ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07.04.2005
Справа N 5/125
Щодо розгляду касаційної скарги
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Усенко Є.А., суддів: Бакуліної С.В., Бенедисюка I.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову від 26.10.2004 року Запорізького апеляційного господарського суду у справі N 5/125 господарського суду Запорізької області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бердянські жниварки" до Бердянської МДПІ Запорізької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень; в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: не з'явились, від відповідача: Милько С.В. (довіреність від 15.02.2005 р. N 1401/10/10); Шавло Р.О. (довіреність від 07.02.2005 р. N 986/8/10), встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Проскуряков К.В.) від 17.06.2004 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Хуторной В.М., судді - Мірошниченко М.В., Юхименко О.В.) від 26.10.2004 року, по справі N 5/125 позов задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Бердянської МДПІ N 0000762320/2 від 20.01.2004 року; в іншій частині провадження у справі припинено; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. витрат на держмито та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі Бердянська МДПІ просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2004 року в частині визнання недійсним рішення від 20.01.2004 року N 0000762320/2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ст.ст. 13, 23 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), ст. 193 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), постанова Кабінету Міністрів України "Про проведення індексації грошової оцінки земель", постанова Кабінету Міністрів України "Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.10.2003 року Бердянською МДПІ складено акт N 129/23-221/31071312 "Про результати позапланової перевірки з питань правильності нарахування плати за землю ВАТ "Бердянські жниварки" за період з 2001 по 2003 роки.
Перевіркою було встановлено, що підприємство має в землекористуванні земельну ділянку за адресою: пр. Пролетарський, 2-а загальною площею 391041 кв. м, яка надана позивачу у постійне користування рішенням виконкому Бердянської міськради N 184 від 05.04.2001 року для розміщення та обслуговування виробничої бази. Право постійного користування засвідчено державним актом на право постійного користування землею N 1029 від 11.04.2001 року.
Грошова оцінка земель м. Бердянська проведена Київським НДПІ містобудування в 1998 року на замовлення Бердянської міської ради і затверджена рішенням Бердянської міської ради народних депутатів від 29.04.99 року N 19 та N 11 від 21.01.2002 року відповідно до ст. 23 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ).
Рішенням Бердянської міської ради народних депутатів N 11 від 21.01.2002 року затверджено грошову оцінку земель м. Бердянська і визначено базову вартість землі в розмірі 31,194 грн. за 1 кв. м без урахування коефіцієнта індексації 1,8 для розрахунку вартості земельних ділянок.
З урахуванням місцезнаходження, функціональних та локальних коефіцієнтів вартість 1 кв. м землі, якою користується позивач, складає 134,65 грн. Загальна вартість земельної ділянки на 2001 рік з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки 1996-2000 років (2,41128) складає 126963955,55 грн., а річний податок, відповідно, дорівнює 1269639,55 грн. Позивач у 2001 році користувався земельною ділянкою 8 місяців і 26 днів, тому, на думку Бердянської МДПІ, позивач повинен був нарахувати та сплатити за 2001 рік 938122,7 грн.; за 2002 рік (коефіцієнт індексації за 2001 рік - 1,02) - 1295032,32 грн.; за 2003 рік (коефіцієнт індексації за 2002 рік - 1) - 1295032,32 грн. (за рахунок зменшення площі земель на 288 кв. м суму податку за 2003 рік зменшено на 953,76 грн.).
За даними розрахунків земельного податку, наданих підприємством до Бердянської МДПІ, сума податку становить: за 8 місяців 2001 року - 938122,7 грн.; за 2002 рік - 754070 грн. (згідно з перерахунком - 1295032,32 грн.); за 2003 рік - 1294078,56 грн.
28.03.2003 року підприємство подало до Бердянської МДПІ уточнюючий розрахунок земельного податку на 2003 рік на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2002 року, якою було визнано недійною довідку N 4821 від 17.05.2001 року про грошову оцінку земельної ділянки, видану Бердянським управлінням земельних ресурсів. В результаті перерахунку річна сума податку на 2003 рік зменшилася на 526664,31 грн. 30.04.2003 року підприємство подало ще один уточнюючий розрахунок земельного податку на 2003 рік, який зменшує суму податку на 13901,13 грн. (арифметична помилка).
09.06.2003 року підприємство подало до Бердянської МДПІ уточнений розрахунок по земельному податку за 2001-2002 роки, в якому суму податку зменшено у 2001 році - на 390040,71 грн., за 2002 рік - на 542078 грн.
Усього внаслідок перерахунків позивач, на думку Бердянської МДПІ, в порушення ст.ст. 2, 13, 23 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) та рішень Бердянської міської ради народних депутатів від 29.04.99 року N 19 та N 11 від 21.01.2002 року, зменшив суму земельного податку за 2001-2003 роки на 1472684,15 грн.
Згідно зі ст. 23 Закону "Про плату за землю" ( 2535-12 ) грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. N 783; на підставі пп. 9 п. 5 Типового положення про міське (міст обласного та районного значення) управління (відділ) земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2003 року N 200, довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає міське управління земельних ресурсів. Оскільки грошова оцінка земельних ділянок позивача виконана Київським НДПІ містобудування, не враховує коефіцієнта індексації за 1996, 1997 роки - 1,8, не погоджена з Бердянським міським управлінням земельних ресурсів, ВАТ "Бердянські жниварки" не може використовувати її для нарахування земельного податку (про це зазначено в листі Державного комітету України по земельних ресурсах від 01.04.2003 року N 14-22-4/1967).
За наслідками акту перевірки Бердянською МДПІ податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2003 року N 0000762320/0, на підставі пп. "б" пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (далі - Закон-2181), ст.ст. 2, 13, 23 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), донараховано позивачу основного платежу із земельного податку в сумі 1472684,15 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1015826,43 грн., а всього в сумі 2488510,58 грн.
06.11.2003 року позивач звернувся із скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення до Бердянської МДПІ, рішенням якої про результати розгляду скарги за N 7111/10/23-1 від 24.11.2003 року в задоволенні скарги відмовлено та видано податкове повідомлення-рішення N 0000762320/1 від 24.11.2003 року.
В продовження процедури адміністративного узгодження податкового зобов'язання 04.12.2003 року позивач звернувся із скаргою до ДПА в Запорізькій області на вказані податкові повідомлення-рішення. Рішенням ДПА в Запорізькій області N 44/10/25-020 (150/7/25-020) від 12.01.2004 року податкове повідомлення-рішення від 27.10.2003 року N 0000762320/0 скасовано в частині застосування штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.6 ст. 17 Закону-2181 на суму 736342,08 грн., та збільшено суму штрафних санкцій у вказаному податковому повідомленні-рішенні на підставі пп. 17.1.3 ст. 17 Закону-2181 на 389287,05 грн. На підставі цього рішення Бердянською МДПІ видано податкове повідомлення-рішення від 20.01.2004 року N 0000762320/2, яким позивачу донараховано основного платежу - 1472684,15 грн. та штрафних санкцій - 668771,40 грн.
22.01.2004 року позивач звернувся зі скаргою до ДПА України, рішенням якої N 2161/6/25-1215 від 23.03.2004 року податкові повідомлення-рішення від 27.10.2003 року N 0000762320/0 та N 0000762320/1 від 24.11.2003 року, з урахуванням рішення ДПА в Запорізькій області, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги, залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення. За наслідками розгляду скарги Бердянською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000762320/3 від 01.04.2004 року, яким позивачу також донараховано основного платежу - 1472684,15 грн. та штрафних санкцій - 668771,40 грн.
Статтею 193 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) визначено, що Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Стаття 201 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) визначає, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Законом України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель (ст. 2).
Стаття 13 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) визначає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Статтею 23 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. N 213 затверджено тимчасову Методику грошової оцінки землі сільськогосподарського призначення та населених пунктів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 затверджено Порядок проведення індексації грошової оцінки земель, згідно з яким:
1. Грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою: Кі = [I - 10] : 100 (де I - середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.
2. Грошова оцінка земель за межами населених пунктів, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 1996-1999 роки індексується станом на 1 січня 2000 року на коефіцієнт 2,04, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік - 1,703, за 1997 рік - 1,059, за 1998 рік - 1,006 та за 1999 рік - 1,127.
Якщо грошову оцінку зазначених земель було проіндексовано за 1996 та 1997 роки на коефіцієнт 1,80 (1,703 х 1,059), то ця оцінка підлягає індексації за 1998-1999 роки на коефіцієнт 1,13 (1,006 х 1,127).
Спільним листом Міністерства фінансів України від 05.10.98 року N 03-303/1592, Міністерства економіки України від 16.09.98 року N 52-31/620, Державного комітету України по земельних ресурсах від 16.09.98 року N 14-21-1-7/2412 "Про індексацію грошової оцінки земель", а також додатком до нього - "Роз'яснення щодо індексації грошової оцінки земель за 1996 та 1997 роки" передбачено застосування коефіцієнта індексації 1,8 до грошової оцінки земель населених пунктів, проіндексованих за індексами вартості основних фондів станом на 01.04.96 року.
У висновку державної землевпорядної експертизи від 02.02.99 року N 265, затвердженому Держкомземом, також було запропоновано застосувати до оцінки земель коефіцієнт індексації 1,8 за 1996 та 1997 роки.
У поясненнях до зауважень Держкомзему Київський НДПІ містобудування зазначив, що його розрахунки не суперечать вимогам листа "Про індексацію грошової оцінки землі". Оцінка земель виконана станом на 1 січня 1998 року. Базова вартість земель м. Бердянська була розрахована на підставі укрупнених показників затрат в цінах 1984 року. При цьому для приведення цін 1984 року в ціни 1998 року було застосовано індекси і коефіцієнти, визначені ДБН VI-16-98 (частина II), а саме додатком 6 "Індекси вартості зміни базисної кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт 1984 року в базисні ціни 1997 року" та додатком 8 "Коефіцієнти для визначення надбавок до базисної кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт 1984 року в базисних цінах 1997 року", що враховують збільшення прямих і накладних витрат та планових накопичень на 1998 рік.
Київський НДПІ містобудування зазначив, що основні фонди на облаштування території м. Бердянська відповідають стану на 01.01.98 року, тобто оцінку земель було проіндексовано за 1996 та 1997 роки на коефіцієнт 1,8 і додатково застосовувати коефіцієнт 1,8, як індекс інфляції за 1996-1997 роки, не має підстав.
Ці обставини також встановлені рішенням господарського суду Запорізької області у справі N 15/335 від 26.09.2003 року, постановою Запорізького апеляційного господарського суду у цій же справі від 06.04.2004 року, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2002 року по справі N 02-5/9-26/9(6/2/3), які набрали чинності.
Грошова оцінка земельної ділянки площею 391041 кв. м становить 129792537,75 грн., яка була розрахована на основі Грошової оцінки земель міста Бердянська, виконаної Київським державним науково-дослідним і проектним інститутом містобудування, затвердженої рішенням сьомої сесії XXIII скликання Бердянської міської Ради від 29.04.99 року.
У листі Голови Державного комітету України по земельних ресурсах N 14-22-11/6332 від 17.12.2002 року зазначається, що при проведенні грошової оцінки земель міста Бердянська застосовані проіндексовані показники витрат на освоєння та облаштування території міста станом на 01.01.98 року і на цю ж дату розрахована вартість одного квадратного метра земель населеного пункту, яка дорівнює 31,193 грн. за кв. м. У лютому 1999 року Технічна документація по "Грошовій оцінці земель міста Бердянська" отримала позитивний висновок державної землевпорядної експертизи. Одним із зауважень експерта було застосувати до грошової оцінки земель сукупний коефіцієнт індексації Кі = 1,8 за 1996 та 1997 роки. Після роз'яснень та доповнень технічної документації про показники індексів вартості освоєння та облаштування території міста Бердянська, зауваження експертом були зняті, так як у грошовій оцінці земель міста Бердянська вже врахований сукупний коефіцієнт Кі = 1,8 за 1996 та 1997 роки шляхом його застосування у складі обчислення витрат на освоєння та облаштування території міста.
З урахуванням викладеного суди дійшли правомірного висновку, що в Довідці про грошову оцінку земельної ділянки N 393/003 від 22.05.2003 року Бердянським міським управлінням земельних ресурсів неправомірно застосований коефіцієнт індексації 1,803 за 1996 та 1997 роки. При розрахунку грошової оцінки землі у вказаній довідці слід застосовувати замість Кі = 2,465 коефіцієнт Кі = 1,367. В зв'язку з цим грошова оцінка земельної ділянки землекористувача ВАТ "Бердянські жниварки" складатиме 71978255,22 грн.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією України. На виконання зазначеної норми Державна податкова адміністрація України своїм наказом N 434 від 26.10.2001 року затвердила Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку. Пунктом 2 Порядку передбачено, що розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року. Колегія суддів погоджується з тим, що фактично Бердянське міське управління земельних ресурсів в даному випадку самостійно без достатніх підстав застосувало до грошової оцінки земель м. Бердянська коефіцієнт 1,8. Підприємство вправі не застосовувати уточнені на коефіцієнт індексації дані державного земельного кадастру, якщо вони не відповідають нормам матеріального права.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону-2181 ( 2181-14 ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Скориставшись наданим йому правом, позивач подав до Бердянської МДПІ уточненні розрахунки земельного податку за 2001-2003 роки з урахуванням постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2002 року по справі N 02-5/9-26/9(6/2/3), яке набрало чинності і є обов'язковими до виконання на всій території України в силу ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Рішення Бердянської міської ради Запорізької області про внесення доповнень до рішення сьомої сесії міської ради XXIII скликання від 29.04.99 року N 19 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Бердянська" N 11 від 21.01.2002 року, яким затверджена грошова оцінки земель міста Бердянська, правомірно не прийнято апеляційним судом до уваги, оскільки це рішення суперечить п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення індексації грошової оцінки земель" від 12.05.2000 року N 783, а відповідно до ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Крім того рішенням N 11 від 21.01.2002 року Бердянська міська рада по суті збільшила базову вартість 1 кв. м землі в 1,8 рази, що суперечить раніше прийнятому рішенню N 19 від 29.04.99 року.
З урахуванням вищенаведеного судами обґрунтовано задоволені позовні вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Бердянської МДПІ від 20.01.2004 року N 0000762320/2.
В частині припинення провадження по справі щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0000762320/3 від 01.04.2004 року ухвалені по справі судові акти не оскаржені.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
Касаційну скаргу Бердянської МДПІ Запорізької області від 10.01.2005 року N 193/8/10 на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26.10.2004 року у справі N 5/125 залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26.10.2004 року у справі N 5/125 - без змін.