АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ
ЛИСТ
11.09.2003 N 2-383
Щодо виконання вимог Указу Президента
України від 6 лютого 2003 року N 84/2003
На Ваш запит <...> "Щодо виконання вимог Указу Президента України від 6 лютого 2003 року N 84/2003 "Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією" повідомляємо наступне.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12 ) аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що замовниками на проведення аудиту можуть виступати користувачі бухгалтерської звітності, а користувачами, в свою чергу, можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в наслідках господарської діяльності суб'єктів, в тому числі: власники, засновники господарюючого суб'єкта, кредитори, інвестори та інші особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформації, що міститься в бухгалтерській звітності.
Статтею 23 Закону України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12 ) до спеціальних обов'язків аудиторів та аудиторських фірм, зокрема, відноситься обов'язок повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності.
Стосовно змісту аудиторського висновку треба зазначити наступне, що згідно зі статтею 7 Закону України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12 ) аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Національним нормативом аудиту N 26 "Аудиторський висновок" передбачені форма та види аудиторського висновку. У випадку коли аудитор надає інший, ніж позитивний, висновок стосовно достовірності, повноти та відповідності діючому законодавству фінансової звітності клієнта (пункт 8 Нормативу N 26), він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди. Ці причини коротко наводяться в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або відмову від аудиторського висновку. При цьому виклад цих причин повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність. Крім того, аудиторський висновок повинен містити інформацію про те, що відповідальність за правильність підготовки фінансової звітності покладається на керівництво підприємства, та про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який обґрунтовується результатами проведеної перевірки.
Таким чином, аудитор, що здійснює аудит фінансової звітності акціонерного товариства, зобов'язаний повідомити акціонерів як власників тільки про недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності. Зазвичай така інформація надається разом з аудиторським висновком в окремому листі керівництву та акціонерам товариства або ж у відповіді на запит акціонерів чи уповноважених ними осіб. Обов'язки аудитора про надання на запит акціонерів товариства пояснень щодо висновку, крім обгрунтування своєї думки, яка наведена в самому висновку, не передбачені законодавчо-нормативними актами України. У випадку незгоди акціонера з обгрунтуванням думки аудитора, яке наведено в аудиторському висновку, він може оспорювати це обгрунтування у встановленому законодавством порядку.
Голова Комісії з стандартів та практики аудиту Аудиторської палати України Н.Гаєвська