ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.04.2004
Щодо касаційної скарги
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання "П." на постанову Вищого господарського суду України від 09.12.2003 у справі за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "П." до ЗАТ "У.", Державного комітету України з державного матеріального резерву, третя особа - Національна акціонерна компанія "Н." - про стягнення 692191,53 грн., ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2001 року Статутне територіально-галузеве об'єднання "П." звернулось до суду з позовом про стягнення із ЗАТ "У.", Державного комітету України з державного матеріального резерву вартості перевезень нафти та нафтопродуктів, здійснених у серпні, грудні 1999 року на суму 692191,53 грн.
Відповідачі проти позову заперечували.
Судовими інстанціями справа розглядалась неодноразово. Останнім рішенням Господарського суду м. Києва від 06.03.2003 у позові відмовлено. Рішення мотивовано тим, що, оскільки перевезення були здійснені позивачем на виконання постанови Кабміну "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році", розрахунки за перевезення повинні проводитися шляхом зменшення заборгованості підприємств Укрзалізниці перед державним бюджетом.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2003 зазначене рішення скасовано. Позовні вимоги задоволені за рахунок вантажовідправника - ЗАТ "У." - з огляду на те, що спірні перевезення не підпадають під дію вищезазначеної постанови Кабміну.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2003 постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2003 скасована, рішення господарського суду м. Києва від 06.03.2003 залишено без змін.
04.03.2004 Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою Статутного територіально-галузевого об'єднання "П.", у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2003 та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В обгрунтування скарги зроблено посилання на невідповідність оскаржуваної постанови рішенням Верховного Суду України, різне застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2003 про задоволення позовних вимог залізниці за рахунок вантажовідправника - ЗАТ "У." - та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, суд касаційної інстанції порушив вимоги чинного законодавства.
Його висновок про поширення на спірні правовідносини дії вищезгаданої постанови КМУ не відповідає фактичним обставинам, встановленим судами, та зроблений без урахування Порядку забезпечення розрахунків за перевезення нафти та нафтопродуктів у 1999 році, прийнятого на виконання постанови КМУ N 1953 і затвердженого наказом Мінфіну, Укрзалізниці, Мінагропрому.
Разом з тим для обгрунтованості висновку про поширення на спірні відносини п.11 постанови КМУ стосовно порядку зменшення заборгованості підприємств Укрзалізниці перед державним бюджетом на суму вартості залізничних послуг, пов'язаних із перевезенням нафти, нафтопродуктів, поданням та прибиранням вагонів, необхідним було не лише підтвердження витрат Укрзалізниці на підставі перевізних документів з позначкою "ПКМУ-98-1953", яка проставлялася відповідачем-вантажовідправником, але й дотримання вимог п.п. 5-7 Порядку забезпечення розрахунків за перевезення нафти та нафтопродуктів у 1999 році.
Однак судами встановлено відсутність документів, необхідних для зменшення заборгованості підприємств Укрзалізниці перед державним бюджетом на суму, що стягується в даній справі. Так, зменшення заборгованості не було проведено у зв'язку з непідписанням керівництвом Держкомрезерву зведених реєстрів. Ця обставина не оспорювалася сторонами спору.
Перевезення позивачем нафтопродуктів на зазначену в позові ціну, вантажовідправником, яким був відповідач - ЗАТ "У.", та факт виявлення перевізних документів з позначкою "ПКМУ-98-1953", що оформлялися товариством, але не мали відношення до перевезень на підставі постанови КМУ N 1953, могли бути підставою для задоволення судом апеляційної інстанції позову на підставі Статуту залізниць України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання "П." задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 09.12.2003 скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2003 залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.