МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
10.12.2004 N 25-32/2243
Щодо виплати винагороди
державному виконавцю
Міністерством юстиції України з метою єдиного застосування на практиці законодавства про виконавче провадження в частині виплати винагороди державному виконавцю зазначається наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну виконавчу службу" ( 202/98-ВР ) та статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (далі - Закон) державний виконавець, який забезпечив реальне, своєчасне і законне виконання виконавчого документа, за рахунок стягнутого з боржника виконавчого збору одержує винагороду в розмірі двох відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, але не більше тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а по виконавчому документу немайнового характеру - не більше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, однією із умов виплати винагороди державному виконавцю є своєчасне забезпечення ним виконання виконавчого документа. Так, статтею 25 Закону ( 606-14 ) визначено строки здійснення виконавчого провадження, а саме: державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Ще однією умовою є забезпечення реального виконання виконавчого документа, тобто, виконавче провадження має бути закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону ( 606-14 ) у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
Що стосується забезпечення законного виконання виконавчого документа, то всі дії державного виконавця по виконанню цього виконавчого документа мають відповідати вимогам Закону ( 606-14 ), визнання його дій такими, що здійсненні всупереч вимогам чинного законодавства позбавляє його права на одержання винагороди.
Виходячи із положень Закону ( 606-14 ), підставою для виплати винагороди державному виконавцю, окрім забезпечення своєчасного, реального і законного виконання виконавчого документа, є також і стягнення ним виконавчого збору за цим виконавчим документом, оскільки саме за його рахунок державний виконавець одержує винагороду.
Порядок виплати винагороди державному виконавцю затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2004 N 665/7 (далі - Порядок).
Цей Порядок поширюється на виплату винагороди державному виконавцю при виконанні усіх категорій виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, у тому числі зведених виконавчих проваджень (пункт 2.2 Порядку).
Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що із заявою про виплату винагороди державний виконавець, який забезпечив реальне, своєчасне і законне виконання виконавчого документа, звертається до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або керівника виконавчої групи одночасно із закінченням виконавчого провадження.
Згідно частини другої статті 37 Закону ( 606-14 ) про закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Пунктом 4.19.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами і доповненнями) (далі - Інструкція), визначено, що після виконання окремого виконавчого документа виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи це, оскільки винагорода державному виконавцю виплачується по окремо взятому виконавчому документу, у разі забезпечення реального, своєчасного і законного виконання виконавчого документа, виконавче провадження за яким входить до складу зведеного виконавчого провадження, питання про виплату винагороди державний виконавець вправі ставити одночасно із закінченням такого виконавчого провадження, тобто після виведення його із складу зведеного.
При цьому, необхідно звертати увагу на строки здійснення цього зведеного виконавчого провадження, адже строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа (пункт 4.19.4 Інструкції ).
У разі виплати винагороди державному виконавцю, який забезпечив своєчасне, реальне і законне виконання виконавчого документа за виконавчим провадженням, яке входить до складу зведеного, у заяві державного виконавця про виплату винагороди (пункт 2.2 Порядку) разом з інформацією окремого виконавчого провадження зазначається також й інформація про зведене виконавче провадження, до складу якого воно входить.
Статтею 47 Закону ( 606-14 ) та пунктом 3.1 Порядку визначено розмір виплати винагороди державному виконавцю. Так, винагорода державному виконавцю виплачується:
при виконанні рішення про стягнення коштів - в розмірі двох відсотків від стягнутої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, але не більше тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
при виконанні рішення немайнового характеру - в розмірі не більше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, винагорода може бути виплачена за одним виконавчим документом і не може перевищувати визначений вказаними нормативними актами розмір. Так, у разі, якщо виконання виконавчого провадження було забезпечено виконавчою групою, створеною відповідно до Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 N 37/5 , зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за N 624/9223, винагорода виплачується у розмірі, визначеному вказаними Законом ( 606-14 ) та Порядком для усіх членів виконавчої групи. У даному випадку до заяв державних виконавців, які входять до складу виконавчої групи, про виплату винагороди, окрім розрахунку розміру належної до виплати винагороди (пункт 2.2 Порядку) додається також й розрахунок (розподіл) цієї винагороди між усіма цієї членами виконавчої групи.
Крім того, у разі якщо у строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання рішення боржником було сплачено лише частину боргу або вже після закінчення зазначеного строку останнім було сплачено частину боргу, а решта заборгованості була у примусовому порядку стягнута державним виконавцем, державний виконавець вправі одержати винагороду за таким виконавчим документом у розмірі, визначеному статтею 47 Закону ( 606-14 ) та пунктом 3.1 Порядку.
Прошу довести даний лист до відома і використання у роботі усіх державних виконавців та забезпечити контроль за дотриманням вимог чинного законодавства у виконавчому провадженні.
Заступник Міністра М.М.Шупеня