ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
04.04.2005 N 2191/Р/17-3115
Щодо податку з доходів фізичних осіб
З 1 січня 2004 року оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Законом України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).
Пунктом 1.9 статті 1 Закону ( 889-15 ) визначено, що незалежна професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно із пунктом 1.3 "з" статті 1 Закону ( 889-15 ), доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.
Доходи платників податку, які здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність - це сума коштів, що сплачуються клієнтами за надання послуг правового характеру.
Згідно із статтею 17 Закону ( 889-15 ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), а з інших оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент. Визначення терміну "податковий агент" надано у пункті 1.15 статті 1 Закону.
Платник податку, в тому числі адвокат - самозайнята особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом (пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону ( 889-15 ), зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня року, наступного за звітним податковим роком, річну податкову декларацію з цього податку (ст. 18 Закону). Декларація подається до податкового органу за місцем податкової адреси платника податку.
Щодо обліку доходів і витрат платників податку, які здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність, то наказом Державної податкової адміністрації України від 16 жовтня 2003 року N 490 "Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 року за N 988/8309, затверджено форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Як видно з Вашого листа, Ви не надаєте адвокатських послуг та не отримуєте доходи від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності, а працюєте на підприємстві штатним юрисконсультом (в рамках трудових правовідносин), тобто є найманим працівником. Згідно із пунктом 18.2 статті 18 Закону ( 889-15 ) обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.
Щодо обліку у податковому органі за місцем податкової адреси самозайнятих осіб, в т. ч. адвокатів, як платників податку з доходів фізичних осіб, з веденням карток ф. N 4-ОПП, то він не здійснюється, оскільки самозайняті особи згідно Закону (889-15 ) оподатковуються на загальних підставах.
Заступник Голови С.I.Лекарь