ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
УХВАЛА
05.08.2004
(Витяг)
Щодо розгляду справи.
Перемишлянський районний суд Львівської області вироком від 18 серпня 2003 р. визнав I. винним у вбивстві через необережність М. і засудив його за ч. 1 ст. 119 КК ( 2341-14 ) на п'ять років обмеження волі, а на підставі п. "а" ст. 1 Закону від 11 липня 2003 р. N 1131-IV "Про амністію" звільнив від покарання. У касаційному поданні заступник прокурора Львівської області порушив питання про скасування постановленого у справі вироку, оскільки вважав, що під час її розгляду в суді внаслідок недотримання вимог ч. 4 ст. 277 КПК було істотно порушено права потерпілих. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подання, ознайомившись із матеріалами справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 398 КПК ( 1003-05 ) підставою для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону. Такими відповідно до ст. 370 КПК є ті порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований та справедливий вирок чи постанову. Як зазначено у ст. 277 КПК, під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення. Дійшовши висновку про необхідність цього, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Він оголошує цю постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, а також потерпілому, позивачу, відповідачу та їх представникам. Постанову долучають до справи. Якщо в цій постанові прокурор порушує питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз'яснює потерпілому та його представнику їхнє право підтримувати обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи 18 серпня 2003 р. в ході судового слідства державний обвинувач у порядку ст. 277 КПК ( 1003-05 ) виніс постанову про зміну обвинувачення I. з ч. 1 ст. 115 на ч. 1 ст. 119 КК ( 2341-14 ). При цьому суд, як убачається з протоколу судового засідання від 18 серпня 2003 р., усупереч вимогам ч. 4 ст. 277 КПК не роз'яснив потерпілій М.К. суті постанови і право підтримувати обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі, чим порушив її законні права та інтереси. Крім того, як свідчать матеріали справи, при її розгляді суд припустився й інших грубих порушень кримінально-процесуального закону.
За таких обставин колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційне подання заступника прокурора Львівської області задовольнила: вирок Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 серпня 2003 р. щодо I. скасувала і направила справу до того ж суду на новий судовий розгляд.