такого приймає рішення про встановлення пріоритету за заявником.

Пріоритет заявника на місце розташування рекламного засобу встановлюється строком на З місяці з дати прийняття керівником робочого органу відповідного рішення. Строк встановлення пріоритету може бути подовжений керівником МКП "АТУ" за таких умов:

- через продовження строку оформлення дозволу у зв'язку з потребою виконання архітектурно-планувальних робіт та розроблення проектно-технічної документації;

- на підставі письмового звернення заявника щодо продовження строку оформлення дозволу.

Заявник протягом 5 днів з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету повинен подати до робочого органу копію договору на тимчасове користування місцем розташування носія зовнішньої реклами з власником цього місця (наприклад, об'єкта нерухомості) та копію документа про підтвердження внесення відповідної плати.

Якщо місце розташування рекламного засобу перебуває в комунальній власності, заявник протягом 3 днів з дня прийняття керівником робочого органу рішення про встановлення за ним пріоритету повинен укласти договір на тимчасове користування цим місцем з органом місцевої влади.

Протягом строку дії пріоритету заявник оформлює два примірники дозволу та подає їх до робочого органу разом із супровідним листом, у якому зазначається реєстраційний номер заяви.

Дозвіл повинен бути обов'язково погоджений:

- з Головним архітектурно-планувальним управлінням міської ради;

- на вимогу МКП "АТУ" - з ДАІ;

- при необхідності - з обласним центром охорони історико-культурних цінностей, управлінням екології та природних ресурсів області та утримувачем інженерних комунікацій.

Зазначені органи погоджують дозвіл протягом 5 днів з дня звернення заявника.

Робочий орган протягом 15 днів з дати одержання належним чином оформлених двох примірників дозволу розглядає заяву, готує і подає виконавчому комітету міської ради пропозиції та проект відповідного рішення.

Протягом 5 днів з дати одержання пропозицій від МКП "АТУ" виконком міськради повинен прийняти рішення про надання дозволу або про відмову в його наданні.

У разі позитивного рішення керівник робочого органу підписує обидва примірники дозволу та скріплює їх печаткою. Перший примірник видається заявникові, а другий - залишається для обліку і контролю в робочому органі.

Протягом 10 днів з дня реєстрації виданого дозволу робочий орган інформує орган податкової служби про розповсюджувачів зовнішньої реклами, які отримали дозволи.

Дозвіл видається терміном на 5 років.

Виданий робочим органом дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання в установленому порядку робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

2. Розташування реклами

Після розташування рекламного засобу розповсюджувач зовнішньої реклами у 5-денний строк повинен подати в робочий орган фотокартку місця розташування рекламного засобу.

За тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу справляється плата, розмір якої залежить від базового розміру плати за 1 кв. м площі місця розташування рекламного засобу та коефіцієнта, що також визначається місцем розташування реклами.

Слід зазначити, що розмір плати не враховує ПДВ та податок з реклами, які справляються окремо згідно із чинним законодавством.

Плата за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу включається до складу валових витрат власника засобу зовнішньої реклами згідно з пп. 5.2.1 Закону про прибуток.

Перелік документів

1. Закон № 77 - Закон України від 18.02.97 р. № 77/ 97-ВР "Про систему оподаткування", зі змінами і доповненнями.

2. Закон № 270 - Закон України "Про рекламу" від 03.07.96 р. № 270/96-ВР, зі змінами і доповненнями.

3. Декрет .№ 56-93 - Декрет КМУ від 20.05.93 р. № 56-93 "Про місцеві податки і збори", зі змінами і доповненнями.

4. Постанова № 2061 - постанова КМУ від 29.12.03 р. № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами".

5. Наказ № 624 - наказ ДПА України від 24.12.03 р. № 624 "Про затвердження форми податкового розрахунку податку з реклами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.01.04 р. за № 3/8602.

6. Лист № 8973 - лист ДПА України від 29.10.03 р. № 8973/6/15-3416 "Про рекламну інформацію на візитних картках".

Володимир Верхогляд,
головний державний податковий ревізор-інспектор

Документи що посилаються на цей