КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО
ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
Як оплачували працю працівників підприємств
ПИТАННЯ: Як оплачували працю працівників підприємств (установ, організацій), яких у 1986-1990рр. було призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС? Що змінилося для таких осіб з 1 січня 2005 р. - з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. №1240 "Про внесення зміни до п. 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, I пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи"?
ВІДПОВІДЬ: Згідно з п.4 Інструкції про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР при призові на дійсну військову службу і проходженні служби в запасі, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22.04.82 р. №95/4-132, за працівниками, яких було призвано на збори, зберігалися посада (робота) і середній заробіток за весь час зборів, включаючи час у дорозі до військової частини й назад.
Абзацом першим п.1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.86 р. №524-156 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції" керівникам підприємств та організацій надавалося право оплачувати працю працівників, котрі були безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за підвищеними до 100% тарифними ставками (відрядними розцінками, окладами, посадовими окладами). Конкретні розміри підвищення цих тарифних ставок (відрядних розцінок, окладів, посадових окладів) установлювалися з урахуванням складності і терміновості виконуваних робіт. Норма, встановлена цим абзацом, утратила чинність на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.88 р. № 491-106 "Про зміну та визнання такими, що втратили чинність, рішень уряду СРСР з питань умов оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, що пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (у зв'язку зі зміною радіаційної обстановки та запровадженням згідно з постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.87 р. №1497-378 нових умов оплати праці і пільг для працівників, зайнятих на експлуатації ЧАЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення).
Виходячи із зазначеного, тарифні ставки (відрядні розцінки, оклади, посадові оклади) працівників підвищували в установленому порядку, і для підвищення на 100% тарифних ставок (відрядних розцінок, окладів, посадових окладів) усім працівникам підстав немає.
Норми КЗпП УРСР на осіб, яких було призвано на спеціальні військові збори, не поширювалися в тому числі й щодо додаткової оплати за роботу у вихідні і святкові дні, надурочні і нічні години тощо (згідно з п.7 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.04.68 р. №108/12 такі особи дні відпочинку і святкові дні використовували за розпорядком, установлюваним командуванням, яке проводило збори).
Водночас розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.86 р. №1031-рс "Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" (втратило чинність на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.88 р. №491-106) на військовозобов'язаних, яких було призвано на збори і які були безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації аварії на ЧАЕС, було поширено порядок оплати праці та виплати одноразової винагороди за місцем постійної роботи, установлений для робітників і службовців, котрі виконували такі роботи. При цьому військовозобов'язаним, які до моменту призову на збори тимчасово не працювали, заробітну плату виплачували місцеві органи військового управління, виходячи з посадового окладу в розмірі 100 крб. на місяць із застосуванням установлених коефіцієнтів до заробітної плати за роботу в зоні Чорнобильської станції, та одноразову винагороду - виходячи з посадового окладу.
Відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.86 р. №964-рс "Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати" для прискорення робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розпорядження Міненерго СРСР виділявся додатковий фонд заробітної плати в розмірі 100 тис.крб. При цьому голові урядової комісії з ліквідації аварії надавалося право виплачувати одноразову винагороду в розмірі до 1 тис.крб. працівникам, котрі відзначилися під час виконання особливо важливих і відповідальних робіт, залежно від небезпеки їхнього проведення. Крім того, керівникам міністерств і відомств, що брали участь у ліквідації аварії, дозволялося за погодженням з головою урядової комісії у виняткових випадках оплачувати працівникам, котрі були зайняті на цих роботах у III зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі порівняно з установленими чинним законодавством нормами, в II зоні - в чотирикратному, в I зоні - в трикратному розмірі.
За абзацом четвертим пп.1 п.1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.86 р. №207-7 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які зайняті на роботах, що пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.10.86 р. №524-156) в зоні особливого контролю оплата праці осіб, призваних на військові збори, провадилася в однократному розмірі тарифної ставки (окладу).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.10.2000 р. №12-рп/2000 територія населених пунктів, не віднесених до 30-кілометрової зони ЧАЕС, з яких у 1986 р. було евакуйовано населення на підставі відповідних актів органів державної влади, незалежно від часу ухвалення цих актів та проведення евакуації, належить до зони відчуження з дня аварії на ЧАЕС. Оплата праці осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на цій території, провадилася як у зоні особливого контролю.
За рішенням урядової комісії від 02.02.87 р. №351 після 1 березня 1987 р. термін "зона небезпеки" не застосовувався.
Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 06.01.88 р. №12-р (пп."б" п.1) доводилося до відома міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, що постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.87 р. №1497-378 "Про умови оплати праці та пільги для працівників, що зайняті на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення" з 1 січня 1988 до 1 січня 1991 р. (терміном на три роки) військовозобов'язаним, яких було призвано на збори і які були безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і в зоні відселення, передбачалося тарифні ставки (відрядні розцінки, оклади, посадові оклади) виплачувати в одинарному розмірі понад збережену середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Військовозобов'язаним, які на момент призову на збори тимчасово не працювали, заробітну плату мали виплачувати місцеві органи військового управління в подвійному розмірі виходячи з посадового окладу 100 крб. на місяць.
Керівникам підприємств і організацій, які виконували, роботи з експлуатації ЧАЕС і ліквідації наслідків аварії в зоні відселення, а також начальнику Оперативної групи цивільної оборони СРСР було дозволено у виняткових випадках і на нетривалий термін за погодженням з Мінатоменерго СРСР платити таким працівникам у трикратному розмірі.
Крім того, оплата праці призваних на військові збори військовозобов'язаних запасу провадилася (понад збережений середній заробіток) так:
на різних ділянках проммайданчика ЧАЕС - залежно від радіаційної обстановки із застосуванням показника кратності від 1 до 4;
працівників, які виконували роботи в приміщеннях і на покрівлі третього енергоблоку ЧАЕС, у районі "рудого" лісу, відкритого розподільчого обладнання, в цехах дезактивації, теплових і підземних комунікацій, з обслуговування законсервованого третього енергоблоку, на територіях, розташованих безпосередньо поблизу третього і четвертого енергоблоків, майданчиках будівельної бази і складів обладнання, а також на роботах з поховання радіоактивне забруднених матеріалів у могильниках - у чотирикратному розмірі;
працівників, які виконували роботи з експлуатації першого та другого енергоблоків, будівництва п'ятого та шостого енергоблоків і на розташованих поряд з ними територіях, - у двократному розмірі;
на роботах з ремонту покрівлі першого, другого, п'ятого та шостого енергоблоків - у трикратному розмірі;
у приміщенні адміністративно-побутового корпусу ЧАЕС №1 (АПК-1) - в однократному розмірі.
Якщо працівники, розміщені в АПК-1, виконували роботи на території, де оплата праці провадилася в дво-, три-, чотирикратному розмірі, оплата праці цих осіб провадиться також у дво-, три-, чотирикратному розмірі за фактично відпрацьований час на відповідній території, за даними табеля обліку робочого часу за зонами небезпеки:
у населених пунктах Копачі, Прип'ять, Лелів (ПуСО, станція перевантаження) - у двократному розмірі;
на станції Янів - у трикратному розмірі;
у решті населених пунктів 30-кіло-метрової зони, в тому числі в м.Чорно-биль, - в однократному розмірі;
в інших випадках на об'єктах у межах 30-кілометрової зони - за рівня випромінювання до 5 мр/год - в одинарному; - за рівня випромінювання понад 5 мр/год - у подвійному розмірі.
За нормами постанови Держком-праці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.86 р. №153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалася відповідно до чинного на підприємстві (в організації) положення про преміювання.
Тобто, якщо до призову на військові збори в зону відчуження премію працівникові нараховували регулярно, за період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, премію також мали нарахувати в розмірах, визначених чинним на той час на підприємстві (в організації) положенням про преміювання. В положення про преміювання могли бути внесені зміни відповідно до пп.4 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.86 р. №207-7 щодо підвищення граничного розміру премій до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць. Тобто розмір премії встановлювався для кожного працівника окремо відповідно до чинного на підприємстві (в організації) положення про преміювання, і підвищення на 60% розмірів премії всім працівникам не передбачалося.
Відповідно до пп.3 п.1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.86 р. №207-7 для заохочення працівників підприємств, організацій і установ (незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості), котрі безпосередньо брали участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розпорядження Міністерства енергетики та електрифікації СРСР виділялися кошти в розмірі 1 млн.крб. на місяць до повного завершення цих робіт. Розмір премії, що виплачувалася одному працівнику за рахунок зазначених коштів, не мав перевищувати 400 крб. на місяць (понад установлені максимальні розміри премій).
Якщо розрахунки не було зроблено своєчасно, донараховували за наявності табеля обліку робочого часу (в оригіналі) за період роботи в зоні відчуження, завіреного підприємством, установою чи організацією, що відповідали за проведення конкретних робіт у зоні відчуження, чи іншого документа первинного бухгалтерського обліку, складеного в році виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Застосування листів Держкомпраці СРСР від 15.09.86 р. №0595 та Держкомпраці УРСР від 23.09.86 р. №136 як таких, що не можуть містити правових норм і впливати на перерахунок заробітку, в нормах будь-якої постанови Кабінету Міністрів України, в тому числі й постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.97 р. №523, було недоцільним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. №1240 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії працівникам підприємств (установ, організацій), яких у 1986-1990 рр. було призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, призначати із заробітку, який вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу в зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду розрахунку оплати праці за умови, якщо цей розрахунок зроблено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, у I зоні - 3).
Відповідно до ст.15 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" довідки про період роботи (служби) з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період надають підприємства, установи та організації за основним місцем роботи працівників або їхні правонаступники, а також військкомати.
Листом Пенсійного фонду України від 15.10.2004 р. №9860/03 Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим, м.Києві та Севастополі доручено з 1 січня 2005 р. зробити перерахунки пенсій працівникам підприємств (установ, організацій), якиху 1986-1990 рр. було призвано на спеціальні військові збори для робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Основними документами для призначення пенсій таким особам визначено довідки Міністерства оборони України, що мають підтверджувати час, місце і тривалість робочого дня, та підприємств, установ і організацій - про заробітну плату.
О.Уяздовська,
Заступник начальника управління з питань
організації соціального захисту населення,
постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС
- начальник відділу
“Праця і зарплата”, № 2 (438), січень 2005р.
Передплатний індекс 30214