ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10.06.2004
Справа N 11/331
Щодо розгляду справи
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Глос О.I., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПА України, ДПІ у Печерському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004
у справі N 11/331 господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "М.С.Л."
до ДПА України, ДПІ у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення ДПА України про результати розгляду скарги
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Шморгун М.К., Крайняк Ю.О.
від відповідача 1: не з'явився.
від відповідача 2: Басалаєва А.В.
встановив:
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2003 у справі N 11/331 (суддя Кот О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004 (судді Фролова Г.М., Полянський А.Г., Шипко В.В.) позов задоволено: податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва N 72315/0 та N 52315/0 від 10.01.2003, рішення ДПА України про результати розгляду скарги N 6190/6/25-0215 від 14.07.2003 визнані недійсними. Стягнуто з ДПІ у Печерському районі м. Києва на користь позивача 101,50 грн. судових витрат; стягнуто з ДПА України на користь позивача 101,50 грн. судових витрат.
У касаційних скаргах ДПА України просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004 у справі N 11/331 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, а ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004, рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2003 у справі N 11/331 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III, Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 N 1775-III, Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 N 436/95 (зі змінами і доповненнями), Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 N 509-XII, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 N 1776-III (зі змінами і доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 N 72, Правил розповсюдження державних лотерей, затверджених наказом Державного Комітету України з фізичної культури і спорту від 28.10.1998 N 2120.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у жовтні 2002 р. органами державної податкової служби було проведено перевірки представництв підприємства позивача у Полтавській та Житомирській областях, за наслідками яких складено акти.
ДПА у Полтавській області складено акт від 16.10.2002, яким встановлено порушення позивачем п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 19.02.2001 N 72, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівки у сумі 16 590,9 грн.
ДПА у Житомирській області складено акт від 15.10.2002 N 62/23-224/21699903, яким встановлено порушення позивачем п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 19.02.2001 N 72, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівки у сумі 35 590 грн.
На думку відповідачів, суть правопорушення полягає в тому, що розповсюджувачі державних лотерей - фізичні особи не щодня здавали позивачу кошти, одержані від розповсюдження білетів державних лотерей (фактично отримана розповсюджувачами готівка проводилася шляхом складання звітів КОРО, проте оформлення готівки прибутковим касовим ордером і відповідним записом в касовій книзі на підприємстві позивача відбувалося з запізненням).
На підставі вказаних актів перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно зі ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 N 436/95 прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.01.2003 N 52315/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 177 590 грн. та від 10.01.2003 N 72315/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 82 954,50 грн.
Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації України.
За наслідками адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва N 72315/0 та N 52315/0 від 10.01.2003 - без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили всі обставини справи і прийшли до правильного висновку щодо законності і обгрунтованості вимог позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з фактичних обставин справи, встановлених господарськими судами.
Відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (в редакції, що діяла у спірний період) уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.
Оприбуткуванням готівки в касі підприємства є здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цієї операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
У разі роботи підприємств у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг у вечірні години, вихідні та святкові дні із застосуванням РРО або використанням РК (за умови, що бухгалтерія підприємства не працювала в ці години і дні) одержана підприємством за цей час готівка вважається оприбуткованою в його касі, якщо вона проведена через РРО та РК у день її фактичного надходження та не пізніше наступного робочого дня підприємства здана до його каси з оформленням у встановленому порядку прибутковим касовим ордером та відповідним записом у касовій книзі підприємства. Зазначена послідовність оприбуткування також поширюється на відокремлені підрозділи підприємств, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із застосуванням РРО або використанням РК і не здійснюють при цьому видаткових операцій (виплати, пов'язані з оплатою праці, витрати на відрядження тощо), не ведуть касової книги, не мають поточних рахунків та здають готівкову виручку до кас цих підприємств.
Таким чином, ні на момент прийняття оспорюваних повідомлень-рішень, ні на момент розгляду справи чинне законодавство не передбачало обов'язку розповсюджувачів щоденно здавати кошти, одержані від розповсюдження лотерей, до каси оператора лотерей.
Крім цього, відповідно до п. 2.10 Положення уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно і в повному обсязі оприбутковуватись в їх касах.
До підприємств згідно з чинним законодавством застосовуються штрафні санкції, зокрема за неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки.
Відповідно до п. 1.2 Положення в редакції, що діяла на момент прийняття спірного повідомлення-рішення, касова книга це - документ бухгалтерського обліку встановленої форми, що застосовується для здійснення обліку готівки в касі підприємства.
Каса підприємства - приміщення або місце, що призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга.
Господарськими судами встановлено відсутність порушень п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні щодо своєчасного оприбуткування в касі позивача готівки, що надходила від розповсюджувачів лотерей.
Не встановлено таких порушень і в актах перевірки.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до постанови Правління НБУ "Про внесення зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 25.07.2003 N 313 п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні був доповнений абзацом п'ятим наступного змісту: "До набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 N 81 "Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України" (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.04.2003 за N 268/7589) оператори державних лотерей самостійно визначали строки здавання готівки розповсюджувачами лотерей - фізичними особами до кас операторів державних лотерей або банків чи підприємств поштового зв'язку для переказу готівки на рахунок оператора. Строки здавання готівки розповсюджувачами лотерей - фізичними особами закріплювались у договорах, відповідно до яких провадилось розповсюдження державних лотерей".
Наведене також підтверджує правомірність висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності порушень вимог чинного законодавства з боку позивача.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004 у справі N 11/331 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального права України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, постановив:
Касаційні скарги ДПА України та ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004 у справі N 11/331 - без змін.