ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
06.10.2004 N 243
Нерозв'язані проблеми історії
Великої Вітчизняної та Другої світової воєн
(до 60-річчя визволення України від окупантів)
Заслухавши та обговоривши доповідь завідувача відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України доктора історичних наук О.Є. Лисенка "Нерозв'язані проблеми історії Великої Вітчизняної та Другої світової воєн (до 60-річчя визволення України від окупантів)" Президія НАН України відзначає, що в дослідженнях установ Академії дана наукова характеристика основних військово-політичних, економічних, соціокультурних, етноконфесійних, морально-психологічних та ін. явищ періоду Великої Вітчизняної та Другої світової воєн.
Якісно новий етап у вивченні історії Великої Вітчизняної та Другої світової воєн пов'язаний з утворенням незалежної Української держави, демократизацією суспільства, ліквідацією цензури, більш відкритим доступом до архівних фондів, розширенням наукових контактів, освоєнням інформаційного потенціалу Інтернету.
Вказані зміни визначили поступову корекцію об'єкту досліджень: не випускаючи з поля зору масштабні політичні й економічні процеси, бойові операції, історики стали приділяти все більше уваги вивченню особливостей функціонування окремих ланок радянського суспільства і механізму державного управління, їх кадрового забезпечення, життєдіяльності населення окупованих територій, людських втрат, релігійній тематиці, міжнаціональним стосункам. Одним з магістральних напрямів наукового пошуку стало з'ясування українського фактору у Другій світовій війні, внеску народу України у перемогу над нацизмом і фашизмом, специфіки самостійницького руху. Нові вектори дослідницького інтересу спрямовані на опрацювання проблем, пов'язаних з людським полоном, примусовим використанням гітлерівськими окупантами трудових ресурсів України, фінансово-економічною системою, яка творилася німецькою та румунською окупаційними адміністраціями, міграційними процесами й трансферами цивільного населення між УРСР та Польщею, міжнаціональними стосунками в ареалах спільного проживання поляків та українців, репресивною практикою радянських та польських спецслужб, СБ ОУН.
Найбільш вагомою синтетичною працею останнього 15-річчя є заключний том "Книги Пам'яті України" - "Безсмертя". Її появі передувала копітка робота багатьох вчених, учителів, слідопитів, ветеранів, силами яких створено понад 250 обласних "Книг Пам'яті". Нещодавно вийшла друком "Книга Скорботи України".
Помітним історіографічним явищем останнього часу стали праці: "Політична історія України" Т. 4 - "Україна в Другій світовій війні. 1939-1945 рр." (В. Кучер, В. Гриневич, В. Коваль), "Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії" та "Україна у Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939-1945): спроба сучасного концептуального бачення" (М.В. Коваль), "Звитяга і жертовність. Українці на фронтах Другої світової війни" та "Церковне життя в Україні. 1943-1946 рр." (I.Т. Муковський, О.Є. Лисенко), "Трагедія військовополонених на окупованій території України в 1941-1944 роках" (В. Король), "Плен. За свои и чужие грехи" (А. Чайковський), "Дивізія "Галичина". Історія" (А. Боляновський), "Українські військові формування в збройних силах Німеччини. 1939-1945", "Україна - Польща: важкі питання", "Протистояння УПА і АК (Армії Крайової) в роки Другої світової війни та діяльності польського підпілля в Західній Україні" (I.I. Ільюшин), "Волинська трагедія 1943-1944 рр.", "Волинь і Холмщина 1938-1947 рр. Польсько-українське протистояння та його відлуння. Дослідження, документи, спогади", "Нариси історії Організації українських націоналістів. 1941-1942 рр." (А.В. Кентій), "Український національний рух 40-50 років XX століття: ідеологія та практика" (Ю. Киричук), "Україна партизанська. 1941-1945", "Невідома війна: партизанський рух в Україні 1941-1944 рр. Мовою документів і очима історика" (А. Чайковський), "Літопис УПА" (7 томів), "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб" (3 томи), "Київ у дні нацистської навали".
Науковці Інституту історії України на чолі з академіком НАН України П.Т. Троньком спільно з авторськими колективами на місцях продовжують роботу по підготовці серії книг "Реабілітовані історією", які планується видати в кожній області.
Аналітичні та узагальнюючі матеріали, підготовлені співробітниками інститутів історії України, політичних та етнонаціональних досліджень, українознавства ім. I. Крип'якевича НАН України надавалися Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, міністерствам та відомствам, громадським організаціям, засобам масової інформації, експертній комісії з оцінки польсько-українських стосунків у часи війни при Раді національної безпеки і оборони України.
Інститут історії України НАН України виступив співорганізатором міжнародних наукових конференцій з проблематики воєнної доби, зокрема таких: "Велика Вітчизняна війна: від поразок до перемог" (Київ, 2001), "Актуальні проблеми історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр." (Черкаси, 2001), "Україна - Росія: діалог історіографій" (Чернігів, 2002), "Українці і поляки в роки Другої світової війни: внутрішній та міжнародний аспекти взаємин" (Київ, 2003), "Україна напередодні та в роки Другої світової війни" (Кривий Ріг, 2002) та "круглого столу" "Київ воєнної доби" (Київ, 2003).
Підвищену увагу дослідників до проблематики Великої Вітчизняної та Другої світової воєн засвідчує також той факт, що протягом 1992-2003 рр. в Україні захищено понад 100 кандидатських і докторських дисертацій, присвячених цьому періоду.
Поряд із вказаними здобутками слід вказати і на певні недоліки у висвітленні подій 1939-1945 років, які були пов'язані з надмірно ідеологізованою характеристикою військово-політичних процесів у країні та її збройних силах, діяльності радянських силових структур. Найбільш відчутно ці тенденції виявилися у тематиці, що стосується ОУН та УПА, політичної історії. Подолання вказаних вад має завершити початкову фазу формування історіографії новітньої доби.
Визначальним у розвитку досліджень історії Другої світової та Великої Вітчизняної воєн має стати поєднання україноцентризму ("українського виміру" війни) та з'ясування місця і ролі України в контексті загальноцивілізаційних світових подій. Це повинно бути позначено не лише поглибленим опрацюванням традиційних сфер наукового пошуку, але й освоєнням концептуально-теоретичних здобутків світової історичної науки, нових напрямів досліджень, зокрема, таких як військова антропологія, історія воєнного побуту і повсякденності, гендерна й усна історія тощо. Це дозволить висвітлювати події Другої світової та Великої Вітчизняної війн на всіх рівнях та у всіх виявах, залишаючи в центрі дослідницького інтересу людину, її проблеми, взаємозв'язки з іншими суб'єктами: соціальними групами, владними структурами, недержавними інституціями.
Перспективним уявляється вивчення так званих "малих соціумів" чи "малих життєвих світів" - армійського, партизанського, робітників, службовців, науково-технічного персоналу, творчої інтелігенції, яка перебувала в евакуації, окремих груп населення окупованих територій, "остарбайтерів", військовополонених та інших.
Всебічного висвітлення вимагає морально-психологічний стан всіх категорій населення, фактори, що визначили його зміну в різні періоди війни, а також рівень його лояльності щодо радянської влади й окупаційного режиму. Потребує посилення уваги до аналізу та оцінки таке явище як колаборація. На комплексну розробку заслуговує діяльність радянських і зарубіжних спецслужб, Служби безпеки ОУН, відповідних структур Армії Крайової та інших збройних формувань. Фактично нерозкритими залишаються основні напрями функціонування радянських органів суду та прокуратури. Одним з викликів часу є необхідність розкриття особливостей міжнаціональних стосунків у період Другої світової війни. Більш інтенсивними й різноплановими повинні стати археографічні напрацювання, виявлення, обробка, систематизація й публікація тематичних документальних комплексів. Невідкладною є справа нагромадження інформаційної бази шляхом інтерв'ю та опитування учасників війни, оскільки це унікальне історичне джерело неухильно скорочується.
Президія НАН України постановляє:
1. Доповідь "Нерозв'язані проблеми історії Великої Вітчизняної та Другої світової воєн (до 60-річчя визволення України від окупантів)" доктора історичних наук О.Є. Лисенка взяти до відома.
2. Схвалити роботу науковців інститутів історії України, політичних та етнонаціональних досліджень, української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, українознавства ім. I. Крип'якевича НАН України з дослідження історії Великої Вітчизняної та Другої світової воєн.
3. Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України (академік НАН України I.Ф. Курас), Відділенню історії, філософії та права НАН України (академік НАН України О.С. Онищенко) відповідно до указу Президента України від 11.02.00 N 209 "Про додаткові заходи щодо відзначення 55-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" та постанови Президії НАН України від 25.10.02 N 278 "Про встановлення премії НАН України за краще історичне дослідження подій Великої вітчизняної війни 1941-1945 рр. в Україні" у січні - березні 2005 року забезпечити проведення конкурсу на здобуття премій НАН України за кращі історичні дослідження, присвячені висвітленню подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. в Україні.
4. Відділенню історії, філософії та права НАН України (академік НАН України О.С. Онищенко) в рамках наукової співпраці з ученими країн СНД забезпечити участь провідних вітчизняних фахівців у наукових конференціях і "круглих столах", які будуть проводитися науковими установами цих країн: "Битва за Украину" (Москва, Російська Федерація, жовтень 2004 р.), "Победа - одна на всех" (Мінськ, Білорусь, квітень 2005 р.), "Великая Победа - подвиг народов" (Москва, Російська Федерація, травень 2005 р.) та ін.
5. Інституту історії України НАН України (академік НАН України В.А. Смолій):
5.1. Провести міжнародні наукові конференції, присвячені 60-річчю визволення України від гітлерівських загарбників (листопад 2004 р.) та 60-річчю Перемоги над нацизмом і фашизмом (травень 2005 р.).
5.2. У II кв. 2005 року спільно з Інститутом Російської історії РАН та Інститутом історії Білорусі НАН Білорусі видати збірник документів "Людина, суспільство, держава. Документи з історії Білорусії, Російської Федерації, України періоду Другої світової війни".
5.3. До травня 2005 року підготувати та видати колективну працю "Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття".
5.4. Протягом I півріччя 2005 року спільно з пошуково-видавничим агентством "Книга Пам'яті України", науковими й навчальними закладами міністерств освіти і науки, оборони та внутрішніх справ України забезпечити вихід серії книг, присвячених містам-героям України.
5.5. Створити робочу групу для вивчення архівних документів, переданих до Інституту історії України НАН України Фондом "Взаєморозуміння та примирення" та до лютого 2005 року підготувати науково-документальне видання "Українські "остарбайтери".
5.6. З листопада 2004 року спільно з провідними навчальними закладами міністерств освіти і науки, оборони, внутрішніх справ України та Служби безпеки України з метою координації досліджень з проблеми "Україна у Другій світовій війні 1939-1945 рр.", розробки концептуальних підходів і методик, вироблення адекватного понятійного апарату заснувати на базі Інституту історії України НАН України постійно діючий методологічний семінар.
5.7. Спільно з Меморіальним комплексом "Музей Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр." підготувати тематично-реліквійні виставки, присвячені 60-річчю визволення України від німецьких окупантів та 60-річчю Перемоги над нацизмом і фашизмом.
6. Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (член-кореспондент НАН України П.С. Сохань) до 01.06.05 підготувати та видати праці: "Документи і матеріали з історії української еміграції в Німеччині (1939-1945)" (Д.В. Бурім), "Документи і матеріали про долю німецьких військовополонених на території України" (В.В. Левикін), "Документи і матеріали про долю культурних скарбів України під час Другої світової війни" (Т.М. Себта), 8-й том фундаментальної археографічної публікації "Літопис УПА" та колекцію документів з ФРН про першу фазу Другої світової війни (Д. Злепко, ФРН).
7. Інституту українознавства ім. I. Крип'якевича НАН України (академік НАН України Я.Д. Ісаєвич):
7.1. До 01.12.05 підготувати та видати науковий збірник "Україна у Другій світовій війні: українсько-польські взаємини" (Ю.Ю. Сливка) та монографію "1944-1945 рр. Західні землі України" (М.М. Литвин, К.Є. Науменко).
7.2. У травні 2005 року провести наукову конференцію "Україна у Другій світовій війні: національно-політичний та міжнародно-правовий аспекти".
8. Національній бібліотеці України ім. В.I. Вернадського (академік НАН України О.С. Онищенко) підготувати книжкову виставку, присвячену 60-річчю Перемоги над нацизмом і фашизмом.
9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Науково-організаційний відділ Президії НАН України.
Президент Національної академії наук України академік НАН України Б.Є.Патон
Перший віце-президент - головний учений секретар
Національної академії наук України академік НАН України А.П.Шпак