Щодо виконання нормативу робочих
місць для працевлаштування інвалідів
ПИТАННЯ: Чи можливе застосування праці інвалідів (для забезпечення вимог законодавства щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів) у держлісгоспі, де переважають роботи зі шкідливими та важкими умовами праці в умовах підвищеної небезпеки, а саме підприємство занесено до переліку потенційно небезпечних об’єктів?
ВІДПОВІДЬ: Передбачений статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875) норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, який згідно із Законом України від 15 червня 2004 р. № 1771-IV з 1 січня 2005 року поширюється на підприємства з кількістю працівників від 8 осіб, є обов’язковим і для підприємств галузі лісового господарства, оскільки це - передбачений законодавством механізм працевлаштування інвалідів. Це не означає, що інваліда слід влаштовувати на роботи зі шкідливими та важкими умовами праці. Робоче місце інваліда може бути звичайним, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використане для його працевлаштування.
Відповідно до пункту 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314 (далі - Положення), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Пунктами 5, 14 Положення на підприємства покладено обов’язок у межах доведеного нормативу створювати за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати Державну службу зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення таких робочих місць. А працевлаштування інвалідів на підприємствах згідно зі статтею 18 Закону № 875 та пунктами 10 - 13 Положення здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Державною службою зайнятості, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Таким чином, передбачений законодавством механізм працевлаштування інвалідів полягає у двосторонньому зобов’язанні: підприємства незалежно від форм власності і господарювання мають забезпечити певну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, а компетентні органи державного та місцевого рівнів - працевлаштувати на них інвалідів.
Невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 20 Закону № 875, причому обставини, за яких підприємство не забезпечило належної кількості таких робочих місць, не впливають на застосування санкцій. Проте, виходячи з викладеного і на основі аналізу судової практики з цього питання, можна зробити висновок, що підприємство звільняється від сплати штрафних санкцій, якщо воно забезпечило належну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів та проінформувало про це відповідні органи, але інваліди на підприємство для працевлаштування цими органами не направлялись і безпосередньо не зверталися.
Д. В. Сопільняк,
молодший науковий співробітник
Науково-дослідного інституту
приватного права та підприємництва АПрН України
“Довідник кадровика”, № 3 (33), березень 2005 р.,
Передплатний індекс 01158
02660, Київ, пр. Гагаріна, 23, офіс 1101