ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.03.2005
Справа N 04/317-04
Щодо касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України
в Київському районі м. Харкова
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Удовиченка О.С., суддів: Грека Б.М. - (доповідача у справі), Бур'янової С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2005 р. у справі N 04/317-04 господарського суду Харківської області за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії про стягнення 1579,95 грн. за участю представників від: позивача - не з'явилися, були належно повідомлені; відповідача - не з'явилися, були належно повідомлені, ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) про стягнення 1579,95 грн. на покриття сум наукових пенсій, що були виплачені колишньому працівнику підприємства, відповідача - Яценко Н.I.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2004 р. (суддя Григоров А.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2005 (колегія суддів у складі головуючого-судді Слюсаревої Л.В., суддів Фоміної В.О., Білоконь Н.Д.) у позові відмовлено. Судові акти мотивовані тим, що згідно зі ст. 16 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), що діяв на момент виникнення правовідносин сторін, поточну діяльність підприємства здійснює керівник, який діє самостійно. Власник майна (держава) не має права втручатись в оперативну діяльність керівника підприємства. Статтею 18 цього ж Закону України передбачено, що порядок використання прибутку визначає власник, тобто держава, як власник підприємства, має право використовувати тільки прибуток підприємства. За 2002 та 2003 роки оподаткований прибуток підприємства з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування у 2002 році відсутній; у 2003 році склав 2 тис. грн. Загальна сума боргу відповідача по виплаті різниці між сумою пенсій, призначених на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) і сумою пенсій, обчисленої згідно з іншим законодавством складає 11984,78 грн. У державного небюджетного підприємства є єдина можливість сплатити таку різницю тільки за рахунок його чистого прибутку. З огляду на вищевикладене суди дійшли висновку, що для виплати різниці в пенсіях витрат Пенсійного фонду відповідач не має ні правових підстав, ні фактичної можливості.
Не погоджуючись з ухваленими судовими актами, Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова подало касаційну скаргу до Вищого господарського суду України. У своїй касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2005 р. та рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2004 у справі N 04/317-04 і прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обгрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, заявник вказує на порушення та невірне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій приписів статей 16, 18 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) та статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ).
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом ( 1977-12 );
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Згідно пп. 3, 6 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних небюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці; у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що відповідач є державним підприємством, тобто його власником є держава. Громадянка Яценко Н.I., яка працювала на підприємстві відповідача, з 01.01.70 р. по 31.12.71 р. та з 01.11.85 р. по 29.07.2002 р. на посадах, які дають право на призначення пенсії у відповідності зі статтею 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), тому їй було призначено наукову пенсію з 23.10.2002 р.
Загальна сума виплаченої пенсії за період з 23.10.2002 року по 31.12.2003 року складає 4467,04 грн. Розмір пенсій, що обчислюється та фінансується відповідно до інших законодавчих актів, а саме пенсія за віком на загальних підставах, яка була призначена згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), за період з 10.2002 року по 31.12.2003 року складає 2103,96 грн. Різниця між даними видами виплачених сум пенсій гр. Яценко Н.I. за відповідний період складає 2363,08 грн.
Відповідно до розділу 3 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) та ст. 4 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств та організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1826 від 13.12.2000 року, організації повинні відшкодовувати Пенсійному фонду різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Фінансування інституту в середньому складає: 33,44% - за рахунок Державного бюджету та 66,86% - за рахунок госпрозрахунку. Відповідно до п. 5 Порядку ( 1826-2000), частка плати різниці в розмірі пенсії, що підлягає відшкодуванню, складає 1579,95 грн.
Відповідно до п. 8 Порядку ( 1826-2000), розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних організацій, визначає орган Пенсійного фонду, який надсилає організації повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів. Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова були надіслані відповідачу повідомлення, але кошти позивачем не отримані.
Разом з тим, суди, дослідивши суму, яка належить до відшкодування, дійшли висновку, що прибуток підприємства є надто незначним для покриття витрат на виплату підвищених пенсій науковим працівникам, та що в даному випадку переважному застосуванню підлягають норми Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), який був чинним на момент виникнення правовідносин між сторонами, а не приписи Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), а відтак - позов не підлягає задоволенню.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з таким висновком судів з огляду на те, що недостатність прибутку підприємства не може бути підставою для звільнення підприємства від виконання зобов'язань, покладених на нього законодавством України. До того ж, приписи Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) не містять положення, яке б передбачало звільнення підприємства від обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду України різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.
Відповідно до преамбули Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.
Тобто цей закон поширюється на правовідносини, які є предметом спору. А отже, норми цього закону є спеціальними по відношенню до норм інших нормативних актів, зокрема норм Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), позаяк регулюють лише окремий вид правовідносин, в той час, як норми Закону України "Про підприємства в Україні" регулюють широкий спектр організаційно-господарських відносин.
А відтак, відповідно до правила конкуренції норм, переважному застосуванню підлягають норми спеціального закону, тобто в даному випадку, норми Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ).
Зважаючи на вищевикладене та на те, що всі обставини справи є з'ясованими, колегія суддів Вищого господарського суду вважає за можливе в даному випадку прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 2 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова від 08.02.2005 N 1444-27/06 задовольнити.
2. Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2005 р. та рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2004 у справі N 04/317-04.
3. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Стягнути з Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (м. Харків, вул. Мироносицька, 25; р/р 26009301811065 в Харківському центральному відділенні АК ПІБ, МФО 351458, код 00209740) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (м. Харків, вул. Демченко, 6/8, р/р 256053012089 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код 22682017).
5. Судові витрати покласти на відповідача.
6. Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.