Податкові спори
Продовжуємо знайомити вас з найцікавішими судовими рішеннями. Сьогодні мова піде про два рішення, винесені судом за спорами з податковими органами. Сподіваємося, що наш аналіз цих рішень допоможе вам уникнути багатьох помилок у господарській діяльності.
Суди не розглядають спори про
визнання податкових накладних недійсними
СУТЬ СПОРУ
ДПІ звернулася до господарського суду з вимогами визнати податкову накладну ТОВ недійсною та відповідно визнати неправомірним включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Господарський суд визначив, що цей спір не підлягає розгляду в господарських судах, і припинив провадження у справі. Апеляційна інстанція залишила цю ухвалу суду без зміни. Але ДПІ, не погодившись із судовими рішеннями, звернулася до ВГСУ.
(Постанова ВГСУ від 10.02.05 р. у справі № 37/143)
Висновки за спором
ВГСУ підтримав позицію попередніх судових інстанцій, зробивши такі висновки:
Господарським судам підвідомчі справи за спорами, які виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, а також за спорами про визнання недійсними актів державного або іншого органу з підстав, указаних у законодавстві (ч. 1 ст. 12 ГПК).
До актів державного або іншого органу в розумінні ст. 12 ГПК податкова накладна не належить. Актами господарського товариства згідно із законодавством можуть бути протоколи загальних зборів учасників, рішення виконавчих органів товариства тощо. Тобто ті документи, які породжують певні права та обов'язки.
А як указано в пп. 7.2.3 Закону про ПДВ, податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом. Вирішення питання про відповідність подібного роду документів вимогам закону не відноситься до повноважень судів. Отже, позов про визнання недійсною податкової накладної розгляду в господарських судах не підлягає.
Також ВГСУ абсолютно справедливо зазначив, що не є предметом розгляду в господарських судах і вимоги податкової інспекції про визнання неправомірним включення товариством до податкового кредиту сум ПДВ. Адже встановлення фактів порушення податкового законодавства відноситься безпосередньо до компетенції податкових органів.
Відпуск ПММ за талонами -
розрахункова операція
СУТЬ СПОРУ
ДПІ була проведена перевірка діяльності АЗС (власник - ТОВ) на предмет дотримання законодавства при. проведенні розрахунків з клієнтами. У ході перевірки було виявлено, що реалізація палива за талонами проводилася без застосування РРО, що, на думку ДПІ, є порушенням п. 1 ст. 3 Закону про РРО.
У зв'язку із цим до підприємства на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО була застосована фінансова санкція, на суму якої ДПІ виписала податкове повідомлення-рішення.
ТОВ оскаржило це податкове повідомлення-рішення в судовому порядку, обґрунтувавши свою позицію тим, що відпуск ПММ через АЗС за пред'явленням талона не є розрахунковою операцією. Талон являє собою акт приймання-передачі нафтопродуктів, і операція з його використанням не вимагає застосування РРО.
(Постанова ВСУ від 17.05.05 р.)
Висновки за спором
Рішення господарського суду першої інстанції винесене на користь ТОВ і після перегляду в апеляційному господарському суді та ВГСУ залишене без змін з таким мотивуванням: при реалізації палива за талонами мало місце отримання товару за розпорядчим документом, а не розрахункова операція. Фактичні ж розрахунки проведені ТОВ раніше на підставі договору купівлі-продажу в безготівковій формі.
Однак ВСУ з такими висновками не погодився і передав справу на новий розгляд. Аргументи ВСУ були такими:
Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО СПД, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через РРО і видавати особі, яка одержує або повертає товар, розрахунковий документ.
При цьому під розрахунковою операцією розуміється приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (ст. 2 Закону про РРО). Саме таким місцем і була АЗС господарського товариства.
Талони, які використовувалися при реалізації палива, не можуть розглядатися тільки як акт приймання-передачі. Адже в цій ситуації право власності на товар (паливо) виникає у покупця тільки після отримання товару. Сам факт переходу права власності на паливо від ТОВ до покупця підтверджується поверненням талона продавцеві. Відсутність талона позбавляє покупця права на отримання палива, що прямо передбачено договорами, укладеними ТОВ з контрагентами.
Таким чином, ВСУ дійшов висновку, що придбання покупцем талонів за безготівкові кошти не звільняє продавця від обов'язку проведення через РРО операцій відпуску товару за такими талонами.
Ця постанова ВСУ цікава ще й тим, що було визнане необґрунтованим оформлення ДПІ податкового повідомлення-рішення на суму фінансових санкцій за порушення Закону про РРО.
Податкове повідомлення-рішення, у якому штрафні санкції визначені як податкове зобов'язання, може бути виписане тільки при порушенні акта податкового законодавства, а Закон про РРО таким не є*.
________________________
* До речі, зауваження суду були враховані: ДПАУ внесла зміни до Порядку направлення податкових повідомлень і затвердила форму рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно із Законом про РРО.
Перелік документів
1. ГПК - Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII, зі змінами.
2. Закон про РРО - Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами.
3. Порядок направлення податкових повідомлень - Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків і рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом ДПАУ від 21.06.01 р. № 253, зі змінами.
Віта Василенко,
юрист фірми "Баланс-Клуб"