Оподаткування та облік туристичної діяльності

Незважаючи на те що вже більше року суб'єкти туристичної діяльності працюють за новими правилами, запитання, пов'язані зі здійсненням такої діяльності, не вичерпуються. Ще більше їх виникло у зв'язку з набуттям чинності Закону № 2505, який не обійшов "туристів" своєю увагою. Цю консультацію, підготовлену на основі читацьких запитань, ми публікуємо напередодні нового туристичного сезону. Вона покликана допомогти "туристам" не загубитися в нетрях бухгалтерського і податкового обліку.

Туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових або інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування (ст. 1 Закону № 1282).

I. Ліцензування

ПИТАННЯ: 1. ТОВ здійснює торговельну діяльність. Хочемо додатково зайнятися продажем туристичних путівок*. Чи потрібна для цього ліцензія? Якщо потрібна, то де її можна придбати?

2. Підприємство займається організацією туристичних послуг (має ліцензію на проведення туроператорської діяльності). Чи маємо ми право зайнятися ще одним видом діяльності (як надання супутніх послуг), зокрема відкрити шлюбне агентство?

3. Турист подав скаргу на наше підприємство (турагента) до відділу з туризму обладміністрації. Хотілося б знати, що саме може перевіряти турадміністрація і чи має право вона накладати штраф?

4. Приватний підприємець хоче зайнятися організацією підводного туризму. Що йому необхідно для цього?

5. Підприємство-турагент працює з туроператором за договорами купівлі-продажу. Такі ж договори укладаються з туристами. Чи правильно це?

6. Туроператор передає турагенту за накладною заповнений на ім'я туриста ваучер. Але турагент видає туристу не ваучер туроператора, а свій ваучер (деякі турагенти видають туристу ваучер туроператора, а деякі взагалі нічого не видають). Як правильно видавати і відображати ваучери в бухгалтерському і податковому обліку?

7. У якому періоді слід відображати в бухгалтерському обліку доходи і витрати у турагента й туроператора, якщо плата від туриста надходить, наприклад, у травні, а відпочивати турист їде в серпні? Розкажіть, які зміни в оподаткування туризму вніс Закон № 2505?

ВІДПОВІДЬ: 1. Скажемо відразу: для здійснення діяльності з реалізації турпродукту ліцензія необхідна.

Законом № 1282 (ст. 17) передбачені два види діяльності у сфері туризму, що підлягають ліцензуванню:

- туроператорська діяльність: організація та забезпечення створення турпродукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність з надання характерних і супутніх послуг;

- турагентська діяльність: здійснення посередницької діяльності з реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницької діяльності з реалізації характерних і супутніх послуг.

Таким чином, підприємству, яке бажає займатися наданням послуг у сфері туризму, необхідно визначитися з конкретним видом діяльності і придбати відповідну ліцензію. Для читача, що надіслав це запитання, - найімовірніше, ліцензію турагента.

Ліцензію на здійснення діяльності турагента можна отримати в Держтурадміністрації (м. Київ) або в її обласних відділеннях при обладміністраціях (п. 13 і 31 Постанови № 1698). Для отримання ліцензії турагента необхідно подати копії таких документів (ст. 27 Постанови № 756):

- статутних документів, свідоцтва про держреєстрацію, розпорядження (наказу) про призначення керівника підприємства;

- документів, що підтверджують право власності або оренду службового приміщення;

- документів, що підтверджують рівень освіти, кваліфікації та стаж роботи керівника підприємства в туристичній сфері**;

- довідку банку або іншої кредитної установи, що підтверджує фінансове забезпечення відповідальності турагента. Згідно зі ст. 15 Закону № 1282 туроператор і турагент зобов'язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (це може бути гарантія банку або іншої кредитної установи). Законом установлений мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента, еквівалентний не менше 2 000 євро.

2. Туроператорська діяльність для осіб, які отримали відповідну ліцензію, є винятковим видом діяльності (ст. 5 Закону № 1282).

У той же час у рамках туроператорської діяльності підприємство має право займатися посередницькою діяльністю з надання характерних і супутніх послуг.

До супутніх належать послуги і товари, призначені для споживачів, надання і виробництво яких неістотно скоротиться без їх реалізації туристам (ст. 1 Закону № 1282). I хоча в Законі дається загальне визначення супутніх послуг без розбиття на конкретні види (у зв'язку із чим не зовсім ясно, що саме можна віднести до таких), надання послуг із знайомства навряд чи можна розцінювати як супутні послуги***.

3. Передусім звернемо увагу, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство про туризм при наданні туристичної послуги і в результаті завдав туристу збитку, йому зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі (ст. 33 Закону № 1282). Щоправда, у договорі на туристичне обслуговування матеріальне відшкодування може бути передбачене в більшому або в меншому розмірі і відповідно у таких випадках виплати будуть здійснені згідно з договором. Звідси випливає, що одним з найбільш важливих моментів при наданні турпослуг є наявність договору з туристом на туробслуговування. Саме на це передусім звертають увагу перевіряючі з турадміністрації. А крім того - на виконання суб'єктом туристичної діяльності норм законодавства про туризм і ліцензійних умов.

Треба зазначити, що турадміністрація не перевіряє фінансово-господарську діяльність підприємств і не може накладати відповідні штрафи, але у разі недотримання турагентом ліцензійних умов і законодавства про туризм має право позбавити суб'єкта туристичної діяльності ліцензії. Тому нагадаємо деякі обов'язкові вимоги, що висуваються до суб'єктів туристичної діяльності.

1. До укладення договору на туробслуговування туристу повинна бути надана максимальна кількість інформації: про турпродукт, його ціну, туроператора (турагента), про вимоги до оформлення документів, правила в'їзду в країну тимчасового перебування тощо. Повний перелік інформації, який необхідно надати туристу, викладений у ст. 20 Закону № 1282. Частина із цієї інформації повинна бути подана для ознайомлення на стенді "Куточок споживача" (пп. 2.3.4 Ліцензійних умов № 7/62).

2. З туристом повинен бути укладений письмовий договір на туробслуговування. При цьому, наприклад, зміна узгодженої ціни за турпоїздку можлива тільки у випадках, передбачених договором або при настанні форс-мажорних обставин, але не більше ніж на 5 % первісної ціни (ст. 20 Закону № 1282).

3. Туристичні послуги повинні бути надані в обсягах і в терміни, обумовлені договором.

4. Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані вести і надавати в установленому порядку фінансову та податкову звітність. Крім того, у сфері туризму передбачена статистична звітність, яка обов'язкова для подання до робочих органів турадміністрацій (пп. 2.2 Ліцензійних умов № 7/62).

5. У разі будь-яких змін, пов'язаних з інформацією, наданою підприємством для отримання ліцензії (зміна місцезнаходження, зміна керівників, зміна банківських реквізитів та ін.), таке підприємство зобов'язане письмово повідомити орган ліцензування про здійснені зміни протягом 10 робочих днів (пп. 2.3.2 Ліцензійних умов № 7/62).

Таким чином, недотримання цих та інших вимог, викладених у Ліцензійних умовах № 7/62 і в Законі № 1282, може призвести підприємство до втрати туристичної ліцензії.

4. На жаль, приватний підприємець не може займатися організацією туристичної діяльності. Згідно зі ст. 5 Закону № 1282 займатися організацією турпродукту мають право тільки юридичні особи - туроператори. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності мають право займатися посередницькою діяльністю з реалізації туристичного продукту туроператора або туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності. Для цього їм необхідно отримати ліцензію турагента.

II. Документальне оформлення

Договірні відносини

5. Ні, не правильно. Розглянемо, як саме турагенту слід оформити відносини з учасниками туристичної діяльності:

з туроператором: нагадаємо, що туристичні агенти мають право здійснювати тільки посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператора і туристичних послуг інших суб'єктів**** туристичної діяльності (ст. 5 Закону № 1282).

Регулюється посередницька діяльність гл. 31 ГК. Згідно зі ст. 295 - 297 ГК посередницька діяльність здійснюється на підставі агентських угод (агентський договір). У цьому випадку турагент є комерційним представником (агентом) туроператора і діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок туроператора. Агентський договір повинен укладатися в письмовій формі, і в ньому необхідно визначити обсяг повноважень комерційного агента. Зазначимо, що і Закон № 1282 (ст. 20), застерігаючи відносини між туроператором і турагентом, визначає їх на основі загального положення про агентські договори;

з туристом: як ми вже відзначили, з туристом повинен укладатися договір на туристичне обслуговування. Згідно з таким договором турагент виступає не від свого імені, а від імені туроператора. Наприклад, у договорі вказується: "Турагент X, діючи від імені і за дорученням туроператора У, зобов'язується надати такі послуги..." і т. д.

Згідно із ЦК (ст. 901 - 907) до туристичного договору застосовуються загальні положення договору про надання послуг. Конкретні вимоги до договору на туристичне обслуговування викладені в ст. 20 Закону № 1282. Зокрема, такий договір повинен укладатися в письмовому вигляді.

Ваучери

6. Слід зазначити, що на сьогодні визначення ваучера дається в кількох законодавчих документах, зокрема в Законі № 1282 і Законі про ПДВ (після внесених Законом № 2505 змін). Наведемо ці визначення:

- ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону (ст. 23 Закону № 1282);

- туристичний ваучер (путівка) - документ певної форми, що дає право туристу на отримання туристичної послуги або їх комплексу згідно з умовами письмового договору з туристичного або екскурсійного обслуговування (пп. 1.13.1 Закону про ПДВ).

Незважаючи на те що Закон про ПДВ не може прямо регулювати діяльність у сфері туризму, проте не враховувати його норми не можна, тому можна зробити такий висновок:

Нарівні з укладенням договору на туристичне обслуговування туристу обов'язково повинен видаватися ваучер.

Порядок оформлення і використання ваучера визначений Методичними рекомендаціями № 40*****. Але в цих рекомендаціях, так само як і в Законі № 1282, не визначено, чий ваучер - туроператора чи турагента - слід видавати туристу. Будемо міркувати.

Туроператор формує турпродукт і несе зобов'язання з надання туристичних послуг. Гарантією їх надання є саме ваучер. На нашу думку, туристу слід видати ваучер туроператора як власника турпродукту (в усних поясненнях співробітники турадміністрації підтверджують саме такий підхід). Але в будь-якому випадку ваучер повинен бути оформлений у встановленому законом порядку і містити інформацію, передбачену ст. 23 Закону № 1282 і п. 10.3 Ліцензійних умов № 7/62. Ваучер є документом суворого обліку.

Подамо схему руху ваучерів для випадку, коли учасниками відносин при реалізації турпродукту виступають три сторони (див. схему 1(зі схемою ви можете ознайомитись в розділі “Довідники” підрозділі “Додатки до документів” папка “Консультації”)).

Розглянемо, як відображаються операції з руху ваучера в бухгалтерському обліку туроператора і турагента.

1. Туроператор. Незаповнені бланки ваучерів відображаються на субрахунку 209 "Інші матеріали" за вартістю придбання та одночасно на забалансовому рахунку 08 (за вартістю придбання, оскільки облікова вартість бланків ваучерів законодавчо не визначена).

Після отримання плати за тур від покупця (через турагента) туроператор виписує на ім'я покупця ваучер і за накладною передає такий заповнений бланк турагенту. Бланк ваучера видається на підставі довіреності турагента.

2. Турагент. Для турагента ваучер є транзитним документом, бланк ваучера відображається на забалансовому субрахунку 025 "Майно в довірчому управлінні". При цьому при передачі туристу заповненого бланка ваучера виписувати накладну не треба.

Рекомендуємо вести відомість обліку виданих туристу ваучерів (у відомості турист розписується в отриманні ваучера). Така відомість додається до звіту турагента перед туроператором.

У податковому обліку витрати на придбання незаповнених бланків ваучерів включаються туроператором до складу валових витрат. У турагента рух бланків ваучерів у податковому обліку не відображається, оскільки не були понесені витрати на їх придбання.

III. Бухгалтерський і податковий облік

7. Розглянемо відображення операцій з реалізації туристичного продукту в бухгалтерському і податковому обліку основних учасників туристичних відносин.

У турагента

При відображенні в бухгалтерському обліку турагента операцій з продажу турпродукту не має значення, коли саме відбувається споживання покупцем туристичної послуги, оскільки турагент є тільки посередником і надає послуги з реалізації "чужого" турпродукту, за що й отримує агентську винагороду.

При виконанні агентського договору у турагента виникає оборот з реалізації на суму його агентської винагороди, яка є доходом від надання послуг. У бухгалтерському обліку доходи посередника визнаються за фактом виконання агентом договірних зобов'язань перед поручником. Виконання зобов'язань підтверджується звітом агента. Відображається дохід агента по кредиту субрахунка 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

Нагадаємо, що сума коштів, яка надходить турагенту від покупців, у частині, що належить туроператору, доходом не визнається (п. 6.2 П(С)БО 15 "Дохід"). Вартість реалізованого турпродукту відображається у складі виручки від надання послуг (по кредиту субрахунка 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"). Потім сума коштів, що належить туроператору, відображається у складі коштів, які підлягають вирахуванню з доходу (по дебету субрахунка 704 "Вирахування з доходу").

Оподаткування операцій з продажу туристичних послуг турагентом здійснюється також виходячи з його посередницьких функцій. Наведемо визначення турагента, що дається в Законі про ПДВ (після внесення змін Законом № 2505).

Туристичний агент - особа, яка поставляє туристичний продукт від імені туристичного оператора і має ліцензію на турагентську діяльність відповідно до закону (пп. 1.13.3 Закону про ПДВ).

З 31.03.05 р. законодавчо закріплено, що комісійна винагорода турагента є базою оподаткування при визначенні його податкових зобов'язань з ПДВ (п. 4.11 Закону про ПДВ).

Валовий дохід у турагента також виникає в частині його агентської винагороди. Розглянемо на числовому прикладі відображення операції з реалізації турпродукту в бухгалтерському і податковому обліку турагента.

ПРИКЛАД 1

Вартість туристичної поїздки - 7 200 грн. Агентська винагорода турагента становить 240 грн. і утримується з коштів, які перераховуються туроператору.

(грн.)

У туроператора

У бухгалтерському обліку туроператора при відображенні операцій з реалізації турпродукту дата турпоїздки, як правило, значення не має.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, згідно з п. 10 П(С)БО 15 "Дохід" визнається при виконанні певного обсягу послуг. Тому при визначенні доходу туроператору слід відштовхуватися від обсягу послуг, виконання яких передбачене конкретним договором. Наприклад, якщо туроператор зобов'язався забронювати місця в готелі або санаторії і на підтвердження цього передав ваучер чи санаторну путівку покупцеві, обсяг його послуг на цьому закінчено******. Якщо туроператор зобов'язався доставити туриста до місця відпочинку і назад своїм транспортом, то в цьому випадку договір буде закінчено в момент зворотної доставки туриста. Як правило, при передачі туристу документів, що підтверджують право на отримання послуг (ваучера, залізничних або авіаквитків, страхового поліса), послуга туроператора закінчується і в бухгалтерському обліку відображається дохід по кредиту субрахунка.703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

На податковому обліку туроператора зупинимося детальніше, оскільки після набуття чинності Закону № 2505 порядок оподаткування операцій з реалізації турпродукту туристичним оператором значно змінився.

Згідно з пп. 1.13.2 Закону про ПДВ туристичний оператор - особа, яка поставляє туристичний продукт від власного імені, має ліцензію на туроператорську діяльність і для якої цей вид діяльності є винятковим відповідно до закону.

Таким чином, тепер і в розумінні Закону про ПДВ підтверджено, що власником турпродукту є туроператор, а турагент при реалізації турпродукту покупцеві діє тільки за дорученням туроператора.

Увага! Унесені зміни. З 31.03.05 р. податкові зобов'язання і податковий кредит туроператора залежать від того, хто є покупцем турпродукту. Закон про ПДВ ділить усіх покупців на дві категорії: фізичних осіб – безпосередніх споживачів турпродукту та осіб, які такими не є (інші особи).

Розглянемо, як саме залежить оподаткування операцій з реалізації турпродукту від категорії покупця.

1. Покупець - фізична особа
(безпосередній споживач турпродукту)

У цьому випадку у туроператора базою оподаткування є різниця (винагорода) між вартістю реалізованого покупцеві турпродукту (без урахування ПДВ) і вартістю витрат, понесених туроператором у результаті придбання такого турпродукту (без урахування ПДВ) (п. 4.11 Закону про ПДВ). Відразу виникає низка запитань.

А. Якщо турпродукт поставлений покупцеві - фізичній особі через турагента, то чи можна вважати таку реалізацію продажем безпосередньому споживачеві?

На жаль, прямої відповіді Закон нам не дає. З одного боку, винагороду туроператора можна вважати базою оподаткування тільки при безпосередньому продажу фізичній особі, тобто без участі турагента. Але, проаналізувавши глибше норми Закону про ПДВ, можна дійти і такого:

- виходячи з визначення туристичного продукту як сукупності туристичних послуг, що придбаваються туристичним оператором і поставляються туристу або за його дорученням туристичним агентом... (пп. 1.13.5 Закону про ПДВ), робимо висновок: при реалізації турпродукту через турагента (з яким укладена агентська угода) покупцем також є фізична особа. Цей підхід кращий, оскільки не призводить до подорожчання турпродукту і не руйнує туріндустрію.

Б. Що саме слід розуміти під витратами, понесеними туроператором у результаті придбання турпродукту?

Під витратами, понесеними туроператором у результаті організації свого турпродукту, слід розуміти тільки витрати на придбання туристичних послуг інших організацій, а це, згідно з пп. 1.13.4 Закону про ПДВ, послуги з розміщення, харчування туристів, їх екскурсійного обслуговування та інші.

Податок на додану вартість, який був сплачений туроператором за такими туристичними послугами, включається до складу валових витрат (пп. 7.4.2 Закону про ПДВ).

В. Чи відображається у складі податкового кредиту сума ПДВ, сплачена туроператором у складі агентської винагороди турагенту?

Оскільки послуги турагента пов'язані з реалізацією турпродукту, а не з його придбанням, сума податку на додану вартість, сплачена туроператором у складі суми винагороди турагенту, включається до складу податкового кредиту туроператора в загальному порядку відповідно до пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.

2. Покупець - особа, яка не є
безпосереднім споживачем турпродукту

У цьому випадку у туроператора базою оподаткування є вартість таких послуг (без урахування ПДВ) (п. 4.11 Закону про ПДВ).

Податок на додану вартість, який був сплачений при організації турпродукту постачальникам туристичних послуг, туроператор включає до складу свого податкового кредиту (пп. 7.4.2 Закону про ПДВ).

Увага! Унесені зміни. Згідно з пп. 7.2.8 Закону про ПДВ туроператор зобов'язаний вести окремий податковий облік операцій з продажу турпродукту різним категоріям покупців.

Звернемо увагу, що у зв'язку із цим значно зростають вимоги до документального оформлення туристичних поїздок. Загальні вимоги з організації та документального оформлення туристичних послуг викладені в Ліцензійних умовах № 7/62. Зокрема, обов'язковим є складання калькуляції на кожний тур (п. 6.4), правильне заповнення заявки на бронювання туру та інших документів (ст. 10), за якими можна визначити категорію покупця згідно з п. 4.11 Закону про ПДВ.

Покажемо на числовому прикладі відображення в бухгалтерському і податковому обліку операцій з реалізації турпродукту різним категоріям покупців.

ПРИКЛАД 2

До вартості туру включені послуги пансіонату (проживання з харчуванням) у сумі 1 600 грн. (ПДВ - 266,67 грн.) та екскурсійне обслуговування в сумі 250 грн. (ПДВ - 41,67 грн.). Тур реалізований фізичній особі за ціною 2 210 грн. Націнка туроператора - 360 грн. (ПДВ - 60 грн.).

(грн.)

ПРИКЛАД 3

Тур реалізований через турагента. Вартість туру та його складових аналогічні вартості, наведеній у прикладі 2. Винагорода турагента в сумі 180 грн. (ПДВ - 30 грн.) утримується з вартості турпродукту.

(грн.)

Міжнародний туризм

Значні зміни сталися в оподаткуванні міжнародного туризму*******.

В'їзний туризм - подорож у межах України осіб, які постійно не проживають на її території

Виїзний туризм - подорожі громадян України і осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни.

Нагадаємо, що до 31.03.05 р. оподаткування в'їзного (іноземного) туризму, згідно з пп. 6.2.2 Закону про ПДВ, здійснювалося за нульовою ставкою (при виконанні певних умов). Законом № 2505 цей пункт (пп. 6.2.2) з тексту Закону про ПДВ виключений.

Як же слід здійснювати оподаткування операцій з в'їзного туризму з 31.03.05 р.? Проаналізуємо норми Закону про ПДВ:

- згідно із загальною нормою цього Закону про ПДВ (пп. 3.1.1) об'єктом оподаткування є операції з поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України;

- згідно зі спеціальною нормою пп. 6.5 "б" місцем поставки туристичного продукту вважається місце знаходження (розташування) туристичного оператора.

Висновок: туристичні послуги, що надаються на митній території (у тому числі і в'їзний туризм), обкладаються ПДВ за загальною ставкою 20 %.

При цьому стосовно покупців турпродукту діє порядок оподаткування, установлений п. 4.11 Закону про ПДВ: окремий порядок обліку для безпосередніх споживачів турпродукту - фізичних осіб (при цьому не має значення, що покупець - нерезидент).

На жаль, певні складнощі викликає оподаткування виїзного туризму. Справа в тому, що це питання в Законі про ПДВ прямо не врегульоване. На нашу думку (до отримання офіційних роз'яснень ДПАУ), при оподаткуванні виїзного туризму слід керуватися такими нормами Закону про ПДВ:

1) порядок оподаткування операцій залежить від категорії покупців (п. 4.11);

2) при поставці туристичного продукту нерезидентом місцем поставки вважається місцерозташування покупця (одержувача) (п. 6.5 "б").

Отже, операції з виїзного туризму прирівнюються до операцій, місце надання яких знаходиться на території України. Такі операції є об'єктом оподаткування (пп. 3.1.1) за ставкою 20 % (п. 6.1).

Нагадаємо, що при реалізації турпродукту кінцевому покупцеві базою оподаткування є різниця (націнка туроператора) між вартістю послуг закордонних партнерів і продажною вартістю турпродукту в Україні. Але у разі продажу турпродукту іншим покупцям (не кінцевим споживачам) базою оподаткування є вся вартість турпродукту (з урахуванням закордонної вартості).

Наприклад, до вартості турпродукту входить вартість послуг проживання в готелі (Єгипет) у сумі 2 000 грн. Націнка туроператора склала 300 грн. без ПДВ.

1. Покупець - кінцевий споживач. У цьому випадку податкові зобов'язання туроператора становитимуть 60 грн. (300 грн. х 20 %). Загальна вартість туру для споживача - 2 360 грн.

2. Покупець - юридична особа. Податкові зобов'язання туроператора становитимуть 460 грн. ((2 000 грн. + 300 грн.) х 20 %). Загальна вартість туру для покупця - 2 760 грн. Податкового кредиту при цьому у туроператора немає.

____________________

* У Законі № 1282, який набув чинності з 01.01.04 р., такий термін, як "туристична путівка", відсутній. Документом, що підтверджує реалізацію турпродукту, є ваучер (ст. 23 Закону № 1282). Путівка - це документ, який знаходиться у сфері обороту санаторно-курортних послуг, що визначено Наказом № 19, але цей Наказ не регулює діяльність у сфері надання туристичних послуг. Проте реалізація санаторних путівок (крім реалізації їх санаторіями) вимагає придбання туристичної ліцензії, оскільки згідно із законодавством про туризм тимчасовий виїзд з постійного місця проживання з метою оздоровлення, відпочинку і т. д. є туризмом.

** Вимоги до рівня кваліфікації викладені в Ліцензійних умовах № 7/62.

*** Рекомендуємо все ж отримати офіційне роз'яснення Держтурадміністрації.

**** До таких суб'єктів належать підприємства, що надають послуги з розміщення, харчування туристів, розважальні та інші туристичні послуги (ст. 5 Закону № 1282).

***** Нова редакція Методичних рекомендацій досі не затверджена.

****** За проживання в санаторії відповідає вже санаторій - це його послуга, і він відображає дохід у своєму бухгалтерському обліку.

******* Нагадаємо, що займатися організацією міжнародного туризму на території України мають право тільки туроператори (от. 37 Закону № 1282). Організаційними формами міжнародного туризму є: в'їзний (іноземний) і виїзний (закордонний) туризм (ст. 4 Закону № 1282).

Перелік документів

1. ГКУ - Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV, зі змінами.

2. ЦКУ - Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV, зі змінами.

3. Закон № 1282 - Закон України від 18.11.03 р. № 1282-IV "Про внесення змін до Закону України "Про туризм".

4. Закон № 2505 - Закон України від 25.03.05 р. № 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України".

5. Постанова № 756 - постанова КМУ від 04.07.01 р. № 756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності", зі змінами.

6. Постанова № 1698 - постанова КМУ від 14.11.2000 р. № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування", зі змінами.

7. Наказ № 19 - наказ Міністерства охорони здоров'я від 22.01.02 р. № 19 "Про затвердження зразка санаторно-курортної путівки".

8. Ліцензійні умови № 7/62 - Ліцензійні умови проведення господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, закордонного туризму, екскурсійної діяльності, затверджені наказом Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 17.01.01 р. № 7/62.

9. П(С)БО 15 "Дохід" - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290, зі змінами.

10. Методичні рекомендації № 40 - Методичні рекомендації з використання туристичного ваучера, схвалені наказом Держкомтуризму України від 16.08.96 р. № 40.

Тетяна Олексенко,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"

Документи що посилаються на цей