ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ПОСТАНОВА
16.12.2003
Справа N 2-1/7971-02
Щодо розгляду касаційного подання Генеральної
прокуратури України
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: <...>
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання Генеральної прокуратури України на постанову Вищого господарського суду України від 11.03.2003 р. у справі за позовом Кримського акціонерного товариства із туризму та екскурсій "Кримтур" до фірми "Каурія", Фонду майна Автономної Республіки Крим, третя особа: Маломаякська селищна рада про визнання недійсним договору купівлі-продажу, ВСТАНОВИЛА:
У червні 2002 р. Кримське акціонерне товариство з туризму та екскурсій "Кримтур" звернулось з позовом до фірми "Каурія" та Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Позовні вимоги мотивовані тим, що договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - спального корпуса турбази "Карабах" у селі Малий Маяк міста Алушта, який не увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Монтажне управління N 14", за N 1857 від 30.06.2000 р. не відповідає вимогам закону.
Відповідачі позов не визнавали, посилаючись на його безпідставність.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2002 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2002 р., позов задоволене з тих мотивів, що спірний договір укладено з порушення вимог Указу Президента України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" за N 591/99 від 28.05.1999 р. та Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" ( 1953-14 ), окрім того, позивач є власником об'єкту незавершеного будівництва, що є предметом спірного договору.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2003 р. залишено без змін постанову суду апеляційної Інстанції з тих самих мотивів.
Ухвалою від 13 листопада 2003 р. Верховним Судом України за касаційним поданням Генеральної прокуратури України порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 11 березня 2003 р. з мотивів її невідповідності нормам матеріального права.
Маломаякська селищна рада не використала наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідачів та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад зараховано облік та реєстрацію відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб від 09.06.1998 р. за N 121, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 26.06.1998 р. за N 399/2839, державній реєстрації підлягають тільки ті об'єкти, які закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування та при на явності матеріалів інвентаризації.
Таким чином, господарський суд першої інстанції, приймаючи як доказ Свідоцтво про права власності на туристичну базу "Карабах", виданого позивачу Сімферопольським міжміським бюро технічної інвентаризації 27.10.1999 р. на підставі рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 15.10.1999 р., порушуючи вимоги статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), не з'ясував правомірність видачі зазначеного Свідоцтва, оскільки туристична база "Карабах" є об'єктом незавершеного будівництва. Окрім того, господарським судом Автономної Республіки Крим не досліджено питання щодо правомірності володіння спірним майном Федерацією незалежних профспілок Криму, яка передала у власність Кримському акціонерному товариству з туризму та екскурсій "Кримтур" спірне майно.
Слід також відмітити, що визнаючи договір купівлі-продажу за N 1857 від 30.06.2000 р. недійсним на тій підставі, що його було укладено з порушенням вимог Указу Президента України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" за N 591/99 від 28.05.1999 р., який був чинним на момент укладання спірного договору, та Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" ( 1953-14 ), оскільки відповідачами не було вирішено питання щодо відведення земельної ділянки, господарські суди не звернули уваги на той факт, що вказані нормативні акти передбачають право покупців придбати разом з об'єктом незавершеного будівництва земельну ділянку, однак це не є їх обов'язком.
Також, відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року N 3 зі змінами внесеними постановами від 25.12.1992 р. N 13 та від 25.05.1998 р. N 15 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" суд, якщо інше не передбачено законом, в разі визнання договору недійсним на підставах, передбачених ч. 1 ст. 48 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою. Вказані наслідки визнання угоди недійсною господарський суд Автономної Республіки Крим не застосував.
Господарські суди апеляційної та касаційної інстанцій на вказані недоліки уваги не звернули.
За таких обставин, всі судові рішення ухваленні по цій справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді, слід всебічно та повно з'ясувати всі обставини справи, належним чином дослідити підстави виникнення права власності у Кримського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Кримтур" на предмет спору та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:
Постанову Вищого господарського суду України від 11 березня 2003р. у справі N 2-1/7971-2002, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2002 р. та року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2002 р. - скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.