МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
14.07.2005 N 20-41-254
ТОВ "Юридична фірма
"Магістр & Партнери"
01025, м. Київ,
вул. Велика Житомирська, 20
Щодо надання роз'яснень стосовно
правомірності здійснення операцій
зі свопами за законодавством України
У Міністерстві юстиції України розглянуто ваш лист від 6 липня 2005 року щодо надання роз'яснень стосовно правомірності здійснення операцій зі свопами за законодавством України і повідомляється.
При вирішенні порушеного питання слід враховувати наступне.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Крім того, у пункті 1.6 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368, встановлено, що поточні й строкові операції банків, за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах та в банківських металах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними укладаються на умовах своп, форвард, опціон та інші.
Також відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України з описом рахунків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 1997 року N 191 , свопові контракти - це контракти на обмін певної кількості цінних паперів, товарів, коштів або фінансових інструментів на певну дату у майбутньому.
Крім того, визначення терміна "своп" міститься у Методичних вказівках з інспектування банків "Система оцінки ризиків", схвалених постановою Правління Національного банку України від 15 березня 2004 року N 104, де встановлено, що до похідних інструментів (деривативів) належать свопи, форварди, ф'ючерси та опціони.
Зазначені методичні вказівки встановлюють два види свопів: (1) своп процентної ставки та (2) валютний своп.
Своп процентної ставки - контрактна угода між двома сторонами, відомими як учасники свопу, про обмін потоками грошових коштів, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї суми, відомої як умовна сума. Як правило, один потік коштів розраховується за фіксованою ставкою, а інший - за плаваючою ставкою.
Валютний своп - одночасне укладання спот та протилежної форвардної угоди. Іноземна валюта, придбана згідно з угодою спот, знову продається після закінчення певного проміжку часу, і, відповідно, валюта, що продається згідно з угодою спот, після закінчення певного проміжку часу купується знову. Обидві угоди укладаються з одним і тим самим партнером, при цьому курси, дати валютування та способи платежу встановлюються в момент укладання угоди.
Крім того, стосовно необхідності отримання дозволів юридичними особами на здійснення операцій валютного свопу та свопу процентної ставки слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції за дорученням клієнтів або від свого імені з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф'ючерсами та опціонами.
Заступник Міністра Л.В.Єфіменко