Бюджетне відшкодування: розкладемо по поличках.
Додаток 3 до декларації з ПДВ
У консультації "Аналізуємо нову звітність з ПДВ" від 25.07.05 р. ми розповіли про загальні положення та основні моменти заповнення декларації з ПДВ. Сьогодні зупинимося детальніше на порядку заповнення додатків до декларації - додатка 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" і додатка 2 до декларації "Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету"(див. консультацію від 15.08.2005 р.).
ПИТАННЯ: 1. Як розуміти термін "бюджетне відшкодування"? Це експортне відшкодування? Це якесь інше, відмінне від експортного?
2. Право на бюджетне відшкодування має будь-який платник ПДВ?
3. Сума бюджетного відшкодування розраховується в декларації чи у спеціальному додатку?
4. Який алгоритм розрахунку суми бюджетного відшкодування?
5. У червні була сплачена сума ПДВ за заборгованістю постачальникам, що утворилася у травні. Ця сума враховується при визначенні суми відшкодування за липень?
6. У рядку 2 форми Розрахунку бюджетного відшкодування (додаток 3) необхідно відображати суму податкового кредиту з рядка 17 декларації. Навіщо цей показник у розрахунку?
7. Сума бюджетного відшкодування визначається в межах суми рядка 3 форми розрахунку. Чи можна в цьому рядку розрахунку, наприклад за серпень, указувати суму податку, сплаченого в попередньому періоді, незалежно від того, у якому періоді вона була віднесена до податкового кредиту (у червні чи в липні)?
8. Чи матиме право на бюджетне відшкодування платник податків, якщо в попередньому періоді сума податку буде сплачена у формі, відмінній від грошової?
9. Чи немає протиріччя між нормою пп. 7.7.2 Закону про ПДВ, п. 5.12 Порядку № 213 і змістом рядка 3 форми розрахунку суми бюджетного відшкодування? Хвилює те, що в рядку 3 форми розрахунку приписано відображати суму податкового кредиту попереднього періоду, сплачену в такому періоді.
10. Чи можна не заповнювати розрахунок бюджетного відшкодування до декларації загальної форми, а суму від'ємного результату переносити з місяця в місяць до - податкового кредиту наступного періоду до повного її погашення?
ВІДПОВІДЬ: 1. Тепер у Законі про ПДВ немає поняття "експортне відшкодування", а є просто "бюджетне відшкодування" - сума податку, яку бюджет повинен повернути платнику податків. Це частина від'ємної різниці між податковими зобов'язаннями (ПЗ) і податковим кредитом (ПК) звітного періоду.
2. Бюджетне відшкодування можуть отримувати тільки платники ПДВ, що подають декларацію загальної форми, за винятком тих, хто (пп. 7.7.11 Закону про ПДВ):
- зареєструвався платником ПДВ менше ніж за 12 місяців до місяця, за результатами якого подається заява на таке відшкодування;
- має обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців у сумі, яка менша від заявленої суми бюджетного відшкодування.
У цьому випадку для визначення права на бюджетне відшкодування суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту у зв'язку з придбанням основних фондів, не враховуються. Наприклад, за 12 місяців ПК становить 500 тис. грн., у тому числі 60 тис. грн. - у зв'язку з придбанням основних фондів. Для порівняння із сумою ПЗ за цей період беремо тільки 420 тис. грн. (500 - 60);
- не здійснює діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.
3. Сума бюджетного відшкодування визначається в додатку 3 до декларації, його значення з рядка 4 цього додатка переноситься в рядок 25 загальної форми декларації.
4. Як такого розрахунку у формі додатка 3 до декларації немає. Щоб визначити суму відшкодування, треба просто порівняти два показники:
1) залишок від'ємного значення результату попереднього періоду,
2) суму ПДВ, сплачену постачальникам у попередньому періоді.
Сума першого показника, що не перевищує суми другого, і буде сумою бюджетного відшкодування:
ПРИКЛАД
Червень:
1. ПЗ - ПК = 3 000 - 4 000 = -1 000 (грн.).
2. Сплачено ПДВ постачальникам за товари роботи, послуги, отримані в червні або у вигляді авансів (у червні): 300 грн.
Липень:
варіант 1. ПЗ - ПК = 600 (грн.);
варіант 2. ПЗ - ПК = 800 (грн.).
Фрагмент додатка 3 до декларації за ЛИПЕНЬ
| № п/п |
Показники |
Сума за варіантом 1 |
Сума за варіантом 2 |
| 1. |
Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (ряд. 24 податкової декларації поточного податкового періоду) |
400 (1 000 – 600) |
200 (1 000 - 800) |
| 2. |
Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (ряд. 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) |
4 000 |
4 000 |
| 3. |
Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) |
300 |
300 |
| 4. |
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в ряд. 1 , у межах суми, указаної в ряд. 3) (значення переноситься в ряд. 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період) |
300* |
200* |
| * Порівняли показники рядків 1 і 3. Відшкодуванню підлягає частина суми з рядка 1, що не перевищує показник рядка 3. | |||
5. Ні, суми "травневого" ПДВ не беруться в розрахунок. Новий порядок визначення бюджетного відшкодування набув чинності тільки з 1 червня. Тому до бюджетного відшкодування можуть бути віднесені:
- суми податку, які сплачені постачальникам у складі плати за товари, роботи, послуги,
отримані в червні, і віднесені до податкового кредиту починаючи із червня;
- аванси, сплачені в червні постачальникам, із суми яких за правилом першої події ПДВ віднесений до податкового кредиту червня.
6. Виходячи з норм п. 7.7 Закону про ПДВ цей показник ніяк не повинен впливати на суму бюджетного відшкодування, оскільки бюджетне відшкодування визначається як частина від'ємного значення, розрахована за поточний період, але в межах суми податку, сплаченого постачальникам у попередньому періоді. Наприклад, для розрахунків за серпень у цю суму може ввійти податок, сплачений постачальникам у червні і в липні (а не тільки в липні) і включений до ПК цих місяців.
7. Уважаємо, що це слід робити саме так. У пп. 7.7.2 Закону про ПДВ і п. 5.12 Порядку № 213* сказано, що сума бюджетного відшкодування дорівнює сумі податку, фактично сплаченого в попередньому періоді, і немає застереження про період її віднесення до податкового кредиту.
8. На наш погляд, матиме, оскільки Закон про ПДВ не обмежив таке право умовою про сплату податку тільки грошовими коштами.
9. Уважаємо, що протиріччя немає. Проаналізуємо сказане.
У Законі, Порядку і в рядку 3 форми Розрахунку мова йде про сплату однієї і тієї ж суми, а саме суми податку, віднесеної до податкового кредиту попереднього звітного періоду.
Пояснимо детальніше.
Перший звітний період у нас червень. I якщо за цей місяць отримане від'ємне значення, то його сума не підлягає бюджетному відшкодуванню при складанні декларації за червень (навіть якщо здійснена повна оплата постачальникам), оскільки це значення не попереднього, а поточного звітного періоду. Така сума (частина податкового кредиту червня) згідно з нормами Порядку № 213 повинна бути включена до податкового кредиту липня, але не до загальної суми в рядку 17 декларації за липень, а до рядка 23. Однак усе одно: до суми податкового кредиту поточного періоду - липня.
Якщо в червні не було оплати постачальникам (за червень), то бюджетне відшкодування в липні не визначається, а непогашений від'ємний залишок червня відобразиться в ряд. 26 декларації поточного періоду - липня і перенесеться в ряд. 23.2 наступного періоду - серпня.
Непогашена частина від'ємного результату декларації червня, включена до податкового кредиту липня, уважатиметься податковим кредитом попереднього звітного періоду (липня) по відношенню до серпня.
Якщо й у декларації за серпень частина від'ємного результату червня не буде погашена, то можна буде говорити вже про бюджетне відшкодування за липень у декларації серпня і визначати його суму в частині суми податку, сплаченого в липні (у тому числі й за червень).
Мета - збалансувати розрахунки
Такий порядок бюджетного відшкодування вигаданий для того, щоб регулювати порядок розрахунків: захотів отримати відшкодування - розрахуйся з постачальником. Постачальник отримає свої кошти і прискорить розрахунки з бюджетом за своїми зобов'язаннями. Ось розрахунки з бюджетом і збалансуються.
Розглянемо сказане на прикладі у вигляді таблиці (з таблицею Ви можете ознайомитись в розділі “Довідники” підрозділі “Додатки до документів” папка “Консультації”).
Отже, сума від'ємного значення червня - 100 грн.:
- частково повернена платнику податків у вигляді бюджетного відшкодування в сумі 66 грн. (30 + 26 + 10),
- частково погашена додатними результатами наступних звітних періодів у сумі 34 грн. (20 + 10 + 4).
Якщо б платник податків у червні розрахувався з постачальниками по максимуму, то в липні він зміг би заявити собі на рахунок усю суму залишку від'ємного значення (-80 грн.) у вигляді бюджетного відшкодування.
10. Законом про ПДВ (п. 7.7) і Порядком № 213 визначений порядок податкового обліку від'ємного результату (див. схему), і порушувати його не можна.
11. Якщо прийняте рішення направити суму бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, то як розраховувати суму податку, що підлягає сплаті до бюджету?
11. Для цього Наказом № 244 затверджений додаток 2. Про те, як його заповнювати, див. консультацію від 15.08.05 р.
1. Для того щоб у наступних періодах без проблем визначати суму податку, сплачену за попередній період, ведіть сувору аналітику розрахунків з постачальниками. Виділіть в окремі блоки заборгованості, що виникла до і після 1 червня 2005 року.
2. Оскільки для бюджетного відшкодування важливо знати лише суму податку, сплачену постачальникам у попередньому періоді (розрахунок за самі товари, роботи, послуги не має такого значення), то можна (у разі фінансових і ускладнень) сплачувати постачальнику тільки суму податку, указуючи в платіжці: "Сума ПДВ за рахунком № ...від...за товари за договором №... від...".
_____________________
* Наказ ДПАУ від 15.06.05 р. № 213 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість".
Ірина Киян,
головний редактор