ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
25.01.2005
Справа N 31/236
Про визнання недійсним талону
відмови у митному оформленні товару
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі суддів: головуючого Овечкіна В.Е., суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л., за участю представників: позивача I. Дубій, відповідача О. Опанасенко, розглянув касаційну скаргу Дніпровської регіональної митниці на постанову від 15.09.2004 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 31/236 за позовом ПП "Техкомплект Д" до Дніпровської регіональної митниці про визнання недійсним талону відмови у митному оформленні товару встановив:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2004 (суддя Мороз В.Ф.) визнано недійсним талон відмови у митному оформленні вантажу, так як порушень ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" ( 1344-15 ) не встановлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2004 (судді: I. Шуба, Л. Білецька, I. Сизько) рішення суду залишено без зміни, так як п. 9 постанови КМ України від 10.01.2002 N 21 у судовому порядку визнано недійсним, крім того, п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) не передбачає розрахунків з бюджетом у вексельній формі, сума ПДВ, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.
Застосування до даних правовідносин ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України" ( 1344-15 ) є помилковим.
Дніпровська регіональна митниця просить постанову апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції по цій справі скасувати, у позові відмовити, так як право видачі податкового векселя має лише платник ПДВ, що здійснює введення товару для власних виробничих потреб за прямими договорами. Позивач посилається на судову практику, яка склалася з цієї категорії справ.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2002 у справі N 25/144 за позовом корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" до Кабінету Міністрів України про визнання недійсним пункту 9 постанови КМУ від 10.01.2002 N 21 залишено в силі рішення господарського суду м. Києва від 22.03.2002, яким позов задоволений, пункт 9 постанови КМУ від 10.01.2002 N 21 визнано недійсним. Ухвалою Верховного Суду України від 28.11.2002 відмовлено у порушенні касаційного провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Вищого господарського суду України від 10.09.2002. Відповідно до частини 3 статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) зазначена постанова Вищого господарського суду України набрала законної сили з дня її прийняття.
Крім того, застосування статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) до відносин, що виникають у зв'язку з наданням платником податку податкового векселя органу митного контролю, є помилковим. Механізм погашення податкових векселів, встановлений пунктом 11.5 статті 11 Закону N 168/97-ВР, не передбачає розрахунків з бюджетом у вексельній формі. За правилами цього пункту сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.
Судами першої та апеляційної інстанцій правомірно враховано ст. 11 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ), згідно якої встановлено дві умови для використання імпортером податкового векселя під час митного оформлення - імпортер повинен бути платником ПДВ, мати бажання надати податковий вексель.
Касаційна інстанція зазначає, що зміни до Закону "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) відповідно до Закону "Про Державний бюджет України" ( 1344-15 ) в частині обмежень застосування податкових векселів не внесені.
Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів, обов'язкових платежів не можуть встановлюватись іншими Законами, крім законів про оподаткування.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 31/236 від 15.09.2004 та рішення суду по цій справі залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.