АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
04.12.2001 р.
Справа № 1520
Головуючий в I інстанції П.
Категорія 22 Доповідач А.
Про стягнення заборгованості
04 грудня 2001 року Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого - А.
суддів: Д., X.
при секретарі Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою Ж. в інтересах М. на рішення Залізничного районного суду м. Києва від 17 квітня 2001 року в справі за позовом ЗАТ “У” до М. про стягнення заборгованості встановив:
В березні 2001 року ЗАТ “У” пред'явило до М. позов про стягнення заборгованості за користування міжміським і міжнародним зв'язком, мотивуючи тим, що вона як абонент одержала послуги на суму 9 252 гривні 18 коп. які залишила без оплати.
Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 17 квітня 2001 року позовні вимоги задоволені.
В скарзі представник відповідачки просить скасувати рішення, посилаючись на те, що абонент не користувався міжміським і міжнародним зв'язком, а особі, яка проживала в квартирі відповідачки такі послуги надані необґрунтовано.
Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
18 вересня 1997 року між сторонами був укладений договір на надання послуг телефонного зв'язку. Згідно з п. 2.2.7 договору споживач повинен виконувати правила користування місцевим, міжміським і міжнародним телефонним зв'язком.
Відповідачка не проживає в м. Києві і її батько Ж. в серпні 1999 року здав квартиру відповідачки в найом громадянину Сирії. Відповідно до п. 6.3 договору на надання послуг телефонного зв'язку абонент змінив категорію АВН і позивач відключив можливість споживача користуватися автоматичним міжнародним телефонним зв'язком. Таким чином, відповідачка виконала вимоги договору.
Користування міжнародним телефонним зв'язком з іноземними країнами визначене Правилами користування міжміським та міжнародним телефонним зв'язком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 639. Проте, ні Правила, ні їх розділ 5, який встановлюють особливості користування міжнародним телефонним зв'язком з іноземними країнами (крім країн СНД), не визначають, в якому порядку надаються послуги міжнародного телефонного зв'язку з іноземними країнами. Зокрема, не вказано як замовляється послуга.
Покладаючи на відповідачку відповідальність по оплаті послуг суд в рішенні не навів, які умови договору на надання послуг телефонного зв'язку і Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв'язком вона порушила. Суд не встановив, які зобов'язання не виконала відповідачка. Адже згідно зі ст. 209 ЦК особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання.
В даному випадку суд не встановив у рішенні наявність вини у неправильному використанні послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.
Встановлені порушення процесуального права перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому справу підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст. 305 ЦПК України, суд ухвалив:
Скаргу Ж. в інтересах М. задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Києва від 17 квітня 2001 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Головуючий
Судді