ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
15.03.2005
Справа N 8/298-04-7755
Про стягнення коштів
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: Селіваненко В.П. (головуючий суддя), судді: Бенедисюк I.М. і Джунь В.В., розглянув касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, м. Одеса (далі - Інспекція) на рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2004 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2005 зі справи N 8/298-04-7755 за позовом Інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шаповала Бориса Дмитровича, м. Котовськ Одеської області (далі - СПД Шаповал Б.Д.) про стягнення 1000 грн. Судове засідання проведено за участю представників: від інспекції - не з'явились, від СПД Шаповала Б.Д. - Волошиної Л.В. За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:
Інспекція звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з СПД Шаповала Б.Д. 1000 грн. штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2004 (суддя Атанова Т.О.) у задоволенні позову відмовлено. Названий судовий акт мотивовано тим, що Інспекцією не було визначено суми необґрунтовано одержаної відповідачем виручки та не доведено належними засобами доказування факту вчинення СПД Шаповалом Б.Д. правопорушення.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2005 (колегія суддів у складі: суддя Туренко В.Б. - головуючий, судді: Бандура Л.I., Поліщук Л.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів невідповідності форми і змісту спірного рішення Інспекції чинному законодавству України.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Інспекція просить скасувати рішення місцевого та апеляційного господарських судів з даної справи та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, оскільки фінансові санкції було застосовано до СПД Шаповала Б.Д. на підставі Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (далі - Закон) у відповідності з вимогами Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства юстиції України від 03.12.2001 N 298/519 (далі - Інструкція).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Інспекцією проведено перевірку правильності формування і застосування цін СПД Шаповалом Б.Д. за період з 16.07.2004 по 20.07.2004;
- перевіркою виявлено факт порушення відповідачем Порядку складання декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації та Державної митної служби від 21.11.2003 N 551/786 (далі - Порядок), шляхом реалізації тютюнових виробів - сигарет "Прилуки" - за ціною 1,70 грн. за 1 пачку, що є вищим від задекларованої максимальної ціни (1,60 грн.);
- виявлене правопорушення зафіксовано в акті від 22.07.2004 N 000542;
- за результатами перевірки Інспекцією прийнято рішення від 03.08.2004 N 342 про застосування до СПД Шаповала Б.Д. економічних санкцій, а саме: вилучення в доход державного бюджету України 1000 грн. штрафу.
Причиною спору в даній справі стало питання щодо правомірності застосування Інспекцією фінансових санкцій до відповідача на підставі статті 17 Закону ( 481/95-ВР ) за порушення державної дисципліни цін.
Статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) (далі - Закон) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Відповідно до статті 8 Закону ( 507-12 ) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів, а також іншими методами державного регулювання цін і тарифів, введеними Урядом України.
Пунктом 1.2 Порядку визначено, що декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари складається виробниками або імпортерами таких підакцизних товарів, на які чинним законодавством України встановлено ставки акцизного збору в процентах до обороту з продажу (реалізації) товару.
Згідно з пунктом 2.3 Порядку установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари запроваджуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідну декларацію було подано відповідно до Державної податкової адміністрації України або Державної митної служби України, і діють до їх зміни у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.
За змістом абзацу дванадцятого частини другої статті 17 Закону у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про необхідність обчислення необґрунтовано одержаної виручки у застосуванні економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін під час реалізації тютюнових виробів не відповідає нормам матеріального права.
Отже, з огляду на наведені норми оспорюване рішення Інспекції про застосування до відповідача економічних санкцій у сумі 1000 грн. за реалізацію тютюнових виробів за ціною вищою, ніж задекларована, є правомірним, в зв'язку з чим невідповідність форми і змісту цього рішення вимогам чинного законодавства України, як це визначено апеляційним господарським судом, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
За таких обставин Вищий господарський суд України вважає за необхідне з урахуванням встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи задовольнити позовні вимоги про стягнення з СПД Шаповала Б.Д. 1000 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, скасувавши оскаржувані судові акти.
Згідно із статтею 49 ГПК України ( 1798-12 ) судові витрати зі справи покладаються на відповідача - СПД Шаповала Б.Д.
Керуючись статтями 49, 111-7 - 111-1 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
1. Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2004 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2005 зі справи N 8/298-04-7755 скасувати.
3. Позов Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шаповала Бориса Дмитровича задовольнити.
4. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шаповала Бориса Дмитровича в доход державного бюджету України штрафні санкції в сумі 1000 грн. та державне мито з позовної заяви в сумі 51 грн., з апеляційної скарги - в сумі 25,50 грн., з касаційної скарги - в сумі 25,50 грн., усього - 102 грн.
5. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шаповала Бориса Дмитровича на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Одеської області.