КОНСУЛЬТУЄ ДПІ У ПОДІЛЬСЬКОМУ РАЙОНІ М.КИЄВА

Про можливість списання суми дебіторської заборгованості
на валові витрати

ПИТАННЯ: ТОВ надало послуги нерезиденту, за які не отримало оплати, на сьогоднішній день має просрочену дебіторсьську заборгованість, тому звертається з питанням про можливість списання суми дебіторської заборгованості на валові витрати.

ВІДПОВІДЬ Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) безнадійною заборгованістю (у даному випадку) вважається заборгованість, яка відповідає ознаці - заборгованість за зобов'язаннями, за якою минув строк позовної давності.

Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості регулюється пп. 12.1.1 п.12.1 ст.12, відповідно до якої платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Відповідно пп. 5.2.8 ст. 5 Закону № 334 суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності, включаються до складу валових витрат підприємства у тому податковому періоді, в якому минув строк позовної давності такої заборгованості.

Відносини між резидентами і нерезидентами регулюються ст.569*2 "Цивільного Кодексу України РСР" від 18.07.1963 р. зі змінами та доповненнями (далі - ЦК України), у відповідності з якою позовна давність визначається по Закону країни, законодавство якої застосовується для визначення прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин.

У відповідності з ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо місцем укладання угоди є Україна, то використовується законодавство даної країни.

Так, відповідно ст. 71 гл. 5 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Сизоненко I. В.,
старший державний податковий інспектор
відділу по обслуговуванню платників податків

“Київський бухгалтер”, № 28 (190), жовтень 2005 р.
Передплатний індекс 22259