ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
30.11.2004 N 8359
Щодо здійснення торгівлі алкогольними напоями
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист та повідомляє таке.
Щодо здійснення торгівлі алкогольними напоями суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами - платниками єдиного податку
Статтею 7 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 (далі - Указ) встановлено, що спрощену систему оподаткування не можуть застосовувати суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами.
Відповідно до роз'яснення концерну "Укрспирт" від 19.01.2000 р. N 22-10-1/5 лікеро-горілчана продукція включає горілку та лікеро-горілчані напої. Шампанське, вино, коньяк відносяться до виноробної продукції, а не до лікеро-горілчаної.
Слід зазначити, що згідно із статтею 1 Закону України від 19.12.95 р. N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481) виноробна продукція відноситься до алкогольних напоїв.
Частиною 6 статті 15 Закону N 481 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право здійснювати торгівлю такими видами алкогольних напоїв, як шампанське, вино та коньяк за умови отримання ліцензії на торгівлю алкогольними напоями.
Щодо отримання ліцензії на торгівлю алкогольними напоями
Статтею 15 Закону N 481 встановлено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт підприємницької діяльності має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами), а в заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами - і адресу місця торгівлі.
Вимагати надання інших документів, крім зазначених у цьому Законі, заборонено.
Крім того, частиною 6 статті 18 Закону N 481 визначено, що всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, при поданні документів на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями слід дотримуватися вимог Закону N 481 .
Щодо кількості ліцензій, необхідних для здійснення торгівлі алкогольними напоями
Статтею 14 Закону України від 01.06.2000 р. N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі - Закон N 1775) встановлено, що для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.
Зважаючи на викладене, підприємство, яке здійснює реалізацію алкогольних напоїв у різних структурних (відокремлених) підрозділах, має отримати засвідчені органом ліцензування копії ліцензії для кожного такого підрозділу, незалежно від того зареєстровані вони як юридичні особи чи ні. Якщо реалізація алкогольних напоїв здійснюється у різних (не відокремлених) відділах одного приміщення, то придбавати копії ліцензії для кожного відділу не потрібно.
Щодо визначення поняття "торговельна площа"
Статтею 1 Закону N 481 визначено, що продаж алкогольних напоїв, в тому числі на розлив, може здійснюватися у приміщенні з торговельною площею не менше 20 м. кв. та обладнаному електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Щодо внесення місця зберігання алкогольних та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання
Згідно із статтею 15 Закону N 481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
При цьому Законом N 481 встановлено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Отже, до Єдиного реєстру має бути внесено будь-яке місце зберігання алкогольних та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно в місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від об'єкта торгівлі місцях (складських приміщеннях).
Заступник Голови О.Сахненко