ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
24.03.2005
Справа N 17/146(37/143)
Про розгляд касаційної скарги
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Усенко Є.А., суддів: Бакуліної С.В., Бенедисюка I.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області на постанову від 18.11.2004 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 17/146(37/143) господарського суду Дніпропетровської області за позовом ДПА у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства закритого типу "Круг Техно-Маркет", м. Дніпропетровськ про визнання суми податкового зобов'язання за непрямими методами, в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Логойда Т.В. (довіреність від 06.01.2005 р. N 326/10/10-014); від відповідача: Бєлова О.Д. (довіреність від 01.12.2003 р. б/н); Гутарова Т.П. (довіреність від 01.12.2003 р. б/н); Головіна Н.Я. (довіреність від 05.06.2002 р. N 7), встановив:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Стрелець Т.Г.) від 09.09.2004 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Кузнецова I.Л., судді - Голяшкін О.В., Чимбар Л.О.) від 18.11.2004 року, по справі N 17/146(37/143) в позові відмовлено повністю.
В касаційній скарзі ДПА у Дніпропетровській області просить скасувати ухвалені по справі судові акти, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: абзацу 9 п. 8, п. 5 Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 року N 697, ст. 29 ЦК УРСР ( 1540-06 ), абзацу 6 п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року N 72.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДПА у Дніпропетровській області на підставі пп. 19.3.6 п. 19.3 ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) звернулась до господарського суду з позовом про визнання нарахованого з використанням непрямих методів податкового зобов'язання позивача АТЗТ "Круг Техно-Маркет" по податку на прибуток в сумі 822000 грн., в тому числі по основному платежу - 411000 грн. і по штрафним санкціям - 411000 грн., та по податку на додану вартість в сумі 548928 грн., в тому числі по основному платежу - 274464 грн., по штрафним санкціям - 2784464 грн.
При цьому позивач посилався на те, що відповідно до отриманої від гр. Токаревої М.П. інформації останньою було укладено договір підряду від 4 червня 2001 року N 10-С на будівництво житлового будинку по вул. Академіка Баха, 21 у м. Дніпропетровську. Згідно умов зазначеного договору замовником робіт виступило ТОВ "Мед-Сервіс", а генеральним підрядником - АТЗТ "Круг Техно-Маркет" в особі директора Ганьшина В.Г. Відповідачем інформація на запит від 7 серпня 2003 року N 18081/10/35-0206 про надання документів по будівництву будинку надана не була.
За результатами проведеного аналізу поданих відповідачем податкових декларацій по податку на прибуток та податку на додану вартість за період 1 липня 2001 року по 1 жовтня 2002 року та акта документальної перевірки АТЗТ "Круг Техно-Маркет" за вказаний період від 11 листопада 2002 року N 001997 було встановлено, що операції з будівництва житлового будинку по вул. Академіка Баха, 21 у м. Дніпропетровську відповідачем відображені не були.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 5 серпня 2003 року по 4 вересня 2003 року ДПА у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка ЗАТ "Круг Техно-Маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині виконання зобов'язань згідно договору підряду на будівництво житлового будинку від 4 червня 2001 року N 10-С за період з 1 квітня 2001 року по 31 березня 2003 року із застосуванням непрямих методів, відповідно до абзацу "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 та пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
В позовній заяві позивач зазначав, що на підставі п. 5 Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами ( 697-2002-п ) в.о. голови ДПА у Дніпропетровській області Лялько В.А. прийнято рішення про визначення сум податкових зобов'язань АТЗТ "Круг Техно-маркет" за непрямими методами (т. 1 а. с. 4).
Відповідно до п. 5 Методики визначення сум податкового зобов'язання за непрямими методами рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань приймає керівник органу державної податкової служби. В цьому рішенні обов'язково зазначаються підстави його прийняття.
Суди встановили, що надану державною податковою адміністрацією службову записку першого заступника начальника УПМ ДПА у Дніпропетровській області (до того ж, без номера і дати) з резолюцією керівника про надання вказівки підлеглому працівнику (а.с. 13-14 т. 3) не можна вважати передбаченим законом рішенням про застосування непрямих методів.
З акта перевірки вбачається (т. 1 а.с. 35), що згідно п. 8 Методики валові доходи АТЗТ "Круг Техно-маркет" визначалися методом розрахунку грошових надходжень.
В результаті перевірки встановлено, що бухгалтерські документи по господарським операціям щодо отримання готівки працівниками АТЗТ "Круг Техно-Маркет" Ганьшиним В.Г., Желібою В.А., Ломакіним О.М. на будівництво житлового будинку по вул. Академіка Баха, 21 у м. Дніпропетровську та її оприбуткування в касі підприємства відсутні, тому витратну частину відповідач бухгалтерськими документами не підтвердив.
Перевірка була проведена на підставі документів, наданих гр. Токаревою М.П., матеріалів, наданих Управлінням Державної служби боротьби з економічними злочинами УМВС України в Дніпропетровської області листом від 13 серпня 2003 року N 7/1374, інформації, отриманої з банківських установ: філії Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Кривому Розі, ВАТ КБ "Південкомбанк", КБ "Приватбанк" щодо руху грошових коштів по рахункам АТЗТ "Круг Техно-Маркет", інформації, отриманої з Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради від 22 серпня 2003 року N 1/7-20. З урахуванням зазначених документів було встановлено, що будівництво житлового будинку по вул. Академіка Баха, 21 у м. Дніпропетровську, починаючи з моменту укладання договору підряду на будівництво житлового будинку від 4 червня 2001 року N 10-С та закінчуючи підписанням гарантійного паспорту-сертифікату на закінчений будівництвом об'єкт, виконувалось АТЗТ "Круг Техно-Маркет".
Перевіркою також встановлено, що посадовою особою АТЗТ "Круг Техно-маркет" Ганьшиним В.Г. та працівниками АТЗТ "Круг Техно-маркет" Ломакіним О.М. та Желібою В.А., згідно з розписками про отримання готівки, протягом червня 2001 року - березня 2002 року отримувались готівкові кошти для будівництва житлового будинку по вул. Академіка Баха, 21 у м. Дніпропетровську на загальну суму 2256979 грн. 25 коп. Отримання готівки підтверджувалось поясненнями гр. Ломакіна О.М. та гр. Желіби В.А., які працювали на АТЗТ "Круг Техно-маркет" та безпосередньо приймали участь у будівництві будинку.
На підставі акта перевірки 11 вересня 2003 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська були винесені податкові повідомлення-рішення:
- N 0000612600/0112880, яким визначено суму податкового зобов'язання відповідача з податку на прибуток на загальну суму 822000 грн.;
- N 0000602600/0112881, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 548928 грн.
Відповідач АТЗТ "Круг Техно-маркет" узгодити зазначені суми податкового зобов'язання відмовився.
Колегія суддів вважає правильним висновок судів про відмову в задоволенні позовних вимог ДПА у Дніпропетровській області, виходячи з наступного.
Як встановлено ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави та порядок визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами встановлені п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), Методикою визначення податкових зобов'язань за непрямим методами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2002 року N 697.
Як встановлено п. 3 Методики, непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань застосовуються виключно з підстав, передбачених п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Відповідно до пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 вищенаведеного Закону ( 2181-14 ) сума податкових зобов'язань платника податку може бути визначена за непрямим методом у разі, якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з не веденням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно пп. 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону ( 2181-14 ) застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Колегія суддів погоджується з висновком господарських судів про неправомірність застосування позивачем непрямих методів визначення податкового зобов'язання, оскільки підстав, передбачених пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), для застосування непрямих методів не вбачається.
Відхиляючи твердження позивача в обґрунтування правомірності застосування непрямих методів відносно ненадання відповідачем АТЗТ "Круг Техно-Маркет" на вимогу податкової адміністрації необхідних документів, суди встановили, що відповідач фактично не ухилявся від надання відомостей, оскільки первинні документи, витребувані позивачем, на момент запиту знаходились в Управлінні Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України у Дніпропетровській області, про що було повідомлено позивача. Зазначена технічна та бухгалтерська документація по будівництву відповідачем будинку по вул. Академіка Баха, 21 м. Дніпропетровська була в подальшому направлена до ДПА у Дніпропетровській області і використовувалась позивачем при проведенні перевірки, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 31-40 т. 1).
Твердження позивача щодо відсутності первинних документів та не ведення АТЗТ "Круг Техно-Маркет" податкового обліку відносно операцій, пов'язаних із будівництвом будинку по вул. Академіка Баха, 21 у м. Дніпропетровську, судами також правомірно спростовано наданими відповідачем доказами - банківськими виписками, актами документальних перевірок, а також наявністю вищезазначених первинних документів.
Відповідно до п. 8 Методики визначення податкових зобов'язань за непрямим методами метод розрахунку грошових надходжень базується на визначенні показника доходів, одержаних платником податків від провадження господарської діяльності. Для розрахунку цього показника використовується інформація про надходження коштів на банківські рахунки платника податків, яка підтверджується банківськими документами, та інша інформація (документи), що підтверджують одержання коштів платником податків.
Колегія суддів вважає правильним висновок судів про те, що письмові пояснення громадян та розписки не можуть підтверджувати факт отримання коштів підприємством (платником податків) від фізичної особи.
Відповідно до поданих позивачем розписок (а.с. 92-111 т. 1) кошти отримувались громадянами Ганьшиним В.Г., Желібою В.А. та Ломакіним О.М., тобто фізичними особами. При цьому дані розписки не свідчать про те, що кошти отримувались за договором підряду від 4 червня 2001 року N 10-С, що зазначені особи були уповноважені АТЗТ "Круг Техно-Маркет" на отримання грошей та внесення їх до каси підприємства. В розписках не зазначено посадове становище осіб, які отримували кошти, або в якому підприємстві вони працюють, ким вони уповноважені отримувати ці грошові кошти. Із цих розписок неможливо встановити, чи діяли вони як штатні працівники в інтересах підприємства. Також той факт, що деякі розписки підписувалися особисто Ганьшиним В.Г., який на той момент був керівником ВАТ "Круг Техно-маркет", не підтверджує те, що він діяв від імені товариства, а не в особистих цілях.
Крім цього, відповідно до пп. 2.3 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року N 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за N 237/5428, розрахунки готівкою підприємств (підприємців) з фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо. Отже, як вірно зазначено в рішенні господарського суду, розписки та письмові пояснення до цих документів не відносяться.
Як встановлено ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем розписки перелічених вище відомостей не містять.
З огляду на приписи п. 9 Методики, відповідно до яких результати перевірки, здійсненої з метою визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, оформляються актом, що затверджується особою, яка прийняла рішення про застосування непрямих методів, суди встановили, що акт перевірки від 4 вересня 2003 року N 006924 (а.с. 31-40 т. 1) у встановленому порядку не затверджений.
Враховуючи наведене, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд Українипостановив:
Касаційну скаргу ДПА у Дніпропетровській області б/д та б/н на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2004 року у справі N 17/146(37/143) залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2004 року у справі N 17/146(37/143) - без змін.