ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
ВІДДІЛ З МЕТОДОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
Діяльність ревізійної комісії
та аудиторського комітету в акціонерних товариствах
Після набрання чинності Цивільним кодексом України постало питання: чи обов'язково створювати ревізійну комісію в акціонерному товаристві?
Цивільним кодексом не передбачена обов'язковість її створення, однак допускається (частиною 2 ст. 159 ЦК визначено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів віднесене обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства).
Цивільний кодекс України (стаття 146) визначає, що, на відміну від акціонерного товариства, у товаристві з обмеженою відповідальністю може бути сформований орган, що здійснює постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу.
Як регламентує це питання Господарський кодекс України? Частиною 3 ст. 90 Господарського кодексу передбачено, що перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудитором. Тобто ця норма також вказує на необов'язковість створення ревізійної комісії в акціонерному товаристві для проведення перевірок його фінансової діяльності.
Отже акціонерне товариство самостійно вирішує, чи створювати ревізійну комісію (призначати ревізора), чи залучати аудитора (аудиторську фірму) для проведення перевірок фінансової діяльності.
У разі відсутності в акціонерному товаристві ревізійної комісії аудиторську перевірку річного звіту товариства слід проводити до проведення чергових загальних зборів та на їх розгляд виносити як річний звіт, так і висновок аудитора за ним.
У разі прийняття рішення про створення ревізійної комісії необхідно дотримуватись норм Закону України “Про господарські товариства”, а саме:
- ревізійна комісія обирається з числа акціонерів;
- порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються виключно загальними зборами акціонерів;
- перевірки фінансово-господарської діяльності правління комісія проводить за дорученням загальних зборів, наглядової ради, з власної ініціативи акціонерів, що володіють у сукупності не менш як 10% голосів (зверніть увагу на те, що згідно зі статтею 49 Закону України “Про господарські товариства” право вимагати проведення перевірки належить акціонерам, які володіють більш ніж 10% голосів, а статтею 162 ЦК України таке право надане акціонерам, які володіють не менш як 10% голосів);
- ревізійна комісія звітує перед наглядовою радою та загальними зборами акціонерів;
- члени наглядової ради можуть брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях виконавчого органу товариства;
- ревізійна комісія повинна готувати та подавати загальним зборам висновок за річним звітом товариства;
- ревізійна комісія повинна вимагати скликання позачергових зборів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або у разі виявлення зловживань, вчинених посадовими особами. В разі ухилення виконавчого органу від скликання цих зборів ревізійна комісія самостійно здійснює всі дії щодо їх скликання.
З метою виключення зловживань з боку виконавчого органу питання про обрання ревізійної комісії не можна відносити до компетенції цього виконавчого органу. Обрання членів ревізійної комісії повинне належати до виключної компетенції загальних зборів. Голову ревізійної комісії можливо обирати як загальними зборами, так і самою ревізійною комісією зі свого складу.
Порядок діяльності та повноваження ревізійної комісії необхідно визначати у статуті товариства. До компетенції ревізійної комісії слід віднести:
- проведення перевірок дотримання законодавства, корпоративних документів та інших актів, що регулюють діяльність акціонерного товариства;
- здійснення банківського контролю;
- здійснення контролю кредитних, розрахункових, валютних та інших операцій, проведених товариством протягом звітного періоду;
- здійснення контролю стану каси та наявності майна;
- інші.
Проведення перевірок не повинно порушувати нормальний режим роботи товариства. Комерційна інформація, що стала відома ревізійній комісії в ході проведення перевірок, не повинна бути розголошена, для чого члени ревізійної комісії попереджуються виконавчим органом про перелік інформації, яка визначена як комерційна, та заборону її розголошення.
Результати перевірок та всі рішення, а також хід засідань комісії відображаються у протоколах ревізійної комісії. Протоколи повинні бути підписані головою та всіма членами комісії.
Ведення протоколів доручається одному з членів комісії. Голова комісії несе персональну відповідальність за фактичну достовірність протоколу засідань. Протоколи засідань ревізійної комісії повинні бути доступні акціонерам та органам управління товариства для ознайомлення.
В акціонерних банках існують особливості проведення контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства та її посадових осіб. Так, законодавством (зокрема, Законом України “Про банки та банківську діяльність”) передбачено створення двох органів такого контролю - ревізійної комісії та служби внутрішнього аудиту. Ревізійна комісія банку:
- контролює дотримання банком законодавства України та нормативно-правових актів Нацбанку;
- розглядає відповіді внутрішніх та зовнішніх аудиторів та готує відповідні пропозиції загальним зборам учасників;
- виносить на розгляд загальних зборів учасників або наглядової ради пропозиції з питань, що відносяться до компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки, стабільності банку та захисту інтересів клієнтів.
Служба внутрішнього аудиту банку:
- наглядає за поточною діяльністю банку;
- контролює виконання законів, нормативно-правових актів Нацбанку та рішень органів управління банку;
- перевіряє результати поточної діяльності банку;
- аналізує інформацію та відомості про діяльність банку, професійну діяльність його працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами банку;
- надає правлінню (раді директорів) звіти та пропозиції за результатами перевірок;
- виконує інші функції, пов'язані з наглядом та контролем за діяльністю банку.
Чинним законодавством визначені випадки обов'язкового проведення аудиторських перевірок. Так, згідно зі статтею 10 Закону України “Про аудиторську діяльність” та статтею 24 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, є обов'язковим проведення аудита для підтвердження достовірності та повноти річного балансу та звітності товариства - емітента цінних паперів, зокрема акціонерного товариства. При цьому затверджені вимоги ДКЦПФР до аудиторського висновку, який подається до ДКЦПФР при реєстрації інформації та випуску цінних паперів, а також при поданні регулярної інформації акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій (крім комерційних банків). Ці вимоги затверджені рішенням ДКЦПФР від 25.01.2001 р. № 5 (зі змінами, внесеними рішенням ДКЦПФР від 14.03.2002 р. № 74).
Згідно зі статтею 22 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” реєстрація випуску цінних паперів та інформації про випуск здійснюється на підставі балансу та довідки про фінансовий стан емітента, що підтверджені аудитором.
Від перевірок, що здійснюються ревізійною комісією, аудит принципово відрізняється, по-перше, самостійністю в обранні форм та методів аудиторської перевірки, по-друге - незалежністю від власників акцій, по-третє - можливістю організувати перевірку на комерційній основі.
Крім аудиторських перевірок, аудитори можуть надавати й інші послуги. Це, зокрема, постановка, відновлення та ведення бухгалтерського обліку, складання декларацій про доходи, оцінка активів та пасивів, консультації з питань фінансового, податкового, банківського та господарського законодавства та ін.
Аудиторські послуги надаються на підставі відповідного договору. В цьому договорі повинні бути визначені предмет та термін проведення перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати за надані послуги, права, обов'язки та відповідальність сторін.
За неналежне виконання своїх обов'язків аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність, визначену договором згідно з законодавством. Розмір майнової відповідальності аудиторів не може перевищувати фактично нанесених клієнту збитків з вини аудитора.
За неналежне виконання своїх професійних обов'язків Аудиторською палатою до аудитора можуть застосовуватись стягнення у вигляді попередження, призупинення дії сертифікату або ліцензії на термін до одного року, або їх анулювання.
Згідно з вимогами Цивільного кодексу України (частина 2 ст. 162) статут акціонерного товариства повинен передбачати порядок проведення аудиторських перевірок.
Також слід зазначити, що виконавчий орган акціонерного товариства повинен забезпечити належні умови для проведення аудиторських перевірок та перевірок, що здійснюються ревізійною комісією. Для проведення цих перевірок надаються всі необхідні документи та пояснення з будь-яких питань, що ставляться аудитором або ревізійною комісією.
Ці обов'язки повинні бути визначені у договорі про надання послуг з проведення аудиторських перевірок.
Відповідальність за достовірність бухгалтерської звітності, що надана для перевірки, несе керівник товариства. Керівник товариства не може відмовити аудитору в наданні документів для проведення перевірки на підставі того, що вони містять комерційну таємницю. Законом України “Про аудиторську діяльність” передбачений обов'язок керівництва надавати будь-які документи, які вимагає аудитор, включаючи й ті, які містять комерційну таємницю. При цьому аудитори не мають права її розголошувати та несуть відповідальність за порушення цих правил.
При цьому керівник товариства повинен повідомити аудитора, яка саме інформація визначена як комерційна таємниця.
Про результати перевірок фінансово-господарської діяльності ревізійна комісія повинна доповідати як наглядовій раді (якщо перевірка проводилась за її дорученням), так і загальним зборам акціонерів. При цьому загальні збори акціонерів не мають права затверджувати річний звіт, не заслухавши висновки ревізійної комісії.
Тому при формуванні порядку денного чергових загальних зборів не слід першим питанням ставити затвердження річних результатів діяльності, а другим - затвердження висновків ревізійної комісії. Ці питання повинні бути об'єднані в одне, і голосування повинне проводитись лише після оголошення ревізійною комісією висновків за річним звітом.
Хоч чинне законодавство не передбачає обов'язок ревізійної комісії доповідати про результати проведених перевірок наглядової ради, однак у статуті акціонерного товариства це можливо передбачити.
Що стосується аудиту, то згідно з Законом України “Про аудиторську діяльність” цілком можливо запропонувати аудитору доповісти про результати аудиторської перевірки загальним зборам та пояснити деякі питання, що можуть виникнути у акціонерів. Цей обов'язок можливо передбачити в договорі на проведення аудиторської перевірки.
“Вісник бухгалтера і аудитора України”, № 21-22, листопад 2004 р.