КОНСУЛЬТУЄ ДПІ м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Визначаємо валові витрати із соцкультпобуту

ПИТАННЯ: ВАТ ще до 01.07.97 р. мало на балансі об'єкти соцкультпобуту: піонерський табір, медсанчастину і медпункти в цехах, спортивну школу, дитячі садки, базу відпочинку, їдальню.

Затрати за їдальнею, базою відпочинку, дитячим оздоровчим табором (колишнім піонерським) і т. д. на сьогодні частково погашаються працівниками ВАТ у вигляді: вартості путівки, абонентської плати, батьківських внесків тощо.

Однак після часткового погашення все одно залишаються збитки від утримання таких об'єктів соцкультпобуту.

Згідно з пп. 5.4.9 Закону про прибуток з урахуванням п. 5 Перехідних положень Закону № 1957 на валові витрати можна віднести 50 % від суми понесених витрат, пов'язаних із забезпеченням основної діяльності об'єктів соціальної інфраструктури. У зв'язку із цим є низка запитань:

1. Назвіть, будь ласка, які конкретно витрати можуть бути віднесені до названих у пп. 5.4.9 витрат?

2. Як розуміти в пп. 5.4.9 перерахування затрат платника податків: "...на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об'єктів соцкультпобуту..."? Чи означає це, що "утримання та експлуатація " - це не одне і те саме, що й "забезпечення основної діяльності"? Чи означає це, що 50 % понесених витрат на "утримання та експлуатацію" не можна віднести до складу валових витрат, а "на забезпечення основної діяльності" - можна? Як розділити, які затрати вважаються витратами на "утримання та експлуатацію", а які - "на забезпечення основної діяльності"?

ВІДПОВІДЬ: Дійсно, Законом № 349 до пп. 5.4.9 і пп. 5.4.10 Закону про прибуток були внесені зміни, згідно з якими до валових витрат можуть бути віднесені крім затрат на утримання та експлуатацію також витрати на забезпечення основної діяльності наведених у цих пунктах Закону об'єктів соціальної інфраструктури.

Щоб уникнути плутанини, необхідно зупинитися на тому факті, що податковий облік витрат за дитячим оздоровчим табором, спортивною школою та медпунктами в цехах регулюється нормами пп. 5.4.9 і пп. 5.4.10 Закону про прибуток у тому випадку, якщо такі об'єкти не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності; за дитячими садками і медичними установами (медсанчастина) - у будь-якому випадку. А ось база відпочинку не включена до складу об'єктів соцкультпобуту, наведених у цих пунктах Закону про прибуток.

Щодо їдальні зверніть увагу, що пп. 5.4.9 Закону про прибуток не розглядає об'єкти громадського харчування в цілому як господарський структурний підрозділ підприємства.

У цьому підпункті Закону мова йде виключно про приміщення, яке використовується для організації харчування співробітників (знову ж відсутня залежність від того, будуть працівники підприємства харчуватися за свій рахунок чи безплатно)*.

Звідси висновок - за операціями з об'єктами, які не підпадають під дію пп. 5.4.9 і 5.4.10 Закону про прибуток, податковий облік ведеться в загальновстановленому порядку.

У зв'язку з явною (як викладено в запитанні) відсутністю прибутку в діяльності підприємства у цих напрямках рекомендується враховувати наявність судової практики розгляду справ, що стосуються збиткових операцій. Суть їх така: на валові витрати платник податків має право тільки в частині витрат, понесених для використання в господарській діяльності, направленій на отримання доходу (додатково див. примітку від редакції) (постанова Верховного Суду України від 12.10.04 р. у Справі № 12/239н, постанова Верховного Суду України від 26.11.02 р. № 20-6/031).

Сам Закон не містить визначення складу затрат "на утримання та експлуатацію" і затрат "на забезпечення основної діяльності" таких об'єктів. Окремі висновки з термінології дозволяє зробити аналіз Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Так, у П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" термін "основна діяльність" визначений як операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу. Застосовно до об'єктів соціальної інфраструктури під основною діяльністю можна розглядати їх цільове використання.

Наприклад, для спортивної школи - це процес підготовки спортсменів. Відповідно затрати на організацію цього процесу і є витратами на забезпечення основної діяльності спортшколи.

Пункт 15.6 П(С)БО 16 "Витрати" дає можливість визначити перелік затрат на утримання приміщень, до яких належать витрати на опалення, освітлення, водозабезпечення, водовідведення та ін. Крім того, згідно з п. 18 П(С)БО 16 до таких затрат можна віднести: утримання основних фондів і матеріальних необоротних активів - операційна оренда, страхування майна, ремонт, охорона.

Аналогії в даному випадку не дають чіткої відповіді на поставлене запитання. Тому залишається покладатися на тлумачення, надане органом, що має право давати роз'яснення з питань оподаткування.

Так, згідно з Листом № 9773 до затрат на утримання та експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури належать витрати на оплату енергії, комунальних послуг, виплату заробітної плати (з нарахуваннями) техперсоналу та інші затрати, пов'язані з утриманням об'єкта в належному стані і його експлуатацією. А ось витрати на забезпечення основної діяльності - заробітна плата педагогічного і медичного персоналу, співробітників їдальні (з нарахуваннями), оплата послуг сторонніх організацій та ін.

Наведемо довідкову таблицю, у якій укажемо, у який період і в якій сумі включаються затрати на утримання та експлуатацію й затрати на забезпечення основної діяльності до складу валових витрат.

__________________

* Зазначимо, що в Листі № 279 наведена позиція, про яку читачам, можливо, буде цікаво дізнатися. Полягає вона в такому - затрати на придбання продуктів харчування для співробітників безпосередньо пов'язані із забезпеченням основної діяльності приміщення, що використовується платником податків для організації харчування працівників (це приміщення є об'єктом соціальної інфраструктури, який знаходився на балансі та утримувався за рахунок такого платника податків на 01.07.97 р.), і відповідно до складу валових витрат включається 50 % суми таких понесених затрат.

Тут треба звернути увагу на те, що згідно з Порядком № 176 відповідь податкового органу, надана на запит зацікавленої особи, уважається податковим роз'ясненням. I саме ця особа при обчисленні сум податків може користуватися таким роз'ясненням (п. 1.7 і п. 1.11 розд. 1 Порядку № 176). Усім платникам податків дається право користуватися при визначенні податкових зобов'язань узагальнюючими податковими роз'ясненнями (п. 1.10 Порядку № 176), а цей лист таким не є.

Таким чином, зі змістом цього листа краще ознайомитися. Однак у разі розбіжностей з контролюючими органами на місцях при спростуванні повідомлення-рішення як у суді, так і при адміністративному оскарженні посилання на цей лист не може бути взяте до уваги.

Перелік документів

1. Закон № 349 - Закон України від 24.12.02 р. № 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

2. Закон № 1957 - Закон України від 01.07.04 р. № 1957-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

3. Закон № 1344 - Закон України від 27.11.03 р. № 1344-IV "Про Державний бюджет України на 2004 рік".

4. 3акон № 2163 - Закон України від 04.03.92 р. № 2163-XII "Про приватизацію державного майна".

5. Порядок № 176 - Порядок надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затверджений наказом ДПА України від 12.04.03 р. № 176.

6. Лист № 9773 - лист ДПАУ від 05.07.99 р. № 9773/7/15-1117 "Про деякі питання оподаткування прибутку підприємств".

7. Лист № 279 - лист ДПАУ від 16.01.04 р. № 279/6/15-1316.

Аліна Птахіна,
заступник начальника відділу менеджменту
адміністрування податків

Документи що посилаються на цей