Хліб: виробництво та
роздрібна торгівля

Операції, пов'язані з виробництвом і продажем хліба та хлібобулочних виробів, мають ряд особливостей. Саме у цьому аспекті ми й поговоримо сьогодні про хліб.

Облік у пекаря

Хліб - це продукт, випечений з тіста, приготованого за відповідними рецептурами та технологічними режимами.

Хлібопекарське виробництво - це промислове вироблення хліба, булочних, здобних, дієтичних, сухарних і бубликових виробів з основної та додаткової хлібопекарської сировини (ГОСТ 16814-71, затверджений Держком-стандартом СРСР від 18.03.71 р. № 499).

Формування собівартості

Собівартість реалізованого хліба складається з його виробничої собівартості, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і наднормативних виробничих витрат (п. 11 П(С)БО 16 "Витрати").

Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво (п. 3 Рекомендацій № 47). Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлюються підприємством самостійно.

Рекомендації № 47 - основний документ, яким повинні користуватися промислові підприємства, у тому числі й підприємства хлібопекарської промисловості, при формуванні собівартості виготовлення продукції (виконання робіт і послуг).

Названий документ можна вважати "базовим": оскільки він розроблений з урахуванням багатьох вимог П(С)БО, то, у свою чергу, служить основою (базою) для складання галузевих рекомендацій.

Що стосується саме хлібопекарської галузі, то протягом 4 років калькуляції на випікання хліба підприємства складали, "як могли", використовуючи і Рекомендації № 47, і стару, ще СРСРівську інструкцію, і... Іншими словами, галузь довгий час не мала свого нормативного документа.

Але сьогодні ситуація змінилася: є окремий документ для калькулювання затрат на випікання хліба і хлібобулочних виробів підприємствами хлібопекарської промисловості - пекарями!

У 2004 році об'єднанням підприємств хлібопекарської промисловості "Укрхлібпромом" розроблені Методичні рекомендації щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг) хлібопекарської промисловості (затверджені наказом Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України від 20.04.04 р. № 17). Рекомендації враховують особливості формування собівартості при виготовленні хліба і хлібобулочних виробів. Призначені як для великих хлібокомбінатів, хлібозаводів України, так і для невеликих приватних пекарень.

Виробництво хліба - процес матеріаломісткий. Вартість тільки основної сировини - борошна становить 60 - 70 % від суми витрат, понесених підприємством на виготовлення продукту.

Норми витрати борошна та інших основних і допоміжних продуктів підприємство розраховує самостійно, використовуючи різні ГОСТи та ТУ.

Калькулювання здійснюють на основі рецептур. Досі підприємства хлібопекарської промисловості для набору рецептур використовують Збірник рецептур на хліб і хлібобулочні вироби, затверджений Головним управлінням хлібопекарської та макаронної промисловості Мінхлібпрому СРСР 23.01.86 р.

На нові види виробів згідно з ГОСТами розробляються нові рецептури і затверджуються в установленому порядку. Наприклад, рецептури може затверджувати Дегустаційна комісія об'єднання підприємств хлібопекарської промисловості "Укрхлібпром".

Нижче пропонується умовний зразок формування собівартості для продукції з назвою "Бублик апетитний".

Калькуляція собівартості продукції
"Бублик апетитний". Вага 100 г. Рецептура 7001.
Запроваджується з 01.11.04 р.

Розшифрування затрат на воду та електроенергію

"Бублик апетитний". Вага 100 г. Рецептура 7001

Розшифрування затрат на сировину

"Бублик апетитний". Вага 100 г. Рецептура 7001

Розшифрування затрат на доставку
борошна та сировини

"Бублик апетитний". Вага 100 г. Рецептура 7001

Облік сировини та матеріалів

До сировини й основних матеріалів у хлібопекарській промисловості належать борошно, сіль, дріжджі, цукор, патока, жири тощо.

Витрачання сировини при випіканні хліба та хлібобулочних виробів необхідно здійснювати за нормами, передбаченими рецептурами на ці вироби.

Уся сировина, що надходить на підприємство, за своєю якістю повинна відповідати вимогам ГОСТу, ТУ.

Місце зберігання сировини також повинне відповідати певним санітарним нормам. Наприклад, склад основної сировини - борошна повинен бути сухим, з хорошою вентиляцією, опаленням (температура не нижче +10 °С).

Як сировина у виробництві хліба може використовуватися і хлібна крихта - напівфабрикат, отриманий подрібненням черствого хліба або булочних виробів.

Метод оцінки вибуття запасів сировини підприємство вибирає самостійно із запропонованих у П(С)БО 9 "Запаси". Але в податковому обліку, згідно з п. 5.9 Закону про прибуток, підприємства на сьогодні можуть використовувати тільки два методи: ФІФО та ідентифікованої вартості.

З 1 січня 2005 року набуває чинності нова редакція абзацу восьмого п. 5.9 Закону про прибуток, у результаті чого хлібопекарські підприємства і в податковому обліку зможуть поміняти метод вибуття запасів на найбільш прийнятний для них.

Багато бухгалтерів хлібопекарських підприємств уважають, що для їх галузі найбільш раціональним методом обліку вибуття запасів сировини є метод середньозваженої вартості однорідних запасів.

Облік виробництва хліба

Наведемо фрагмент схеми бухгалтерських проведень виготовлення хлібопекарської продукції, використовуючи числові дані з розділу "Формування собівартості" цієї консультації.

(грн.)

При виробництві хлібобулочних виробів допускається заміна додаткової сировини, передбаченої в рецептурах, іншими видами сировини, харчова цінність яких практично рівнозначна. Така заміна не призводить до погіршення якості та зниження виходу продукції. Норми сировини-замінника встановлені за основними компонентами хімічної сировини і скориговані за сухими речовинами. Наприклад, у хлібобулочних виробах допускається заміна 1 кг олії соняшникової на 1 кг олії кукурудзяної, соєвої або бавовняної або 1 кг патоки на 0,72 кг цукру-піску (крім заварних сортів хліба і хліба орловського).

Реалізація продукції

Готова продукція реалізовується шляхом укладення договорів між підприємством-виробником (постачальником) і покупцем, якими можуть бути як юридичні особи, так і фізичні особи - СПД.

Договір і додатки

Що стосується виду договору, за яким відвантажується хліб, то це може бути як договір купівлі-продажу, так і договір поставки. Частіше використовується договір поставки, оскільки підприємства - виробники хліба звичайно тривалий час працюють з одними і тими ж реалізаторами їх продукції.

Чим ретельніше виписані умови договору, тим менше турбот у підприємства у разі якогось збою.

Додатком до договору можна назвати такі документи, як:

1) заявка, яка подається покупцем для уточнення асортименту в терміни, застережені договором. Нерідкі випадки, коли заявка подається щодня;

2) інформаційна картка, у якій зазначається місце і графік поставки хліба. Зміни в інформаційну картку вносяться не менше ніж за 24 години до моменту поставки продукції письмовою угодою, яку підписують представники обох сторін;

3) товарно-транспортна накладна форми № 1-ТТН (хліб), затверджена Наказом № 153;

4) схема поставки продукції;

5) Положення про порядок надання знижок (на різних підприємствах такий документ може називатися по-різному, але суть залишається одна).

У договорі сторони обов'язково зазначають терміни для повного розрахунку за товар.

Увага! Щоб уникнути непорозумінь, включайте в договір умову, згідно з якою сторони зобов'язані провести звіряння розрахунків (оптимальний варіант - щомісяця, але як мінімум -щоквартально) і за результатами таких звірянь складати акт.

Поставка: транспорт і документація

Поставка готової продукції покупцеві може здійснюватися як транспортом підприємства-постачальника, так і самовивозом, тобто транспортом покупця.

Якщо виробник-постачальник самостійно здійснює доставку хліба, то навантаження продукції здійснюється силами і за рахунок постачальника. Що стосується вивантаження, то цей момент окремо застерігається сторонами і закріплюється в договорі, але, як правило, якщо продукція доставляється транспортом постачальника, то і розвантаження з транспортного засобу і до місця складування (магазин, кіоск) здійснюється працівником підприємства-постачальника.

Постачальник передає покупцеві разом з продукцією (хлібом і хлібобулочними виробами) такі документи:

1) форму № 1-ТТН(хліб) - незалежно від того, чиїм транспортом (постачальника чи покупця) здійснюється поставка продукції;

2) податкову накладну, оформлену в установленому порядку;

3) гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на письмову вимогу покупця.

Право власності на хліб і хлібобулочні вироби від постачальника до покупця переходить у момент підписання покупцем форми № 1 -ТТН (хліб). Додамо, що при цьому покупець повинен мати оформлену в установленому порядку довіреність (п. 2 Інструкції № 99).

Централізовано-кільцеву поставку хліба покупцям підприємство-постачальник може здійснювати без довіреності. Для цього покупець повинен офіційно направити хлібопекарському підприємству лист за підписом керівника та головного бухгалтера зі зразком печатки (штампа), якою матеріально відповідальна особа покупця при прийманні продукції завіряє на супровідних документах свій підпис про отримання цінностей (п. 13 Інструкції № 99).

Ціни

Ціна на товар (хліб і хлібобулочні вироби) вказується в прайс-листах і відображається у формі № 1-ТТН (хліб).

Ціна формується залежно від розташування місця поставки: наприклад, у радіусі 3 км, у межі міста, за межею міста на відстані до 10 км тощо - варіантів може бути безліч.

Увага! У регіонах України ціни на борошно й окремі види хліба регулюються шляхом установлення граничних рівнів торговельних надбавок (підстава - постанова КМУ від 25.12.96 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)" та окреме доручення КМУ від 22.01.04 р. № 2732/0 щодо стабільних рівнів цін на соціальне значущі товари, у тому числі на хліб).

Щоб уникнути непорозумінь з перевіряючими, формування ціни не повинне бути "прив'язане" до певного покупця. Для того щоб зменшити ціну на продукцію, радимо використовувати Положення про надання знижок, яке, у свою чергу, розробляється під умову продажу продукції, а не під конкретного покупця.

Якщо в договорі зазначене право постачальника на зміну ціни на продукцію в односторонньому порядку (а найчастіше такий пункт "забивають" у договорі), то вказують, у які терміни і яким чином це рішення доводиться до покупця. Наприклад, не менше ніж за 3 дні шляхом передачі прайс-листа як додатка до форми № 1-ТТН (хліб).

Оплата

Покупець може оплачувати отриманий товар як у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприєм-ства-постачальника, так і готівкою в касу підприємства.

Увага! При продажу за готівкові кошти хліба і хлібобулочних виробів як продукції власного виробництва хлібопекарські промислові підприємства не застосовують РРО та розрахункові книжки, якщо розрахунки готівкою здійснюються в касі підприємства (підстава - п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Крім того, таким підприємствам не треба придба-вати торговельний патент (п. 6 ст. З Закону № 98).

Примітка. У цій консультації не розглядається варіант продажу підприємством хліба фізичним особам (кінцевому споживачеві) через свій фірмовий магазин, оскільки у цьому випадку діють загальні правила торгівлі товарами.

Повернення черствого хліба

Повернення черствого хліба - операція, яка практично завжди супроводжує продаж хліба.

Черствий хліб - це хліб з терміном реалізації, що минув.

Ми вже говорили, що черствий хліб використовується як сировина (залежно від рецептури) для виготовлення хлібної крихти, яка є напівфабрикатом, отриманим шляхом подрібнення черствого хліба або булочних виробів.

Як правильно оформити приймання черствого хліба від покупця?

Ситуація 1. Продав свіжий хліб за одним договором купівлі-продажу, прийняв назад черствий (нереалізований) хліб - за іншим договором купівлі-продажу.

Якщо хліб передається покупцеві за договором купівлі-продажу або поставки, то приймати повернений черствий хліб слід за іншим (окремим) договором купівлі-продажу. Адже нереалізований хліб - це вже не той продукт, який був відпущений покупцеві, а зовсім інший (з іншими хіміко-фізичними характеристиками), що має навіть іншу назву - "черствий хліб".

Якщо товаром є хліб, то повернення черствого хліба - це не повернення частини не-проданого товару!

Чому ми так детально про це говоримо? Тому що окремі працівники податкових інспекцій, посилаючись на норму п. 4.5 Закону про ПДВ, наполягають на виписуванні підприємствами-виробниками розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної при поверненні черствого хліба. Це означає, що вони не розуміють суті цієї операції!

Щоб не довелося з'ясовувати стосунки з "нерозуміючими" податковими інспекторами, укладайте окремі договори купівлі-продажу на купівлю (повернення) черствого хліба з реалізаторами вашої продукції - підприємствами та СПД - фізичними особами.

Ситуація 2. Передав на реалізацію свіжий хліб за договором комісії, прийняв назад черствий (нереалізований) - за актом.

Якщо хліб передається на реалізацію за договором комісії, то непроданий черствий хліб повертається підприємству-виробнику за актом (накладною). Нагадаємо, що за договором комісії право власності на товар (хліб) до комісіонера (реалізатора) не переходить.

Нижче наведений фрагмент схеми бухгалтерських проведень, якими відображається реалізація продукції хлібопекарськими підприємствами, що перебувають на загальній системі оподаткування. У проведеннях використані умовні ч-ислові дані прикладу з виготовлення "Бублика апетитного".

(грн.)

Облік у будочника

Порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та реалізація хліба і хлібобулочних виробів у пунктах роздрібної торгівлі, що знаходяться в підпорядкуванні як СПД - юридичних осіб, так і СПД - фізичних осіб, регламентований Правилами № 185. Тому в ході консультації ми неодноразово звертатимемося до положень цього документа.

Надходження хлібопродуктів

Порядок приймання

У Правилах № 185 сказано, що на кожну партію хліба і хлібобулочних виробів, які надійшли, роздрібний торговець зобов'язаний мати документи, що підтверджують їх якість і безпеку, де також указані дата виготовлення і час виймання з печі хлібопродуктів. Із цього часу починає відлічуватися термін придатності (п. 11, пп. 1.3 п. 1 розд. II).

Єдиним первинним документом, що оформляється при відпусканні хліба і хлібобулочних виробів, є товарно-транспортна накладна спеціалізованої форми - ф. № 1-ТТН (хліб)*, ТТН оформляється незалежно від того, яким чином доставлені хлібопродукти роздрібному торговцеві: виробником, перевізником чи самовивозом.

Крім даних про кількість і вартість доставлених хлібопродуктів виробник (постачальник) зобов'язаний зазначати в ТТН:

- найменування нормативного документа, що містить відомості про продукцію та її якість (ГОСТ, ТУ на відповідний вид хлібопро-дукту);

- термін реалізації в годинах;

- час виготовлення (години, хвилини).

Як бачимо, це саме ті дані, про які говориться в Правилах № 185. Отже, при кожному отриманні хлібопродуктів роздрібному торговцеві необхідно контролювати їх наявність у ТТН.

Якщо доставлені нестандартні або неякісні хлібопродукти (розпливчатої форми, з блідою або підгорілою скоринкою тощо), роздрібний торговець зобов'язаний відмовитися від їх приймання (пп. 1.11 п. 1 Правил № 185). Для таких випадків у другій і третій частинах ТТН відведені графи, де вказується кількість неприйнятих хлібопродуктів і причина відмови від приймання.

Довіреність на отримання хлібопродуктів

Якщо за доставлені хлібопродукти роздрібний торговець (юридична особа або наймана особа приватного підприємця) не розплачується тут же на місці готівкою, він зобов'язаний подати постачальнику довіреність (п. 2 Інструкції № 99, Лист Мінфіну від 06.11.2000 р. № 053-4154).

Без щоденного оформлення довіреності можна обійтися тільки в тому випадку, якщо хлібопродукти доставляються торговцеві на підставі договору поставки, який передбачає систематичне завезення (здійснення централізовано-кільцевої поставки). Тоді дозволяється:

- видавати довіреність на календарний місяць (п. 9 Інструкції № 99). Цим варіантом може скористатися і юридична особа, і приватний підприємець;

- отримувати товар без довіреності, якщо роздрібний торговець повідомить постачальника про зразок печатки (штампа), якою його матеріально відповідальна особа завірятиме на супровідних документах свій підпис про отримання хлібопродуктів. Таке повідомлення зі зразком печатки складається в довільній формі, підписується керівником, головним бухгалтером підприємства або іншими особами, які уповноважені підписувати довіреність. Повідомлення дійсне протягом одного місяця (п. 8, п. 13 Інструкції № 99).

Зазначимо, що на практиці такі повідомлення приймаються і від приватних підприємців, які мають печатки.

Реалізація хлібопродуктів

Патентування

Торговельна діяльність, пов'язана з продажем хліба та хлібобулочних виробів, патентуванню не підлягає (п. 6 ст. З Закону № 98).

Якщо ж нарівні з хлібом і хлібобулочними виробами** здійснюватиметься продаж інших товарів - з тих, що не зазначені в п. 6 ст. З Закону № 98, - необхідно придбавати торговий патент на загальних підставах. Наприклад, якщо в одній торговельній точці реалізовуються хлібопродукти, борошно, сіль, цукор і безалкогольні напої, то патент придбавати не треба, оскільки всі ці товари зазначені в п. 6 ст. З Закону № 98. Якщо ж крім цих товарів там же продаватимуться борошняні кондитерські вироби (тістечка тощо), без торгового патенту не обійтися, оскільки така "солодка продукція" не наведена у вищеназваному пункті.

Платники єдиного та фіксованого податку, а також підприємства й організації, названі в пп. 1 п. 3 ст. 1 Закону № 98, звільнені від придбання торгового патенту в принципі, тому викладена вище вимога на них не поширюється.

Вимоги до продажу

Хочемо звернути особливу увагу роздрібних торговців на окремі вимоги Правил № 185, які пред'являються до продажу хліба і хлібобулочних виробів.

Протягом усього робочого дня має бути забезпечений безперебійний продаж хлібопродуктів.

Забороняється зберігати хліб і хлібобулочні вироби навалом, а також установлювати обладнання, у якому вони зберігаються, на відстані менше 35 см від підлоги в підсобному приміщенні та менше 60 см - у торговельному залі.

На відміну від хлібопродуктів зниженої вологості (сушка, сухарі, хрусткі хлібці тощо) хліб, булочні та здобні вироби мають невеликий термін реалізації. Після закінчення цього терміну роздрібний торговець зобов'язаний вилучити хлібопродукти з продажу і повернути виробникові (постачальнику). Терміни реалізації, а також умови зберігання хлібопродуктів (упакованих і без упаковки), що знаходяться в продажу, наведені в пп. 1.10 п. 1 Правил № 185.

Зазначимо, що покупець має право пересвідчитися в тому, наскільки свіжий хліб, і при цьому зажадати документи, що підтверджують якість хлібопродуктів. Продавець, у свою чергу, зобов'язаний показати йому ТТН, де виробником (постачальником) наведені необхідні відомості.

Забороняється відпуск неупакованих хлібопродуктів працівниками, які приймають грошові купюри (здійснюють розрахунок за готівку з покупцями).

Роздрібний торговець зобов'язаний забезпечити наявність щипців, ложечок, лопаток, виделок або смужок чистого паперу для використання продавцями при відпуску неупакованих хліба і хлібобулочних виробів, а також для випадків самостійного відбору таких хлібопродуктів покупцями.

Штучний хліб і хлібобулочні вироби масою 0,5 кг і більше на прохання покупців дозволяється розрізати на дві-чотири рівні частини (половинки і четвертинки). При цьому продавець не зобов'язаний їх зважувати.

Регулювання цін і
відповідальність за порушення

У деяких регіонах місцеві органи виконавчої влади, керуючись п. 12 додатка до Постанови № 1548, регулюють ціни на окремі сорти хліба і хлібобулочних виробів, обмежуючи рівень торговельної націнки на відпускну ціну виробника.

Роздрібні ціни на хлібопродукти в таких регіонах знаходяться під пильною увагою територіальних органів, що здійснюють державний контроль за цінами.

У зв'язку із цим зупинимося на мірах відповідальності, передбачених за порушення державної дисципліни цін.

Для юридичних осіб. Якщо в ході проведення перевірки у СПД - юридичної особи виявлене перевищення регульованого рівня торговельної націнки, СПД несе відповідальність у вигляді:

- фінансової санкції - штраф у подвійному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки (ст. 14 Закону № 507);

- економічної санкції - вилучення до відповідного бюджету всієї суми необґрунтовано отриманої виручки (ст. 14 Закону № 507);

- адміністративного штрафу в розмірі від 5 до 10 НМДГ (стягується з посадових осіб***), а за таке ж порушення, здійснене повторно протягом року, - від 10 до 15 НМДГ (ч. 1 ст. 165-2 КУпАП).

Увага! Не розглядається як порушення державної дисципліни цін ситуація,

коли внаслідок будь-яких причин СПД - юридичною особою був перевищений регульований рівень торговельної націнки, однак до початку перевірки сума необґрунтовано отриманої виручки перерахована в дохід відповідного бюджету. У цьому випадку і санкції, визначені Законом № 507, до такого СПД не застосовуються (п. 1.8 Інструкції № 298).

Для приватних підприємців. На сьогодні норми Закону № 507 поширюються тільки на юридичних осіб. Отже, ні фінансові, ні економічні санкції за порушення дисципліни цін до приватних підприємців не застосовуються. Не може з них стягуватися й адміністративний штраф (приватні підприємці не є посадовими особами).

Порядок ведення розрахунків

Порядок ведення розрахунків при продажу хлібопродуктів через пункти роздрібної торгівлі залежить від статусу СПД, умов і форм проведення діяльності.

Без застосування РРО і використання розрахункових книжок (РК), книг обліку розрахункових операцій (КОРО) хліб і хлібобулочні вироби можуть реалізувати СПД - фізичні особи - платники фіксованого та єдиного податку за умови, що:

- поряд із хлібопродуктами не продаються підакцизні товари (крім пива на розлив);

- ведеться книга обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 5 та п. 6 ст. 9 Закону про РРО).

Без застосування РРО, але з обов'язковим використанням КОРО та РК дозволено вести розрахунки при продажу хлібопродуктів:

1) СПД - фізичним особам - платникам фіксованого та єдиного податку, які крім хлібопродуктів здійснюють продаж інших продовольчих товарів, у тому числі тільки таких підакцизних товарів, як пиво в пляшках і бляшанках (п. 1 Переліку № 1336);

2) юридичним особам, а також приватним підприємцям, що застосовують загальну систему оподаткування, які торгують:

- через засоби пересувної торговельної мережі (авторозвозки, лотки), розташовані за межами стаціонарних приміщень або на ринках та ярмарках (п. 2, п. З Переліку № 1336. При цьому див. також пп. 1.15 п. 1 Правил № 185);

- на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл (п. 6 Переліку № 1336);

- на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом "Про статус гірських населених пунктів в Україні" наданий статус гірських (п. 22 Переліку № 1336);

Примітка. Для умов проведення діяльності, наведених у п. 2, 3, 6, 22 Переліку № 1336, встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів - 200 тис. грн. У разі перевищення цього обсягу суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний у місячний термін перейти на застосування РРО (п. 2 Постанови № 1336, п. 2 додатки до Постанови № 121).

- на території сіл (тільки для підприємств споживчої кооперації) (п. 4 Переліку № 1336).

Примітка. Постановою № 1336 (п. 2) установлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів в одному структурному підрозділі підприємства споживчої кооперації - 75 тис. грн. У разі перевищення цього обсягу такий підрозділ зобов'язаний перейти на застосування РРО в місячний термін.

У всіх інших випадках СПД - фізичні або юридичні особи та/або їх філії, відокремлені підрозділи, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі та/або безготівковій формі (за допомогою платіжних карток), зобов'язані застосовувати РРО, зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи (ст. 1, п. 1 ст. З Закону про РРО).

Зазначимо, що застосування РРО і використання КОРО та РК повинні здійснюватися відповідно до вимог, установлених Законом про РРО та нормативно-правовими актами, затвердженими Наказом № 614.

Повернення нестандартних і
черствих хлібопродуктів виробнику

Хліб і хлібобулочні вироби повертаються виробникові звичайно з двох причин:

- у ході реалізації виявлені нестандартні (неякісні) вироби (не витримана вага, виявлені ознаки картопляної хвороби тощо);

- закінчився термін реалізації (хлібопродукти підвищеної вогкості зачерствіли).

Нестандартні та черстві вироби знімаються з продажу і повертаються виробникові в терміни, визначені відповідним договором (пп. 1.7 п. 1 Правил № 185).

За своєю юридичною та економічною сутністю це дві різні операції:

- перша розглядається як повернення хлібопродуктів неналежної якості виробникові (ст. 678, ч. 2 ст. 712 ЦК);

- друга - як реалізація виробникові черствих хлібопродуктів. Такий підхід пояснюється тим, що:

- по-перше, хлібопродукти стають черствими не через те, що виробником допущені огріхи при їх виробництві. Основні чинники, що викликають черствіння хлібопродуктів, - втрата вологи і зміна структури крохмалю борошна при зберіганні хлібопродуктів. Отже, роздрібний торговець здає виробникові хліб і хлібобулочні вироби не як продукти неналежної якості;

- по-друге, виробник приймає черстві хлібопродукти як сировину, яка буде використана у виробництві. Переробка черствих хлібо.продуктів передбачена відповідною нормативною документацією;

- по-третє, у більшості випадків договірна ціна, за якою виробник приймає черстві хлібопродукти, нижча від відпускної ціни свіжоспечених хлібопродуктів.

Повернення виробникові нестандартного або черствого хліба оформляється накладною ф. № М-20. Крім того, якщо повернені нестандартні хлібопродукти, виробник видає роздрібному торговцеві - платнику ПДВ розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Якщо ж повертається черствий хліб, роздрібний торговець - платник ПДВ виписує податкову накладну, перший примірник якої (оригінал) вручає виробникові.

Нестандартний і черствий - дві великі різниці

У бухгалтерському та податковому обліку роздрібного торговця повернення виробникові нестандартних (неякісних) хлібопродуктів має відображатися як операція з повернення товару, а повернення черствих хлібопродуктів - як операція з продажу цих хлібопродуктів їх виробникові.

До уваги юридичних осіб -
платників єдиного податку!

Оскільки звичайно здається невелика кількість черствих хлібопродуктів, їх вартість, як правило, зараховується виробником у рахунок майбутньої поставки. Виходячи з вищенаведеного та норм п. 1.19 Закону про прибуток така операція є бартерною, що неприйнятне для платника єдиного податку, оскільки зобов'язує його перейти на загальну систему оподаткування (п. 5 Указу № 746). Отже, в інтересах платника єдиного податку, щоб розрахунки здійснювалися виключно в грошовій формі.

ПРИКЛАД

Магазином "Паляниця" отриманий хліб "Дарницький" у кількості 600 шт. за ціною 0,83 грн. за буханку без ПДВ. Загальна вартість хліба - 600 грн., у т. ч. ПДВ - 99,60 грн.

Роздрібна ціна однієї буханки хліба, установлена в магазині, - 1 грн. 10 коп.

Після закінчення терміну реалізації 12 буханок вилучені з продажу і здані постачальникові.

Договором на поставку хлібопродуктів передбачені такі умови:

- черствий хліб приймається за ціною, на 5 % нижчою від відпускної (тобто у цьому випадку - по 0,95 коп.);

- вартість поверненого черствого хліба зараховується виробником у рахунок майбутньої поставки.

Таблиця

(грн.)

______________

* Форма затверджена Наказом № 153.

** Продукція, яка належить до хлібобулочних виробів, наведена в розділі 15 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. № 822.

*** Згідно з приміткою до ст. 364 Кримінального кодексу України посадовими (службовими) особами, зокрема, є особи, які займають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, чи виконують такі зобов'язання за спеціальними повноваженнями.

Перелік документів

1. Закон про РРО - Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами.

2. Закон № 98 - Закон України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" зі змінами.

3. Закон № 507 - Закон України від 03.12.90 р. "Про ціни та ціноутворення", зі змінами.

4. Указ № 746 - Указ Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99.

5. Постанова № 121 - постанова КМУ від 07.02.01 р. № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій і безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій", зі змінами.

6. Постанова № 1548 - постанова КМУ від 25.12.96 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)", зі змінами.

7. Наказ № 153 - наказ Міністерства аграрної політики України від 06.06.01 р. № 153 "Про затвердження спеціалізованої форми первинного обліку товарно-транспортної накладної та Інструкції про порядок заповнення, використання спеціалізованої товарно-транспортної накладної на відпуск хлібобулочних виробів".

8. Наказ № 614 - наказ ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", зі змінами.

9. Інструкція № 99 - Інструкція про порядок реєстрації виданої довіреності на отримання цінностей, затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99, зі змінами.

10. Інструкція № 298 - Інструкція про порядок застосування економічних і фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затверджена наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.01 р, № 298/519.

11. Правила № 185 - Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки України від 11.07.03 р. № 185.

12. Перелік № 1336 - Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336, зі змінами.

13. Рекомендації № 47 - Методичні рекомендації щодо формування собівартості продукції, робіт, послуг, затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.01 р. № 47.

Людмила Шевченкова,
Світлана Гладка,
бухгалтери-експерти фірми "Баланс-Клуб"

Документи що посилаються на цей