АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
від 14 травня 2002 року
Справа № 2278
Головуючий в I інстанції К.
Категорія 22 Доповідач А.
Про стягнення грошової компенсації
14 травня 2002 року Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого - А.
суддів: Д., X.
при секретарі З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою С. в інтересах Т. на рішення Ватутінського місцевого суду м. Києва від 02 жовтня 2001 року в справі за позовом Т. до К. про стягнення грошової компенсації встановив:
В липні 2001 року Т. пред'явив позов до К. про стягнення грошової компенсації в розмірі 54 тис. гривень за ізольовану трикімнатну квартиру №190 на вул. Мирославській, 3/48 в м. Києві, мотивуючи тим сторони, як співвласники квартири не можуть дійти згоди у спірному питанні.
Позовні вимоги просив задовольнити на підставі ст. 115 ЦК України та ст. 48, 55 Закону України “Про власність”.
Рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2001 року позовні вимоги задоволені частково на суму 3 220 гривень.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення скасувати і постановити нове про стягнення 54 тис. гривень, посилаючись на те, що суд неправильно визначив вартість квартири.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з договором купівлі-продажу від 9 червня 1997 року сторони стали власниками ізольованої трикімнатної квартири № 190 на вул. Мирославській, 3/48 в м. Києві, придбавши її за 6 440 гривень. Кожному з них належить по ? частині квартири.
У пункті 12 постанови “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
В суді першої інстанції представник позивача заявляв клопотання про призначення експертизи для визначення дійсної вартості квартири і позовні вимоги обґрунтовував виходячи саме з дійсної вартості майна.
Однак суд в порушення вимог 232, 233 ЦПК України таке клопотання не вирішував в нарадчій кімнаті, а в протоколі судового засідання не зазначив з яких підстав клопотання не підлягає задоволенню, внаслідок чого дійсна вартість квартири не встановлена за наявності спору між сторонами відносно цього питання.
Згідно до п. 2 ч.1 ст. 305 ЦПК України, суд в апеляційному провадженні має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
В даному випадку встановлені порушення процесуального права перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. 305 ЦПК України, суд ухвалив:
Апеляційну скаргу С. в інтересах Т. задовольнити частково.
Рішення Ватутінського місцевого суду м. Києва від 02 жовтня 2001 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.
Головуючий
Судді: