Якщо з перевіркою приходять силовики
Сьогодні в нашій країні рідко знайдеш підприємство, яке не відвідували б представники органів міліції та прокуратури для перевірки господарської діяльності. Добре, якщо такі візити проходять у рамках закону. Але, на жаль, іноді виникають ситуації, які викликають сумнів у законності дій перевіряючих. У цій консультації ми розглянемо деякі з таких ситуацій і пояснимо, як при цьому повинні поводитися керівник, головний бухгалтер та інші співробітники перевірюваного підприємства.
Законодавча база
Основними нормативними документами, що регулюють діяльність указаних органів, є:
- для прокуратури - Закон про прокуратуру,
- для міліції - Закон про міліцію, Закон про ОРД.
Крім того, у своїй діяльності співробітники міліції та прокуратури зобов'язані керуватися КК, КПК та КУпАП.
Якщо перевіряє міліція
СИТУАЦІЯ 1
На підприємство прийшли співробітники міліції - навіщо? На підприємство з перевіркою прийшов співробітник міліції. На прохання директора пред'явити документи, що підтверджують право на перевірку, міліціонер показав тільки службову посвідку. Чи має право у цьому випадку директор підприємства не допустити співробітника міліції до проведення перевірки?
ПИТАННЯ: 1. Коли на підприємство може прийти міліція з перевіркою?
2. Які документи зобов'язані пред'явити міліціонери, щоб перевірка носила законний характер?
3. На якій підставі співробітники міліції можуть вилучити документи при перевірці?
4. Як повинне відбуватися вивчення або вилучення документів?
5. Чи дійсно за відмову від дачі пояснення передбачена кримінальна відповідальність?
6. Чим процедура допиту (дачі показань свідків) відрізняється від бесіди з працівником міліції (дача пояснень)?
7. Коли можуть викликати до міліції по телефону?
8. Як дізнатися, чи дійсно телефонують з міліції?
9. Чи реальна загроза "приводу" до міліції?
10. З яких підстав можуть провести перевірку органи прокуратури?
11. Чи зобов'язаний помічник прокурора, який відвідав підприємство, крім службової посвідки пред'явити направлення на перевірку і розписатися в Журналі реєстрації перевірок ?
12. Ким і в якому порядку проводиться перевірка "на вимогу прокуратури"?
ВІДПОВІДЬ: 1. Нанести візит суб'єкту господарювання співробітники міліції можуть за таких підстав:
1) для перевірки інформації про злочин, що вчинений або готується, до порушення кримінальної справи - дослідна перевірка (ч. 4 ст. 97 КПК);
2) для проведення оперативно-розшукових заходів - коли заведена оперативно-розшукова справа (ст. 8, 9 Закону про ОРД, ч. 5 ст. 97 КПК);
3) для проведення слідчих дій (допит, обшук, виїмка тощо) - коли порушена кримінальна справа (гл. 8, 12, 14, 16, 17 КПК).
2. До 16 лютого 2005 року при відвідуванні суб'єкта господарювання за першими двома підставами співробітникам міліції достатньо було пред'явити службову посвідку. У законодавстві нічого не було сказано про те, що вони повинні пред'являти ще будь-які документи, які підтверджують право на проведення перевірки (наприклад, дозвіл, розпорядження).
Починаючи з 16 лютого 2005 року - дати набуття чинності Закону № 2322, яким унесені зміни до Закону про міліцію, - діє інший порядок. Тепер крім службової посвідки співробітники міліції зобов'язані пред'явити направлення на перевірку (п. 24 ч. 1 ст. 11 Закону про міліцію), причому за будь-якою з вищезгаданих підстав для її проведення. Форма направлення затверджується МВС України, але на сьогодні вона ще не затверджена.
У направленні обов'язково вказується: дата видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання і прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення підписується керівником підрозділу міліції та скріпляється печаткою органу міліції.
Таким чином, зміст направлення дає уявлення перевірюваному суб'єкту господарювання про те, які дії можуть учиняти співробітники міліції.
Наприклад, якщо в направленні на перевірку указано, що підставою для її проведення є необхідність перевірки інформації про злочин, що вчинений або готується, до порушення кримінальної справи (дослідча перевірка), то співробітники міліції мають право тільки на отримання пояснень або на витребування необхідних документів. Причому ця перевірка може тривати не більше 10 днів з моменту реєстрації такої інформації (ч. 4 ст. 97 КПК).
Якщо співробітник міліції прийшов на перевірку без направлення або в направленні відсутній хоча б один з обов'язкових реквізитів, ви маєте право не допустити його до перевірки.
Висновок: у ситуації, про яку йде мова, директор підприємства має повне право не допустити співробітника міліції до перевірки.
СИТУАЦІЯ 2
Як проводиться вилучення оригіналів документів. Після вивчення документів у ході перевірки співробітник міліції повідомив керівника підприємства, що повинен забрати оригінали цих документів із собою для вивчення. Чи законні дії співробітника міліції?
3. Для вилучення оригіналів документів співробітник міліції обов'язково повинен пред'явити вам рішення суду (п. 24 ст. 11 Закону про міліцію). А якщо вилучення документів здійснюється в ході таких слідчих дій, як обшук (ст. 177 КПК) і виїмка (ст. 178 КПК), то крім рішення суду у співробітника міліції повинна бути ще й відповідна постанова слідчого.
Працівники прокуратури та СБУ вилучають без рішення суду. Слід зазначити, що мати рішення суду для вилучення документів зобов'язані тільки співробітники міліції, оскільки ця вимога закріплена лише в Законі про міліцію. На працівників прокуратури, СБУ, які не входять до системи органів МВС, указаний Закон не поширюється, відповідно і рішення суду для вилучення документів вони мати не повинні.
До прийняття судового рішення про вилучення документів співробітники міліції мають право:
- вивчати документи і робити з них копії за свій рахунок, не виносячи документи за межі підприємства. Після копіювання особі, у якої проводилася перевірка, обов'язково повинні вручити опис документів, з яких виготовлені копії;
- опечатувати каси, склади й архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, указаного в протоколі.
4. Вилучення оригіналів документів або їх вивчення (якщо суд не виніс рішення про вилучення) допускається тільки в присутності понятих і керівника підприємства.
Вилучення документів фіксується в протоколі, який складається при провадженні будь-якої слідчої дії (ст. 84 КПК). Копія протоколу вручається особі, у якої проводилася слідча дія, з описом вилучених документів (ст. 188, 189 КПК).
Остерігайтеся "підсадних" понятих! Не допускайте, щоб як поняті були присутні особи із числа перевіряючих або кандидатури, запропоновані перевіряючими. Понятими повинні бути не зацікавлені в тому, що відбувається, особи (ст. 127 КПК).
Міліціонери можуть вилучати або вивчати (копіювати) не будь-які документи, а тільки ті, які свідчать про правопорушення. Тому у відповідь на вимогу співробітника міліції про надання йому якого-небудь документа ви маєте право запитати - яке відношення запитуваний документ має до вчиненого правопорушення. Адже не можна виключати можливість того, що інформація, отримана перевіряючим, буде використана не тільки в службових цілях.
Висновок: у розглянутій ситуації у співробітника міліції немає ніяких підстав для вилучення документів.
СИТУАЦІЯ 3
Хто з посадових осіб підприємства зобов'язаний давати пояснення співробітникам міліції? При проведенні на підприємстві дослідчої перевірки співробітник міліції зажадав від бухгалтера дати пояснення з приводу одного з господарських договорів підприємства. Бухгалтер відмовився дати пояснення, запропонувавши звернутися до директора підприємства. Співробітник міліції продовжував наполягати на отриманні пояснень у бухгалтера, попередивши останнього про кримінальну відповідальність за відмову від дачі пояснень. Хто в цій ситуації має рацію?
Має рацію бухгалтер. Закон № 2322 істотно обмежив коло осіб, у яких співробітники міліції мають право вимагати пояснення за фактами порушення законодавства. Якщо раніше давати пояснення були зобов'язані матеріально відповідальні та посадові особи, то тепер цей обов'язок залишився тільки у керівників підприємств, установ та організацій (п. 24 ч. 1 ст. 11 Закону про міліцію).
5. Ні. Кримінальна відповідальність передбачена за відмову від дачі показань свідків, а не пояснень (ч. 1 ст. 385 КК). Показання даються свідком, а як такий може бути викликана будь-яка особа, якій що-небудь відомо за кримінальною справою (ч. 1 ст. 68 КПК).
Як бачимо, стати свідком бухгалтер може тільки в тому випадку, якщо:
- порушено кримінальну справу;
- він викликаний для проведення слідчої дії - допиту як свідок в офіційному порядку: повісткою, телеграмою або телефонограмою (ст. 166 КПК).
У цій ситуації кримінальна справа не порушена, а проводиться дослідча перевірка, у ході якої можна тільки опитати, але не допитати особу, у якої така перевірка проводиться, і тим більше не можна лякати - говорити про кримінальну відповідальність за відмову від дачі пояснень.
6. Перед допитом свідка слідчий або особа, уповноважена провести допит, зобов'язані виконати ряд вимог КПК, а саме встановити особу свідка, повідомити йому, у якій справі він викликаний, роз'яснити його права й обов'язки тощо.
Перед даванням пояснення особа, яка здійснює перевірку, роз'яснює тільки норму ч. 1 ст. 63 Конституції України - "особа не несе відповідальності за відмову свідчити або давати пояснення стосовно себе, членів сім'ї або близьких родичів, коло яких визначається законом".
При допиті свідка обов'язково ведеться протокол слідчої дії в порядку, установленому ст. 85, 170 КПК. Пояснення ж складається в довільній формі.
Висновок: пояснення повинен дати директор підприємства, а вже його відмова від дачі пояснень може бути розцінена як злісна непокора законній вимозі працівника міліції, яка тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 185 КУпАП). Бухгалтер підприємства у цій ситуації за відмову від дачі пояснень ніякої відповідальності не нестиме.
СИТУАЦІЯ 4
Виклик до міліції по телефону. Директору підприємства зателефонували і запросили до міліції. На прохання директора пояснити, з якою метою його викликають, відповіли, що причину виклику він дізнається на місці. Крім того, директора попередили, що в разі нез'явлення він буде підданий примусовому приводу.
7. Співробітники міліції мають право викликати громадян і посадових осіб у справах про злочини й у зв'язку з матеріалами, які знаходяться в їх провадженні (п. 3 ст. 11 Закону про міліцію). Таким чином, причина виклику до міліції може бути такою:
1) проводиться дослідча перевірка,
2) заведена оперативно-розшукова справа,
3) розслідується кримінальна справа.
У будь-якому із цих випадків ви маєте право знати - навіщо вас викликають до міліції. Тому обов'язково поцікавтеся у того, хто вас викликає, що є причиною "запрошення".
8. Якщо на ваше запитання вам відповіли, що проводиться дослідча перевірка або заведена кримінальна справа, то виклик до міліції може бути й усним, оскільки в ч. 1 ст. 11 Закону про міліцію форма виклику не уточнена.
Якщо виклик пов'язаний:
- з дослідчою перевіркою - попросіть назвати номер, під яким матеріали дослідчої перевірки зареєстровані в Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що скоєні або готуються (ЖРЗПЗ)*;
- з проведенням оперативно-розшукових заходів - узнайте номер і дату оперативно-розшукової справи.
Ця інформація не є секретною, зате у вас з'явиться можливість, звернувшись до міліції (можна також за телефоном), дізнатися - чи відповідає вона дійсності. I якщо ця інформація не підтвердиться або вам відмовлять у її наданні, ви маєте повне право до міліції не йти.
Якщо це виклик за кримінальною справою для допиту як свідка, потерпілого або обвинувачуваного, то він оформляється в процесуальному порядку - повісткою, телеграмою або телефонограмою (ст. 134, 166, 171 КПК).
Зауважимо, що обвинувачуваного можуть викликати і по телефону.
Тільки при дотриманні вищенаведених правил явка в міліцію обов'язкова.
9. Що стосується примусового приводу, то він можливий тільки за наявності двох пов'язаних між собою умов (п. 1 Інструкції № 864):
1) наявність в особи офіційного статусу підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного, свідка або потерпілого. Особа набуває статусу:
- обвинувачуваного або потерпілого - з моменту винесення постанови про притягнення як обвинуваченого (ст. 131 КПК) або про визнання потерпілим (ст. 49 КПК);
- свідка - з моменту отримання оформленого в установленому законом порядку виклику для допиту як свідка (ст. 69 КПК);
- підозрюваного - з моменту затримання за підозрою у скоєнні злочину або з моменту застосування запобіжного заходу, указаного в ст. 149 КПК (ст. 431 КПК);
- підсудного - з моменту передачі справи до суду;
2) ухилення такої особи від добровільної явки в призначений час за викликом прокурора, слідчого, органу дізнання, суду або суддів без поважних причин.
Рішення про примусовий привід оформляється відповідною постановою (п. 2 Інструкції № 864). В інших випадках здійснити примусовий привід працівники міліції не мають права. Явно незаконний привід тягне за собою кримінальну відповідальність для його виконавців (ст. 371 КК).
Висновок: в розглянутій ситуації директор підприємства може проігнорувати телефонний виклик до міліції, оскільки причину виклику йому не пояснили.
Якщо перевіряє прокуратура
СИТУАЦІЯ 5
На підприємство прийшли співробітники прокуратури - навіщо? На підприємство прийшов помічник прокурора і повідомив директору, що проводитиме на підприємстві перевірку. У зв'язку із цим у директора підприємства виник ряд запитань, відповіді на які наведені нижче.
10. Як указано в ч. 2 ст. 19 Закону про прокуратуру, перевірка виконання законів проводиться за заявами й іншими повідомленнями про порушення законності, які потребують прокурорського реагування, а за наявності підстав - з власної ініціативи прокурора. Закон нічого не говорить про те, що може послужити підставою для виявлення цієї ініціативи. Відповідь на це запитання міститься в п. 6 Наказу № 3, що регулює порядок здійснення органами прокуратури нагляду за дотриманням і застосуванням законів. Підстави в такому випадку виникають при виконанні двох взаємопов'язаних умов:
1) наявність даних про порушення закону (зокрема, матеріали аналізу стану законності з урахуванням регіональних проблем, матеріали кримінальних, цивільних і господарських справ тощо),
2) необхідність з'ясування повноти реалізації повноважень і виконання функцій контролюючих та правоохоронних органів щодо їх усунення.
Наприклад, у ході розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом перевищення службових повноважень однією з посадових осіб підприємства, з'ясувалося, що на підприємстві систематично не виплачується заробітна плата. На звернення працівників підприємства до територіальної інспекції праці про проведення перевірки дотримання трудового законодавства посадові особи цього органу не реагували. У цьому випадку у прокурора виникає підстава для проведення перевірки з питань дотримання трудового законодавства на підприємстві з власної ініціативи.
Як бачимо, будь-яка прокурорська перевірка повинна проводитися тільки за наявності у прокурора інформації про порушення закону, а зовсім не тому що прокурору "заманулося" вас перевірити. На практиці складно встановити, на якій підставі проводиться прокурорська перевірка. Але якщо за результатами перевірки прокурором буде прийняте рішення, з яким ви не згодні, то ви можете оскаржити його, звернувшись до вищестоящого прокурора або до суду (ст. 12 Закону про прокуратуру).
11. Єдиним документом, який зобов'язаний пред'явити прокурор для того, щоб приступити до перевірки, є службова посвідка (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону про прокуратуру). Під визначенням "прокурор" у цьому випадку розуміються (ст. 56 Закону про прокуратуру):
- Генеральний прокурор України та його заступники,
- підлеглі прокурори та їх заступники,
- старші помічники та помічники прокурора,
- начальники управлінь і відділів прокуратури, їх заступники,
- старші прокурори та прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Розписуватися в Журналі реєстрації перевірок співробітники прокуратури не повинні, оскільки вони не належать до контролюючих органів, визначених у ст. 5 Указу № 817.
СИТУАЦІЯ 6
Перевірки на вимогу прокуратури. На підприємство прийшов з перевіркою податковий інспектор районної ДПІ. Він пред'явив директору підприємства посвідку на перевірку, де як підстава для її проведення указано: "вимога прокуратури". Податковий інспектор пояснив, що до ДПІ надійшла вимога прокуратури про проведення на підприємстві перевірки з питань дотримання податкового законодавства. Чи можлива така перевірка?
12. У прокурора є право вимагати від керівників і колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних їм підприємств, установ та організацій (п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону про прокуратуру). Як бачимо, для здійснення вказаної перевірки на будь-якому підприємстві необхідно, щоб:
1) її проводив безпосередньо керівник цього підприємства або його колегіальний орган, а не інші органи, у тому числі органи ДПС;
2) підприємство було підпорядковане і підконтрольне керівникові або колегіальному органу.
Відносини підконтрольності та підлеглості визначаються нормативними і засновницькими документами.
Виходячи з положень Закону № 509 органи ДПС здійснюють контроль тільки щодо сплати підприємством податків і не можуть мати в своєму підпорядкуванні будь-які підприємства. Вичерпний перелік підстав для проведення планових і позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання державними податковими органами встановлений ст. 11-1 Закону № 509, і такої підстави, як "вимога прокуратури", у цьому переліку немає.
Висновок: представники ДПС не мають право проводити перевірку діяльності підприємства на вимогу органів прокуратури.
_________________
* Цей журнал обов'язково ведеться в черговій частині органів міліції (п. 3.1 Інструкції № 400).
Перелік документів
1. Конституція України від 28.06.96 р. № 254 к/96-ВР.
2. ЦК - Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV, зі змінами.
3. КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, зі змінами.
4. КК - Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III, зі змінами.
5. КПК - Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 р., зі змінами.
6. Закон про міліцію - Закон України від 20.12.90 р. № 565-XII "Про міліцію", зі змінами.
7. Закон про ОРД - Закон України від 18.02.92 р. № 2135-XII "Про оперативно-розшукову діяльність", зі змінами.
8. Закон про прокуратуру - Закон України від 05.11.91 р. № 1789-XII "Про прокуратуру", зі змінами.
9. Закон № 509 - Закон України від 04.12.90 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", зі змінами.
10. Закон № 2322 - Закон України від 12.01.05 р. № 2322-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян і запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності людини, правову допомогу, захист)".
11. Указ № 817 - Указ Президента України від 23.07.98 р. № 817/98 "Про деякі заходи щодо дерегулювання підприємницької діяльності", зі змінами.
12. Наказ № 3 - наказ Генерального прокурора України від 28.10.02 р. № 3 "Про організацію роботи органів прокуратури в здійсненні нагляду за дотриманням і застосуванням законів".
13. Інструкція № 400 - Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розглядів в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затверджена наказом МВС від 14.04.04 р. № 400.
14. Інструкція № 864 - Інструкція про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і постанов судів про привід підозрюваних, обвинувачуваних, підсудних, свідків і потерпілих, затверджена наказом МВС від 28.12.95 р. № 864.
Євген Геоня,
юрист фірми "Баланс-Клуб"