Валютна декларація:
заповнюємо правильно
Валютна декларація - одна із форм звітності суб'єктів підприємницької діяльності - резидентів України, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність і мають валютні цінності та майно за межами України.
У цій статті ми розглянемо порядок декларування валютних цінностей, а також розповімо про заповнення окремих розділів валютної декларації.
Вимога обов'язкового декларування валютних цінностей та іншого майна, що належить резидентам, але знаходиться за межами України, установлена Декретом № 15-93 (п. 1 ст. 9) і Указом № 319 (ст. 1).
З метою декларування валютних цінностей, доходів і майна підприємства-резиденти подають належним чином заповнену валютну декларацію до регіонального відділення НБУ і ДПІ за місцем розташування свого підприємства.
Форма декларації про валютні цінності, доходи та майно, яке належить резиденту України і знаходиться за її межами, розроблена, згідно з Наказом № 207, на виконання Програми комплексного вирішення питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами.
Терміни проведення декларування
валютних цінностей
Відповідно до п. 3 Наказу № 207:
- СПД - резиденти України здійснюють обов'язкове декларування валютних цінностей щоквартально в терміни, установлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності;
- спільні підприємства з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20-го числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Порядком № 419 установлений термін подання квартальної фінансової звітності - не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, річної - не пізніше 20 лютого року, що настає за звітним.
Виходячи із цього усі підприємства-резиденти, що здійснювали в 2004 році зовнішньоекономічну діяльність і мають валютні цінності та майно за межами України, повинні подати валютну декларацію не пізніше 21 лютого 2005 року (а оскільки 20 лютого 2005 року припадає на вихідний день, термін подання звітності переноситься на наступний за вихідним операційний банківський день - пп. 4.1.5 Закону № 2181).
Порядок декларування
валютних цінностей
Декларування валютних цінностей і отримання Довідки встановленої форми про його проведення регламентоване Листом № 2823, відповідно до якого:
1) підприємство-резидент подає заповнену станом на перше число місяця, що настає за звітним кварталом, валютну декларацію у двох примірниках до ДПІ за місцем свого розташування. Один примірник залишається для обліку і контролю в податковому органі, а другий, із штампом і підписом відповідальної особи ДПІ, передається підприємством до регіонального відділення НБУ;
2) після розгляду поданої валютної декларації територіальним управлінням НБУ видається підписана і завірена печаткою Довідка про проведення декларування;
3) указана довідка подається до ДПІ, куди раніше була здана валютна декларація. Після затвердження і скріплення печаткою податкового органу Довідка видається підприємству-резиденту.
Наявність такоі довідки у підприємства-резидента є, підставою для роботи з митними органами з оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення розрахунків за ЗЕД-договорами і здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.
СПД-резидентам, які не мають валютних цінностей, доходів і майна за межами України, але планують зайнятися зовнішньоекономічною діяльністю, необхідно мати Довідку про відсутність за межами України валютних цінностей і майна. Вона складається самим суб'єктом підприємницької діяльності і подається для реєстрації до податкової інспекції за місцем розташування підприємства. Така довідка може бути подана до ДПІ в будь-який час, незалежно від термінів подання звітності. Зареєстрована в податковій інспекції довідка служитиме підставою для проведення митного оформлення вантажів, банківських операцій з валютними цінностями і здійснення інших зовнішньоекономічних операцій (Лист № 188).
Заповнення форми валютної декларації
Валютна декларація складається станом на перше число місяця, що настає за звітним кварталом, і складається з п'яти розділів.
На сьогодні порядку заповнення форми валютної декларації, розробленого компетентними органами, немає.
Раніше для первісної форми валютної декларації був розроблений Порядок заповнення декларації про валютні цінності (Наказ № 116), однак застосовувати його до нинішньої форми валютної декларації неможливо, оскільки в наявності повна невідповідність між вказівками до заповнення її рядків і самими рядками.
Тому в наших пропозиціях із заповнення валютної декларації ми виходимо із суті самої її форми.
Розділ I. Загальні відомості
Заповнюючи цей розділ декларації, суб'єкт підприємницької діяльності вказує реквізити:
- підприємства;
- уповноважених банків України, у яких їм були відкриті рахунки у національній та іноземній валюті;
- іноземних банків, де їм були відкриті рахунки в іноземній валюті.
Указуються також номери рахунків і коди валют.
Розділ II. Фінансові вкладення
У розділах II і III валютної декларації відображаються:
- суми фінансових і майнових інвестицій, вкладених резидентами в іноземні підприємства;
- валютні кошти і матеріальні цінності, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, установлених ст. 1 і 2 Закону № 185.
При заповненні цих розділів використовуються дані бухгалтерського обліку (аналітичного і синтетичного). Дані аналітичного обліку застосовуються окремо з кожним видом фінансових вкладень, а якщо вони були здійснені в різних валютах - то й за кожною з іноземних валют.
У рядках 1-12 розділу II відображаються:
- інвалюта на поточних і депозитних рахунках, відкритих СПД в іноземних банках: використовуються дані за залишками на субрахунках 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті"- окремо за кожною іноземною валютою;
- внески до статутного фонду іноземних підприємств і дочірніх фірм, розташованих за межами України: використовуються дані за залишками на субрахунку 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі";
- суми валютних коштів, направлені на придбання цінних паперів іноземних підприємств, страхових полісів та ін.: при заповненні також використовуються дані за залишками на субрахунку 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі" або 352 "Інші поточні фінансові інвестиції"; 655 "Розрахунки із страхування майна".
Суми фінансових вкладень указуються цифрами і прописом - як в іноземній валюті (графа 5), так і в національній валюті (графа 6). Перерахунок суми інвалюти здійснюється за курсом НБУ на звітну дату, тобто на перше число місяця, що настає за звітним кварталом.
Заповнюючи графу 8 розділу II, необхідно вказати реквізити індивідуальних ліцензій, виданих НБУ на здійснення валютних операцій, що підпадають під режим ліцензування (п. 4 ст. 5 Декрету 15-93).
У рядку 13 цього розділу вказується сума перерахованих резидентом за кордон валютних коштів і виставлених векселів за імпортними контрактами, за якими на звітну дату не була здійснена імпортна поставка в установлений законодавством термін, тобто термін у 90 днів, установлений для повернення валютних цінностей в Україну, перевищений.
Розділ III. Майно і товари за кордоном
У рядках 1-4 цього розділу вказуються суми майнових інвестицій у статутні фонди іноземних підприємств, а також дочірніх підприємств, розташованих за межами України.
Величину суми майнової інвестиції за кожним з рядків визначають, використовуючи дані аналітичного обліку за залишками на субрахунку 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі". Використовуються також дані ВМД, на підставі яких здійснювалося митне оформлення матеріальних цінностей, що вносяться резидентом до статутного фонду підприємства за кордоном.
У зв'язку з тим що майнові інвестиції за кордон здійснюються за наявності ліцензії Мінекономіки України, у графі 8 проставляються реквізити ліцензії (номер і дата видачі).
До рядків 5-7 розділу III заносяться дані про товари (роботи, послуги), які експортовані за межі України і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни:
- оплата в рахунок експортних договорів з нерезидентами;
- імпортна частина від постачальників-нере-зидентів за бартерними договорами;
- готова продукція або валютні кошти на валютний рахунок в уповноваженому банку за договорами на переробку давальницької сировини.
В останній рядок цього розділу вносяться дані про інше майно, вивезене за межі України і не вказане в інших рядках. Це можуть бути, наприклад, тимчасово вивезені товари, призначені для демонстрації або використання на виставках за кордоном; обладнання, вивезене тимчасово для ремонту із зобов'язанням про зворотне ввезення; майно, передане в оренду, тощо.
Суми майнових інвестицій, так само як і фінансових, необхідно відображати в іноземній і національній валюті (у графах 5 і 6), виконуючи перерахунок іноземної валюти за курсом НБУ на звітну дату. Така вимога зумовлена формою декларації, хоча в деяких випадках перераховані в національну валюту суми не збігатимуться з даними бухгалтерського обліку, у якому такі суми визначаються згідно з П(С)БО 21.
Розділ IV. Доходи (дивіденди) в іноземній валюті,
отримані за межами України
Відомості про суми доходів (дивідендів), отримані СПД-резидентом від здійснення своєї інвестиційної або іншої підприємницької діяльності за кордоном, відображаються в цьому розділі декларації.
Для заповнення рядка 2 цього розділу необхідно обов'язково мати легалізовані і перекладені на українську мову копії документів, що засвідчують рішення засновників іноземного підприємства про розподіл прибутку (дивідендів), а також аудиторський висновок про фінансовий стан такого підприємства. Довідка податкового органу країни, у якій були отримані доходи в іноземній валюті, про суму сплачених податків і зборів, передбачених законодавством такої держави, допоможе при заповненні рядка 3. Отримання такої довідки допоможе резиденту уникнути подвійного оподаткування доходів. Це стосується країн, з якими підписані Конвенції.
Сума чистого доходу, отриманого резидентом після сплати податків і зборів, підлягає відображенню в рядку 4.
Розділ V. Інформаційні відомості
П'ятий розділ декларації, хоча він і носить інформаційний характер, заповнювати все ж необхідно. До нього включаються дані про всі поточні операції, проведені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за звітний період.
Показники розділу відображаються наростаючим підсумком з початку року. Величини таких показників указуються в іноземній валюті цифрами і прописом. Якщо операції у сфері ЗЕД проводилися резидентами у різних валютах, то заносяться дані за кожною з іноземних валют.
Розглянемо детальніше порядок заповнення цього розділу.
Заповнюючи рядки 1.1 і 1.2, слід скористатися даними субрахунків бухгалтерського обліку (аналітичного і синтетичного): 681 "Розрахунки за авансами отриманими" і 362 "Розрахунки з іноземними покупцями". Аналітичний облік на таких субрахунках ведеться окремо за кожним покупцем і замовником, якому товари, роботи, послуги були надані в рамках експортних контрактів. Якщо ж експортні контракти з покупцями, замовниками були укладені у різних валютах, то облік ведеться за кожною з іноземних валют окремо.
Рядок 1.1. Вартість експортованих
товарів, робіт, послуг
У цьому рядку проставляється загальна сума, яка складається з вартості реалізованої на експорт продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг, крім бартерних операцій і операцій з давальницькою сировиною.
Ця сума визначається як величина дебетового обороту за субрахунком 362 у кореспонденції із субрахунками 701 "Дохід від реалізації готової продукції", 702 "Дохід від реалізації товарів", 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг", розрахована з початку звітного періоду (виходячи з даних аналітичного обліку за експортними операціями). У випадку якщо протягом звітного періоду мало місце повернення товару покупцем, підсумкова сума в рядку 1.1 повинна бути зменшена на вартість поверненого товару.
Рядок 1.2. Виручка в інвалюті, отримана
від експорту товарів, робіт, послуг
Величина, указана в даному рядку, складатиметься:
- із сум виручки, що надійшла на валютний рахунок СПД-резидента, за поставлені на експорт товари, роботи, послуги;
- сум передоплати за них.
Розрахувати суму, що відображається в рядку 1.2, можна, використовуючи дані аналітичного обліку, а саме визначивши суму кредитових оборотів за субрахунком 681 і 362 у кореспонденції із субрахунком 312 за звітний період за експортними операціями. Указана сума підлягає зменшенню на величину сум поверненої покупцеві передоплати через невиконання умов договору або з інших причин.
Виконавши таким чином розрахунок і отримавши підсумкову суму виручки від експорту товарів, робіт, послуг, заносимо цю суму в рядок 1.2.
У рядок 1.3 включаються суми валютних коштів, отримані за поставлені на експорт товари, роботи, послуги з порушенням термінів, установлених ст. 1 Закону № 185.
При заповненні рядків 2.1 і 2.2 п'ятого розділу декларації використовують дані субрахунків 371 "Розрахунки за виданими авансами" і 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" бухгалтерського обліку, а саме дані аналітичного обліку, який ведеться за кожним з імпортерів окремо. Якщо контракти з імпортерами укладені у різній валюті, то використовуються дані аналітичного обліку за кожною валютою.
Рядок 2.1. Сума коштів, перерахованих за кордон і
виставлених та непогашених векселів
за імпортними контрактами.
Загальна сума перерахованих валютних коштів складається:
- із сум, перерахованих постачальникам і підрядникам в оплату за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги;
- сум передоплат і сум за виданими в рахунок отриманого товару векселями.
Величину вказаної суми можна визначити шляхом складання оборотів по дебету субрахунків 371 і 632 у кореспонденції із субрахунком 312 за всіма імпортними операціями за звітний період, використовуючи аналітичні дані. У разі повернення іноземним постачальником перерахованої йому раніше передоплати така сума зменшує величину дебетового обороту субрахунка 371, у результаті чого зменшується і підсумкова сума рядка 2.1.
Рядок 2.2. Вартість імпортованих товарів,
робіт, послуг.
Указана в цьому рядку сума відображатиме загальну вартість усіх отриманих за імпортом товарів, робіт, послуг, крім бартерних операцій і операцій з давальницькою сировиною.
Для правильного заповнення цього рядка необхідно визначити кредитовий оборот за субрахунком 632 у кореспонденції з рахунками 15 "Капітальні інвестиції", 20 "Виробничі запаси", 22 "МШП", 23 "Виробництво", 28 "Товари" за період з початку року до звітної дати. При цьому слід використовувати дані аналітичного обліку за всіма імпортними операціями, здійсненими за звітний період. Якщо виявиться що у звітному періоді мало місце повернення товару постачальникам, розраховану суму треба буде зменшити на величину, яка дорівнює вартості повернених товарів. Підсумкова розрахункова сума і заноситься в рядок 2.2.
У рядку 2.3 указується вартість товарів (робіт, послуг) за імпортними контрактами на умовах відстрочення поставки, що надійшли на митну територію України з порушенням установленого законодавством терміну (ст. 2 Закону .№ 185).
Рядки 3.1 "Вартість експортованих товарів, робіт, послуг за бартерними контрактами" і 3.2 "Вартість імпортованих товарів, робіт, послуг за бартерними контрактами" слід заповнювати, використовуючи дані тільки субрахунків 362 і 632 бухгалтерського обліку, оскільки розрахунок за поставки за бартерними договорами виключає оплату грошовими коштами і передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами.
Вартість товарів, робіт, послуг, експортованих СПД-резидентом у рахунок виконання бартерного договору з нерезидентом, можна визначити виходячи з даних аналітичного обліку, відображених на субрахунку 362, у кореспонденції із субрахунками 701, 702, 703, Аналітичний облік за зовнішньоекономічними бартерними операціями ведеться окремо. Сума, що дорівнює дебетовому обороту за таким окремим субрахунком за весь звітний період, і буде тією величиною, яку слід занести в рядок 3.1.
Вартість товарів, робіт, послуг, імпортованих у рахунок виконання бартерного договору з нерезидентом, слід визначити, використовуючи дані аналітичного обліку, відображені на субрахунку 632, який ведеться окремо за зовнішньоекономічними бартерними операціями. Сума, що дорівнює кредитовому обороту за таким окремим субрахунком 632 у кореспонденції з рахунками 15, 20, 22, 23, 28 за період з початку року до звітної дати, за всіма здійсненими бартерними операціями, вноситься в рядок 3.2.
У рядок 3.3 заноситься вартість товарів (робіт, послуг), які експортовані за межі України і за які на звітну дату не надійшла в установлені законодавством терміни імпортна частина від постачальників-нерезидентів за бартерними договорами, тобто не були додержані терміни, установлені ст. 2 Закону № 351.
Рядки 4.1 - 4.5 відведені для операцій з давальницькою сировиною. Заповнюються вони на підставі даних первинних документів і бухгалтерського обліку операцій з вивезення давальницької сировини за межі України.
У рядку 4.1 "Вартість давальницької сировини, вивезеної резидентом за межі України" указується вартість, яку можна визначити, знаючи величину за дебетовим оборотом субрахунка 206 "Матеріали, передані в переробку" у кореспонденції із субрахунком 201 "Сировина і матеріали" (облік слід вести окремо за матеріалами, переданими для переробки на.території України і за кордон).
Величина, указана в рядку 4.2 "Сума коштів, перерахованих за кордон в оплату за переробку давальницької сировини", визначається виходячи з даних аналітичного обліку, відображених на субрахунках 371 і 632, у кореспонденції із субрахунком 312, які ведуться окремо за зовнішньоекономічними операціями з давальницькою сировиною. Ця величина дорівнює сумі дебетових оборотів за такими субрахунками.
Заповнюючи рядки 4.3 "Контрактна вартість готової продукції, яка повинна бути виготовлена з давальницької сировини нерезидента" і 4.4 "Вартість готової продукції, виготовленої з давальницької сировини й увезеної в Україну, або валютні кошти, що надійшли на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку від продажу готової продукції за кордоном", слід використовувати первинні документи: контракт на переробку давальницької сировини резидента, укладений з виконавцем-нерезидентом, ВМД, оформлену при ввезенні готової продукції, рахунок-фактуру тощо.
У випадку якщо контрактом передбачена реалізація готової продукції, виготовленої із сировини українського замовника в країні виконавця або іншій закордонній країні, сума валютних коштів від такої реалізації, що надійшла на валютний рахунок резидента, відображається в рядку 4.4.
I заключний момент: заповнена декларація підписується керівником і головним бухгалтером підприємства і завіряється печаткою.
Перелік документів
1. Закон № 185 - Закон України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
2. Закон № 351 - Закон України від 23.12.98 р. № 351-XIV "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності", зі змінами.
3. Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".
4. Декрет № 15-93 - Декрет КМУ від 19.02.93 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
5. Указ № 319 - Указ Президента України від 18.06.94 р. № 319/94 "Про невідкладні заходи з повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", зі змінами.
6. Порядок № 419 - Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
7. Наказ № 116 - наказ ДПАУ від 31.10.94 р. № 116 "Про затвердження Порядку заповнення декларації про "валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами", зі змінами.
8. Наказ № 207 - наказ Мінфіну України від 25.12,95 р. № 207 "Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами".
9. Лист № 188 - спільний лист НБУ, ДПАУ і Держмитслужби від 09.01.98 р. № 13-226/53-188, від 09.01.98 р. № 206/10/22-0117, від 12.01.98 р. № 11/3-247.
10. Лист № 2823 - лист ДПАУ і НБУ від 17.04.03 р. № 28-311/1929-2823, № 3368/5/23-5316 "Про подання декларації про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами".
Ірина Бєланова,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"