Звітність
суб'єкта малого підприємництва
ПИТАННЯ: Підприємство є платником єдиного податку за ставкою 6 %, вид діяльності - проведення капітальних ремонтів та виконання будівельних робіт.
У зв'язку з тим, що таке підприємство є суб'єктом малого підприємництва (далі - СМП), передбачається подання скорочених форм звітності.
Але з початку поточного року кількість належних до подання звітів значно зросла в порівнянні з попереднім роком.
Обласним Управлінням статистики аргументи про те, що згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему..." СМП повинен подавати суворо встановлену кількість звітів, не сприймаються, крім того, надходять попередження про притягнення керівництва підприємства до адміністративної відповідальності.
Якими нормативними документами встановлюється порядок подання різних форм звітності такого СМП і яка існує відповідальність за її неподання?
ВІДПОВІДЬ: Перш за все слід зазначити, що підприємство, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язане вести облік і подавати відповідну звітність (податкову, бухгалтерську, статистичну), причому порядок і терміни подання різних видів звітності встановлюються відповідними нормативними документами.
Що стосується розрахунку сплати єдиного податку СМП - юридичною особою, то обов'язок щоквартального подання таким СМП зазначеного виду податкової звітності встановлений абз. 9 п. 4 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 (далі - Указ N 746), приймання якого знаходиться в компетенції органів державної податкової служби, а не Управління статистики (форма такого розрахунку і порядок його складання затверджені наказом ДПАУ від 28.02.03 р. N 98). Крім того, приведена норма Указу зобов'язує таких СМП подавати розрахунок про сплату акцизного збору і, в разі вибору ним ставки єдиного податку 6 %, - розрахунок про сплату ПДВ. Іншими словами, ще одним видом податкової звітності даного підприємства є декларація з ПДВ (звітний період - місячний або квартальний).
Крім того, до форм податкової звітності, які в обов'язковому порядку повинні щокварталу подавати такі СМП, відносяться:
- “Звіт про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності” (№ 1-ПП), форма якого та інструкція з її заповнення затверджені наказом ДПАУ та Держкомстату України від 23.07.04 р. N 419/453;
- “Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку” (№ 1ДФ), форма якого і порядок його заповнення затверджені наказом ДПАУ від 29.09.03 р. N 451.
Також слід зазначити, що крім перерахованих вище обов'язкових форм податкової звітності юридична особа може бути зобов'язана здавати й інші форми, наприклад:
- у випадку якщо такий СМП використовує РРО або розрахункові книжки при здійсненні розрахунків, то йому раз на місяць ще доведеться звітувати за формою N ЗВР-1 (“Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)”, форма якого й порядок подання затверджені наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. N 614);
- у випадку якщо володіє транспортними засобами та іншими самохідними машинами і механізмами, зареєстрованими в Україні згідно із чинним законодавством, то буде платником такого податку, що має на увазі зобов'язання подавати звітність відповідно до вимог наказу ДПАУ від 17.09.01 р. N 373.
Але запитання у нашого читача виникло, швидше за все, з наступної причини (і на сьогодні ця проблема хвилює багатьох “єдиноподатківців”).
Із дати набуття чинності Закону України від 23.12.04 р. N 2285-IV “Про Державний бюджет України на 2005 рік” (далі - Закон N 2285), тобто з 1 січня 2005 р. формально перестали діяти деякі норми Указу N 746, що поставило під загрозу переваги спрощеної системи оподаткування. Пов'язано це з тим, що в поточному році згідно зі ст. 45 Закону N 2285 єдиний податок для СМП у повному обсязі надходитиме до місцевих бюджетів (42 % суми єдиного податку до Пенсійного фонду тепер не відраховуються), а це значить, що платники єдиного податку - юридичні особи зобов'язані на загальних підставах сплачувати пенсійний та соціальні внески і, як наслідок, подавати відповідну звітність. Не додає оптимізму навіть зниження ставки єдиного податку в два рази - тепер ця ставка для даних СМП - не 6, а 3 %.
Чи буде прийнятий відповідний Закон, який, можливо, усуне виниклі непорозуміння, - невідомо (хоча відповідний законопроект уже поданий на розгляд до Верховної Ради України), але на практиці деякі платники податків уже відмовляються від так званої спрощеної системи оподаткування.
Однак на сьогодні таким СМП потрібно подавати наступну звітність до фондів:
- Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті (Додаток N 23 до п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19.12.03 р. N 21-1), - щомісячно. При цьому пп. 9.3.5 даного документа встановлено, що за неподання, невчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 % суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожен повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше 10 нмдг, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 % зазначених сум і не менше 20 нмдг;
- Розрахункова відомість про нарахування та перерахування страхових внесків і витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Додаток N 2 до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, затвердженої постановою Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань від 20.04.01 р. N 12) - щоквартально;
- Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (Ф4-ФСС з ТВП), форма якого (у новій редакції згідно з наказом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності від 31.01.05 р. N 7-ос) і порядок подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням та похованням, затверджені постановою Правління Фонду соціального страхування України по тимчасовій втраті працездатності від 04.03.04 р. N 21, - щоквартально;
- Розрахункова відомість про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Додаток N 6 до п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття й обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. N 339) - щоквартально.
Що стосується відповідальності за неподання звітності до фондів, зазначимо наступне.
Відповідними Законами України, на виконання яких видані перераховані вище підзаконні акти, передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій за несплату відповідних зборів і визначені тільки обов'язок та терміни подання платниками податків звітності про нарахування і перерахування сум таких зборів до відповідних фондів.
При цьому слід звернути увагу на те, що разом із цими спеціальними Законами, що визначають порядок та терміни сплати платниками податків грошових коштів до державних цільових фондів, діють норми Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181). Законом України від 20.02.03 р. N 550-IV "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який набув чинності з дня його публікації - з 26 березня 2003 р., передбачено, що порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) поширюється і на внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, причому до контролюючих органів віднесені також органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно вказаних внесків.
Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування разом зі збором на обов'язкове державне пенсійне страхування визначені тільки у преамбулі Закону N 2181, а в подальшому використовується поняття "податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів". Крім того, у розумінні зазначеного Закону документом, що подається платником податків до контролюючого органу в терміни, установлені законо-давством. на підставі якого здійснюється нарахування, і/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), е податкова декларація, розрахунок, за неподання якої в терміни, визначені законодавством, пп. 17.1.1 даного Закону передбачений штраф у розмірі 10 нмдг за кожне таке неподання або його затримку.
Але, на наш погляд, така відповідальність платника податків у вигляді фінансових санкцій за неподання податкової звітності повинна застосовуватися при контролі за сплатою тільки тих податків, зборів (обов'язкових платежів), які визначені Законом N 2181 і входять до переліку загальнодержавних і місцевих зборів, податків та інших платежів, що є джерелами формування державного і місцевих бюджетів, державних цільових фондів згідно із Законом України від 25.06.91 р. N 1251-XII “Про систему оподаткування”. Страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування серед обов'язкових зборів, податків та інших платежів у даному переліку немає. Крім того, звітність до відповідних Фондів соціального страхування не є податковою декларацією, хоча і відповідає її визначенню, даному в Законі N 2181.
Таким чином, положення Закону N 2181 застосовуються тільки в частині, що не суперечить спеціальному законодавству України, яке регулює порядок і терміни сплати внесків до Фондів соціального страхування (див. лист Державного центру зайнятості Мінпраці та соціальної політики України від 03.06.03 р. N ДЦ-09-1916 “Щодо термінів сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та подання розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків”). При цьому різні види відповідальності до платників податків повинні застосовуватися також відповідно до такого спеціального законодавства.
Далі слід сказати відносно фінансової та статистичної звітності.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон N 996) суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства наданий дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, установленому законодавством про спрощену систему обліку та звітності. Зокрема, для СМП національними положеннями (стандартами) установлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (п. 3 ст. 11 даного Закону). Форми N 1-м і 2-м затверджені П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”, подаються щокварталу.
Що стосується відповідальності, то вона передбачена ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, за неподання фінансової звітності вказаною нормою передбачені фінансові санкції у вигляді штрафу від 8 до 15 нмдг. Повторне подібне порушення протягом року, за яке особа піддавалася адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 10 до 20 нмдг.
Зобов'язання платників податків подавати різні форми статистичної звітності закріплені в Законі України від 17.09.92 р. N 2614-XII “Про державну статистику”. Ціль функціонування органів державної статистики, зокрема збору й обробки показників статистичної звітності - отримання всесторонньої та об'єктивної статистичної інформації щодо економічної, соціальної, демографічної і екологічної ситуації в Україні та її регіонах і забезпечення нею держави і суспільства.
Так, наприклад, вказаний у запитанні СМП щомісячно зобов'язаний подавати статистичну звітність по праці, таку, як:
- “Звіт по праці” (№ 1-ПВ), форма якого затверджена наказом Держкомстату України від 11.09.04. р. N 472;
- “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) і потребу у працівниках” (№ 3-ПН), форма якого та інструкція з його заповнення затверджені наказом Держкомстату України від 06.07.98 р. N 244.
Крім того, фінансова статистична звітність (така юридична особа зобов'язана подавати “Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість” (№ 1-Б), форма якого та інструкція з його заповнення затверджені наказом Держкомстату України від 31.07.2000 р. N 258) і звітність залежно від обраної підприємством галузі народного господарства та різних видів його діяльності (у даному випадку - це різні форми статистичної звітності по інвестиціях та будівництву).
Причому за неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або надання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітностатистичною документацією, або із затримкою, також передбачена відповідальність за ст. 186-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка припускає накладення штрафу на посадових осіб суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі від 10 до 15 нмдг. Повторне подібне порушення протягом року, за яке посадовці такого СПД піддавалися адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 15 до 20 нмдг.
Адвокат бухгалтера, № 7 (85), квітень, 2005 р.
Передплатний індекс 23311