ДОНЕЦКИЙ ОБЛАСТНОЙ СОВЕТ
IV созыв 2 сессия

РЕШЕНИЕ
№ 4/2-11 от 23.05.2002

Об областной целевой программе
“Оздоровление населения Донецкой области в 2002-2004 годах”

Відповідно до Концепції державної сімейної політики, схваленої постановою Верховної Ради Укргіни від 17.09.99 № 1063 - XIV, постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 323 "Про організаційне і фінансове забезпечення оздоровлення дітей в Україні", п.3.2.2. Регіональної угоди між облдержадміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2002 рік, керуючись ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласна рада вирішила:

1. Затвердити обласну цільову програму "Оздоровлення населення Донецької області у 2002 - 2004 роках " (додається).

2. Запропонувати районним, міським радам вжити заходів щодо виконання програми на відповідних територіях.

3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії обласної ради з питань соціальної політики (Лук’янов), з питань молодіжної політики, фізкультури та спорту (Геллєр), з питань охорони здоров’я (Гусак).

Додаток

Обласна цільова програма
“Оздоровлення населення Донецької області
у 2002 - 2004 роках”

3міст

Вступ. 3

I. Поняття і терміни, що вживаються у Програмі. 5

I I. Актуальність Програми. 6

1.1.Рекреаційні ресурси регіону. 8

1.2. Оздоровлення різних категорій населення. 12

I I I. Мета і завдання Програми. 14

IV. Основні заходи Програми. 15

V. Фінансове забезпечення. 22

VI. Організація та контроль за виконанням програмних положень. 22

VII. Прогнозовані результати. 22

VIII. Моніторинг Програми та оцінка її ефективності 23

Додаток. Схема інфраструктури регіонального ринку оздоровчих послуг.

Графічний матеріал.

Формування економіки нового типу неможливе без оновленої політики інвестування в людський капітал. За розрахунками Світового Банку, саме людський капітал обумовлює успіх 64 % економічного зростання в умовах трансформації економіки (16 % - виробничі, 20 % - природні чинники).

На відміну від вже діючих механізмів підтримки зайнятості, освіти, охорони здоров'я мова йде про впровадження якісно нових схем такого інвестування на засадах соціально орієнтованої економіки, що закріплені Посланням Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2002 - 2004 роки” та програмою стратегичного розвитку “Україна- 2010”.

З огляду на вищевикладене, політика та заходи державного регулювання економіки, в тому числі на регіональному рівні, повинні бути зорієнтовані на індекси цивілізованого людського розвитку - добробут, здоров’я, освіту, всебічний розвиток особистості тощо.

Забезпечення цієї мети втілюється на принципах соціального партнерства - тристороннього співробітництва профспілок, роботодавців, державних структур, у тому числі органів місцевого самоврядування, які об'єднались в процесі формування та реалізації соціально-економічної політики, узгодженого вирішення питань, що виникають у соціально-трудовій сфері.

Для налагодження системної взаємодії між об'єднаннями роботодавців і профспілок, місцевими органами виконавчої влади та самоврядування у виробленні стратегії розвитку регіону щорічно укладається акт соціального партнерства - Регіональна угода, в якій закріплюються конкретні величини обов'язкових до виконання мінімальних соціальних стандартів та механізми їхнього досягнення.

Розділ III Регіональної угоди регулює основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин у сфері соціальних гарантій. Пункт 3.2. розділу III передбачає гарантії щодо охорони здоров'я та захисту духовних інтересів, у тому числі організацію оздоровлення трудящих та членів їхніх сімей.

Цей напрямок соціального партнерства проектується в площину державної сімейної політики, мета якої полягає в забезпеченні сприятливих умов для всебічного розвитку сім’ї та її членів, найповнішої реалізації сім'єю своїх функцій і поліпшення її життєвого рівня, підвищення ролі сім'ї як основи суспільства. Одним з основних напрямів державної сімейної політики є поліпшення охорони здоров'я шляхом створення максимально сприятливих умов для оздоровлення всіх членів сім'ї.

Тобто рекреація та поліпшення стану здоров'я всіх членів сім'ї є одним із обов'язкових до виконання соціальних стандартів, і це положення нормативно закріплено на державному та регіональному рівнях.

Проте в ситуації, шо склалася нині у сфері оздоровлення населення, доволі суперечливими і розрізненими є механізми досягнення цього соціального стандарту. Виникла потреба вироблення консолідованого підходу та програмного врегулювання проблеми.

Управлінням у справах сім'ї, молоді та туризму облдержадміністрації розроблена програма “Оздоровлення населення Донецької області у 2002 - 2004 роках”, що заснована на ринковому підході до поняття оздоровлення населення як складової частини соціально-економічного комплексу області.

Ключове поняття Програми - оздоровлення - безумовно, пов'язане не лише з рекреацією та відновленням фізичного здоров'я. Оздоровлення, окрім покращення стану соматичного здоров'я людини, пов'язане також із підвищенням рівня духовного і психологічного, соціального самопочуття, зміцненням моральних засад суспільства. Проте Програма має статус цільової та стосується оздоровлення в частині відновлення життєдіяльних сил людини, а також ресурсів, що забезпечують цей процес, оскільки:

- перспектива реалізації даної Програми - середньотермінова (вона розрахована на три роки), і якщо охопити цілісно поняття оздоровлення та запланувати заходи, що стосуються всіх його аспектів, мета буде надто глобальна для такого терміну виконання, і Програма буде неефективною;

- існує низка програм і заходів, що регулюють сферу духовного і соціального здоров’я (обласні програми “Репродуктивне здоров'я”, “Діти України”, “Фізичне виховання здоров'я нації”, Програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства та ін.). Щоб зробити Програму оздоровлення більш реальною і конкретною, уникнути дублювання документів, мета і завдання звужені до цільового призначення.

В основу розробки Програми покладені:

- законодавчі та підзаконні акти:

- Основи законодавства України про охорону здоров'я, Закони України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням”, “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, постанова Верховної Ради України від 17.09.99 № 1063-XIV “Про Концепцію державної сімейної політики”,- постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 323 “Про організаційне і фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні”, від 19.02.96 № 222 “Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, які належать суб'єктам підприємницької діяльності”, Регіональна угода між Донецькою обласною державною адміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців;

- пропозиції обласної ради професійних спілок , обкомів галузевих профспілок , обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, управлінь та відділів облдержадміністрації, виконкомів міських рад та райдержадміністрацій;

- дані обласного управління статистики;

- база даних Донецького інституту туристичного бізнесу.

I. Поняття і терміни, що вживаються у Програмі

У даній Програмі поняття і терміни застосовуються в такому значенні:

дитячий оздоровчий заклад (заміський, профільний, праці і відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням тощо) - позашкільний оздоровчо-виховний заклад;

здоров'я - стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів;

заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників;

обласна організація профспілки - добровільне об'єднання первинних профспілкових організацій однієї профспілки, що діє на відповідній території області;

об'єкти соціальної інфраструктури - житловий фонд (крім гуртожитків), дитячі дошкільні заклади, будинки культури, будинки відпочинку, пансіонати, інші оздоровчі заклади;

професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання);

рекреація - відновлення природного й урбанізованого середовища та життєдіяльних сил людини;

рекреаційні ресурси - засоби (природні, трудові, культурно-історичні, фінансові, матеріально-технічні, біосоціальні), шо визначають існування рекреаційної діяльності;

рекреаційна діяльність - сукупні дії з відновлення життєдіяльності людини через лікування, профілактику, відпочинок, туризм, фізичну рекреацію;

страхові кошти - відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

суб'єкти туристичної діяльності - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, шо зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг,

тендер - торги на закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб;

фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - орган, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, провадить збірі і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням”, а також забезпечує їх надання, здійснює контроль за використанням цих коштів.

II. Актуальність Програми

В процесі ринкової перебудови суспільства відбувається відповідна трансформація соціальних інституцій та організаційних механізмів, що стосується всіх сфер життєдіяльності держави в цілому та регіонів зокрема. Цей незворотній процес має як позитивні, так і негативні наслідки.

На старті економічних реформ була визначена формула: спочатку реформи, а потім вирішення соціальних завдань, - що згодом виявилася не тільки помилковою, а й глибоко деструктивною, призвела до поглиблення соціальної кризи. Важко однозначно оцінити соціально-економічну політику різних поколінь реформаторів. Безумовно, відбувалося і продовжується нині формування економіки нового типу на всіх рівнях, однак протиріччя цього процесу негативно позначаються на соціальній сфері, зокрема, оздоровленні населення.

Так, з 1996 року постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.96 № 222 регламентована поетапна передача до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, які належать суб'єктам підприємницької діяльності, заснованим загальнодержавній власності. Мета цього процесу - створення сприятливих умов для господарювання суб’єктів підприємницької діяльності, заснованих на загальнодержавній власності, збереження функціонального призначення майна об'єктів соціальної інфраструктури та зміцнення економічних основ місцевого самоврядування. Реальна картина - ослаблення та скорочення мережі об'єктів соціальної інфраструктури через дефіцит місцевих бюджетів на їхнє утримання. Результат- в наявності закриті, покинуті та зруйновані заклади культури, дошкільного виховання, спортивно-оздоровчі бази; вивільнені працівники, які поповнили лави безробітних.

Інше явище - реформування сфери механізмів реалізації соціальних гарантій держави, багаторазова перебудова структур виконавчої влади і, як наслідок - не досить чітке розмежування функцій. Таким чином, в галузі надання оздоровчих послуг населенню на даний час в регіоні визначені декілька суб'єктів:

- обласне відділення Фонду соціільного страхування з тимчасової втрати працездатності та його структурні підрозділи на місцях;

- обласна рада профспілок, галузеві профспілкові організації;

- підприємства та установи, які макті на балансі оздоровчі заклади;

- управління у справах сім'ї, молоді та туризму облдержадміністрації та структурні

підрозділи у справах сім'ї та молоді виконкомів міських рад та райдержадміністрацій;

- головне управління освіти і науки облдержадміністрації, міські та районні відділи

освіти;

- головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, відповідні управління виконкомів міських рад та райдержадміністрацій;

- головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення піл наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації; відповідні відділи виконкомів міських рад та райдержадмінісграцій;

- суб'єкти туристичної діяльності.

В деяких питаннях діяльності інтереси цих організацій перетинаються, що в кінцевому підсумку негативно позначається на споживачах оздоровчих послуг - населенні.

В таких умовах виникла необхідність консолідації дій і засобів місцевих органів влади, профспілок, підприємств, установ та організацій у процесі відновлення здоров'я трудящих та членів їхніх сімей, дітей та моло|ді соціально незахищених категорій.

1.1. Рекреаційні ресурси регіону

Незважаючи на складну техногенну ситуацію в регіоні, Донбас має свій рекреаційний потенціал, збереження і розвиток якого має виключне значення в контексті оздоровлення населення.

Рекреаційні ресурси регіону представлені наступними групами об'єктів:

1. Природно-рекреаційні: лісові та і степові заповідники, заказники, парки -пам'ятники садово - паркового мистецтва, пам'ятники природи державного, місцевого та районного значення, національні парки.

2. Культурно-історичні: об'єкти культури, музеї, пам'ятники, релігійні об'єкти, кінотеатри, театри, бібліотеки.

3 Соціально-економічні: об'єкти сфери обслуговування, промислові та наукові, навчальні заклади, спортивні об'єкти, лікувально-оздоровчі об'єкти.

4. Суб'єкти туристичної діяльності: туристичні фірми, автотранспортні підприємства, об'єкти громадського харчування, об'єкти відпочинку та розваг, готелі.

На карті регіону можна виділити дні найбільші рекреаційні зони - північну та південну. Це близько 150 км узбережжя Азовського моря з унікальними мілководними піщаними пляжами та Національний природний парк “Святі гори” (м.Слов'янськ).

На території Донецької області розташовані 104 природні території, що перебувають під державною охороною, а саме: 45 заказників загальнодержавного та місцевого значення, 13 заповідних урочищ, 37 пам'ятників природи загальнодержавного та місцевого значення, 4 відділення українських природних степових заповідників, 3 національні природні парки, 1 парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва, 1 державний ботанічний сад. Найбільша кількість природних територій, шо перебувають під охороною держави, розташовані: в Артемівському районі - 12 %, Красному Лимані - 10 %, Олександрівському та Старобешівському районах - по 8 %, Володарському і Слов'янському районах - по 7 %, Амвросіївському, Великоновосілківському, Добропільському районах - по 5 %.

Регіон має мережу оздоровчих закладів, розташованих відповідно до сприятливих природних умов, - всього 521 заклад на 64 628 місць. З них: 21 санаторій та пансіонат з лікуванням, в тому числі 10 дитячих; 76 санаторіїв - профілакторіїв, 52 будинки і пансіонати відпочинку, 372 бази та інші заклади відпочинку, у тому числі 130 позаміських дитячих оздоровчих закладів. В області дислокується 16 % санаторно-курортних закладів від загальної кількості їх в Україні - це найбільший показник серед усіх регіонів.

За кількістю розташованих оздоровчих закладів переважають: Першотравневий район (40 % від загальної кількості). Красний Лиман (21 %), Новоазовський район (8 %) та Слов'янськ (7%).

Серед оздоровчих закладів 68 % перебувають у колективній власності, 31 % - у державній власності, 1 % - у приватній. Більшу частину серед закладів відпочинку мають відомчі. Перше місце за кількістю закладів оздоровлення та відпочинку займають підприємства вугільної промисловості. Відомча підпорядкованість призводить до того, що фінансування закладів відпочинку здійснюється за залишковим принципом. Окрім того, в результаті передачі об'єктів соціальної інфраструктури до комунальної власності частина з них не отримує належного фінансування і діяльність призупинена. Так, протягом оздоровчих сезонів 2000 - 2001 не працювали 123 оздоровчі заклади (24 % від загальної кількості). Серед причин 78 % непрацюючих закладів назвали відсутність коштів на експлуатацію, 7 % - перебування на капітальному ремонті, 15 % - інші причини.

Таким чином, збереження та підтримка діяльності мережі оздоровчих закладів потребує заходів регулювання з боку органів влади.

Дещо інша ситуація з дитячими оздоровчими закладами. До 2001 року спостерігалася тенденція до скорочення кількості дитячих таборів: з 544 у 1999 році вона зменшилася до 494 у 2000 році. Проте вже влітку 2001 року в області працювали 662 дитячі оздоровчі заклади. Аналіз складу системи дитячих оздоровчих закладів показав, що це збільшення відбулося, в основному, за рахунок розширення мережі дитячих таборів з денним перебуванням, профільних і таборів праці та відпочинку. Кількість заміських дитячих оздоровчих закладів у 2001 році, не зважаючи на збільшення числа таборів, не досягла показників 1999 та попередніх років, хоча відпочинок у позаміській зоні є найбільш ефективним. У 2001 році в 107 позаміських таборах відпочило 91,4 тис. дітей (у 2000 році в 101 таборі - 96,5 тис.).

За дислокацією позаміських дитічих оздоровчих закладів, переважають: м Слов'янськ (27 % від загальної кількості позаміських оздоровчих таборів), Першотравневий район (14 %), Новоазовський район (10%).

Серед дитячих оздоровчих закладів 89 % перебувають у загальнодержавній власності, 2 % - у комунальній, 8 % - у колективній, 1 % - у приватній. За відомчою приналежністю провідне місце в області займають пристосовані (з денним перебуванням) табори Міністерства освіти і науки України та стаціонарні дитячі оздоровчі заклади і Міністерства палива та енергетики України.

Тенденції, що простежуються у сфері дитячого оздоровлення, неоднозначні. З одного боку, позитивне збільшення загальної кількості таборів, проте з другого -розширюється мережа пристосованих таборів з денним перебуванням, що знаходяться в межах населених пунктів, тобто діти, які перебувають в цих таборах, не позбавлені шкідливого впливу забруднень урбанізованої зони. В той самий час поступово скорочується число позаміських дитячих оздоровчих закладїв, де діти могли повноцінно оздоровлюватися, і причини цьому різні. В основному на мережу дитячих оздоровчих закладів негативно впливає залишковий принцип фінансування об'єктів соціальної сфери. Дитячі оздоровчі заклади фінансуються власниками, фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за рахунок профспілкового бюджету, батьківської доплати. Проте коштів із вказаних джерел часто не вистачає для повноцінного функціонування таборів, тому місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування беруть дольову участь в оздоровленні дітей.

Також для всіх оздоровчих закладів небажану роль відіграє побічний результат соціально дезорієнтованих ринкових реформ: на підприємства та господарства приходять нові власники, інвестори, які ставлять за мету максимізацію прибутку, при цьому мало хто з нових господарів турбується про відпочинок, дозвілля та оздоровлення робітників і, відповідно, утримання соціальної сфери вважається невигідним. Хоча інвестиції в людський капітал дають позитивний економічний ефект, і на державному рівні проголошений поступ до соціальне орієнтовіаної ринкової економіки.

Всі ці проблеми потребують негайнрго вирішення, поки остаточно не втрачені об'єкти оздоровчої бази.

Індустрія туризму, що також є одним і важливих ресурсів рекреації, представлена в регіоні 181 суб'єктом господарської діяльності, які мають ліцензію на право проведення туристичної діяльності, 73 готельними господарствами, підприємствами авіаційного, залізничного та автомобільного транспорту.

Взагалі, за рейтингом областей України за основними показниками діяльності туристичних підприємств, Донецька область займає 5 місце після Криму, Києва, Одеси та Севастополя.

Самостійність.турфірм зумовлює присутність елементів прогресивного ринкового господарювання: маркетингові дослідження попиту на туристичний продукт, добре організована реклама, врахування запитів та побажань споживачів. Так, турфірмами регіону пропонуються послуги на відпочинок, розваги, навчання та лікування майже в 30 країнах світу.

Реконструкція та модернізація об'єктів готельного господарства та харчового обслуговування відбувається, в основному, за рахунок інвестицій приватного капіталу та власних коштів фірм. Через появу конкуренції на ринку туристичних послуг суб'єкти туристичної діяльності намагаються вдосконалити власний туристичний продукт, орієнтуючись на європейські стандарти. Окрім того, існуюча туристична інфраструктура рекреаційних зон доповнюється такими елементами як бари, кафе, автостоянки, заправочні станції, пункти прокату туристичного спорядження, нічні клуби, водні станції, ігрові автомати, відеодискотеки тощо.

Фінансові ресурси на оздоровлення населення області не солідарні, а надходять з різних джерел для різних соціальних груп:

- приватні надходження заможних верств населення та середнього класу для власного оздоровлення;

- кошти підприємств та установ - власників оздоровчих закладів на оздоровлення робітників та членів їхніх сімей;

- кошти з державного, місцевих бюджетів акумулюють управління у справах сім'ї, молоді та туризму, головне управління освіти та науки, управління охорони здоров'я, головне управління праці та соціального захисту населення, головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації на оздоровлення дітей, учнівської та студентської молоді, дорослого населенні, що перебуває на диспансерному обліку, а також відноситься до окремих соціальне незахищених категорій ;

- кошти обласної ради профспілок та профспілкових організацій і об’єднань на оздоровлення членів профспілок та їхніх сімей;

- страхові внески працівників підприємств, установ, організацій, що акумулюються обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, пов'язаних із тимчасовою втратою працездатності, народженням та похованням. В перелік вказаних послуг входить санаторно-курортне лікування застрахованих осіб і членів їх сімей, оздоровлення в санаторіях-профілакторіях, пансіонатах, дитячих оздоровчих таборах; часткове фінансування санаторіїв-профіліікторїїв підприємств, установ та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування.

Незважаючи на таку доволі велику кількість структур, що займаються оздоровленням населення, в умовах надзвичайно екологічно забруднено промислового Донецького регіону та зростання рівня захворюваності населення робота, яка проводяться в даному напрямку, є значною, але недостатньою. Особливим дезорганізуючим чинником є розмежованість джерел фінансування і структур, що займаються оздоровленням населення. В таких умовах важко спрямовувати процес відновлення життєдіяльних сил жителів регіону в потрібне русло, керувати цим процесом та тримати контроль. Проте цей чинник сформований на вищому рівні, законодавчо, тому в регіональних умовах необхідно пристосуватися до нової ситуації, розробити механізм консолідації зусиль всіх задіяних структур для загальної мети - оздоровлення населення області.

Таким чином, в регіоні наявний рекреаційний потенціал, ефективні шляхи використання якого слід виробити методом програмного регулювання.

1.2. Оздоровлення різних категорій населення

Рівень здоров'я населення Донецького регіону вимагає застосування негайних заходів щодо покрашення його стану. Адже за статистичними підсумками захворюваності населення 2001 року, практично на кожного жителя області припадає більше одного захворювання. При чому якщо підлітки від 15 до 17 років хворіють у 10 разів менше, ніж доросле населення, то діти від 0 до 14 років хворіють всього у 2 рази рідше, ніж дорослі. Загрозливою також є тенденція до збільшення захворюваності дітей першого року життя, кількість випадків якої збільшується щороку на 1 %.

Наслідки техногенного впливу на здоров'я населення проявляються у показниках захворюваності на такі небезпечні для життя людини хвороби, як злоякісні новоутворення. Найчастіше діагноз злоякісного новоутворення припадає на вікові групи 60 - 74 років та 45 - 59 років. Відповідно ця динаміка негативно позначається на тривалості життя населення регіону. Питома вага чоловіків у кількості хворих на злоякісні новоутворення - 49,1 %, жінок - 50,9 %.

Якщо злоякісні новоутворення - хвороба більше екологічна, то туберкульоз - соціальна, і не менш небезпечна для життя людини. Насторожує те, що випадки цієї хвороби найчастіше реєструються у вікових груп: 1) 40 - 49 років; 2) 30 - 39 років; 3) 20 -29 років. Питома вага чоловіків у кількості хворих на туберкульоз складає 71,8 %, жінок - 28,2%.

Крім того, позначилася виразна тенденція до зростання захворювань органів серцево-судинної системи, дихання, травлення, опорно-рухової та нервової систем. За даними обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на диспансерному обліку із захворюванням системи кровообігу перебувають 350 тис. працюючих застрахованих осіб, органів травлення - 140 тис., органів дихання - 60 тис., сечостатевої системи - 79 тис. Всі вони потребують першочергового санаторно-курортного лікування.

За даними обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в області нараховується 98 706 страхувальників з числом застрахованих осіб - 1 552 700, 345 тис. дітей від 1 до 12 років, 20 тис. дітей до одного року життя.

Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності (яка оформляється лікарняними листами) в робочих днях на 100 застрахованих осіб протягом 2001 року зменшилась на 209 днів і становила 439 днів (або в абсолютному показнику 5953 тис. робочих днів). Незважаючи на зниження цього показника, рівень захворюваності продовжує залишатися високим в порівнянні з даними по Україні.

Результати досліджень, проведених обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, показують, що найбільший рівень захворювань системи кровообігу реєструїться в місті Горлівці, Красноармійському та Добропільському районах. На інфаркт міокарду частіше за все хворіють в м.Торезі, Ясинуватському і Добропільському районах. Захворюваність органів дихання, яка складає найбільшу питому вагу серед хвороб, що обумовлюють тимчасову непрацездатність, має значну поширеність в м. Шахтарську, Торезі, в Тельманівському районі.

Тобто оздоровлення населення - завдання першочергове і невідкладне.

На сьогодні організація оздоровлення відбувається декількома шляхами:

- економічно спроможне населення оздоровлюється самостійно;

- сприяння в оздоровленні своїх робітників та членів їхніх сімей надають підприємства;

- профспілки контролюють реалізацію прав своїх членів у сфері охорони здоров'я та проводять оздоровлення трудящих та їхніх сімей,

- застраховані особи та члени їхніх сімей мають можливість оздоровитися за кошти соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- населення соціально незахищених категорій оздоровлюється за пільговими путівками через посередництво відповідних уповноважених державних структур.

За статистичними даними, у порівнянні з 1995 роком протягом останніх років кількість дорослих осіб, які відновили своє здоров'я у закладах оздоровлення та відпочинку області, скоротилася в 1,4 рази. Показник кількості оздоровлених дітей, за підсумками 2001 року (132,74 тис. чол.), дещо збільшився і майже зрівнявся з 1999 роком (132,0 тис. чол.). Аналіз даних за останні роки щодо діяльності санаторно-курортних та дитячих оздоровчих закладів регіону показав, що із загальної кількості населення щорічно повноцінно оздоровлюється близько 9 %. Цей показник не означає, що зменшився попит на оздоровчі послуги. Навпаки, захворюваність зростає і стан здоров'я населення області погіршується. Наведений факт свідчить, що на ринку оздоровчих послуг формується прихований попит, тобто є потреба, є бажання її задовольнити, але не влаштовують ціни, умови тощо.

Якість організації оздоровлення населення - це теж питання з розряду першочергових. Санаторно-курортні заклади оздоровлення та відпочинку атестуються за встановленим порядком, а для позаміських дитячих оздоровчих таборів нормативно не регламентований порядок атестації. Існує порядок отримання дитячими оздоровчими закладами акту прийомки дитячих оздоровчих закладів. Далі протягом сезону діяльність дитячих оздоровчих закладів координується відповідно до підпорядкування: обласною радою профспілок та членськими організаціями, міжвідомчою комісією з оздоровлення. Через розрізненість підпорядкування та приналежності позаміських дитячих оздоровчих закладів не існує в області єдиного цілісного механізму оцінки їхньої діяльності, визначення перспективних завдань розвитку галузі дитячого оздоровлення, практично неможливо здійснювати ефективне управління цієї галуззю.

Таким чином, стан здоров'я населення потребує покрашення, і для вирішення цього завдання необхідно розробити шляхи регулювання сфери надання оздоровчих послуг, передбачивши проблемні моменти та регіональні особливості.

III. Мета і завдання Програми.

Мета Програми - покращення стану здоров'я різних категорій населення регіону. Досягнення мети планується через виконання завдань:

1. Консолідація зусиль і співробітництво органів влади, профспілок, підприємств, установ та організацій в галузі оздоровлення населення.

2. Збереження та розвиток рекреаційних ресурсів регіону.

3. Забезпечення доступності оздоровчих послуг для різних категорій населення. Інструментом реалізації поставлених завдань є розроблена система заходів.

IV. Основні заходи Програми

*** Заходи ІП розділу розроблені обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з показниками на 2002 рік; потребують щорічного затвердження кількісних та фінансових показників.

V. Фінансове забезпечення

Фінансування заходів Програми здійснюється за рахунок виділених в установленому порядку коштів державного та місцевих бюджетів, підприємств, установ та організацій, професійних спілок, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення, а також добровільних внесків юридичних і фізичних осіб.

Фінансування заходів Розділу III (Відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їхніх сімей) здійснюється виключно за статтею "оздоровчі заходи" бюджету обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Всього на реалізацію заходів щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їхніх сімей у 2002 році передбачається витратити 69,8 млн. грн. Обсяги фінансування на 2003 - 2004 роки погребують щорічного затвердження.

VI. Організація та контроль за
виконанням програмних положень

Контроль за ходом реалізації Програми здійснює управління у справах сім'ї, молоді та туризму облдержадміністрації у тісній взаємодії з обласною радою профспілок.

Контроль за виконанням заходів щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб здійснюватиме правління обласного відділенння Фонду соціального страхування за підсумками виконання бюджету за квартал, півріччя і рік.

Всі задіяні у Програмі структури надають інформацію про хід її виконання управлінню у справах сім'ї, молоді та туризму облдержадміністрації щорічно до 15 січня.

VII. Прогнозовані результати

В результаті реалізації Програми очікується:

1. Зміцнення здоров'я різних категорій населення області.

2. Збереження та створення основ для подальшого розвитку мережі оздоровчих закладів.

З Поглиблення соціального партнерства в регіоні.

4. Збільшення обсягу інвестицій в людський капітал.

5. Формування ринку оздоровчих послуг.

6. Вдосконалення механізмів досягнення встановлених на регіональному рівні соціальних стандартів.

7. Зниження рівня захворюваності за окремими видами хронічних захворювань, що обумовлюють тривалі терміни лікування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

8. Скорочення терміну перебування на листках непрацездатності, заощадження коштів на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

VIII. Моніторинг Програми та оцінка її ефективності

З метою забезпечення збору, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан сфери оздоровлення населення області, прогнозування його змін під впливом соціально-економічної діяльності, а також розроблення коректив та рекомендацій для прийняття управлінських рішень створюється система регіонального моніторингу на основі показників (індикаторів) кількісного і якісного плану.

Аналіз ходу впровадження Програми здійснюватиме управління у справах сімї, молоді та туризму облдержадміністрації при взаємодії з організаціями - партнерами.

Оцінку ефективності реалізації Програми планується виконувати щорічно до 1 березня з інформуванням про наявні результати обласної ради, облдержадміністрації та обласної ради профспілок.

З графічним матеріалом Ви можете ознайомитись в розділі “Довідники”, підрозділ “Додатки до документів”, папка “Рішення”.

Документи що посилаються на цей

• О ходе выполнения областной целевой программы “Оздоровление населения Донецкой области в 2002-2004 годах”