ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14.09.2004
Справа N 5/5/466(01)
Щодо розгляду касаційної скарги відкритого
акціонерного товариства "Дніпроенерго"
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: <...>
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" на постанову Вищого господарського суду України від 05.05.2004 р. у справі за заявою закритого акціонерного товариства "Барі" до відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (далі - Боржник) про банкрутство, ВСТАНОВИЛА:
12.12.2001 р. за заявою АТЗТ "Барі" порушено справу N 5/5/466 про банкрутство Боржника, а ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.08.2003 р. у зазначеній справі визнано майнові вимоги Держкомрезерву на суму 571268613,73 грн.
У липні 2002 р. Державний комітет України з державного матеріального резерву (далі - Держкомрсзерв) звернувся до господарського суду із заявою про визнання кредитором із грошовими вимогами до боржника на суму 1951855752,26 грн. у зв'язку з неповерненням товарно-матеріальних цінностей за договорами та їх самовільне використання.
Боржник проти заявлених вимог кредитором у справі про банкрутство заперечує, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2002 р. N 2045 повернення боргу Держкомрезерву продовжено до 01.01.2023 року.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.01.2004 р. ухвалу від 26.08.2003 р. змінено і вимоги Держкомрезерву відхилені у повному обсязі на тих підставах, що Держкомрезерв не може бути визнаний кредитором через те, що строк розрахунків між боржником та кредитором не настав.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.05.2004 р. постанову апеляційного суду скасовано, а ухвалу господарського суду від 26.08.2003 р. залишено без змін. Касаційний суд обґрунтував свою постанову ч. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (далі - Закон), якою передбачено, що у разі опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст. 14 Закону.
10.06.2004 р. Верховним Судом України за касаційною скаргою ВАТ "Дніпроенерго" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05.05.2004 року. Скарга мотивується неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи. Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Скасовуючи постанову апеляційного суду. Вищий господарський суд України обґрунтував свою постанову тим, що господарський суд відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) правильно визначив склад і розмір грошових вимог Держкомрезерву.
Проте з такими висновками не можна погодитися на таких підставах.
Статтею 1 Положення "Про Державний комітет України з державного матеріального резерву", затвердженого Указом Президента України від 20.10.2001 р. N 996/2001, Держкомрезерв є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Держкомрезерв України вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вироблення державної політики та забезпечує її реалізацію у сфері формування, розміщення, зберігання, використання та поповнення запасів державного матеріального резерву.
У своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим положенням.
Згідно зі ст. 1, 4 Закону України "Про Державний матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ), державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і порядку, передбаченим цим Законом, який створює Кабінет Міністрів України (далі - КМУ).
Розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву на промислових, сільськогосподарських постачально-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону здійснюється на договірних засадах.
Судами на підставі актів взаємозвірки заборгованості ВАТ "Дніпроенерго" перед Дсржкомрезерврм України встановлено, що товарно-матеріальні цінності із Державного матеріального резерву боржнику відпускались на виконання постанов КМУ N 1138 від 16.10.1997 р.. N 73-2 від 23.01.1998 р. та розпоряджень КМУ N 631 від 03.08.1998 р., N 812 від 09.10.1998 р.; N 1938 від 10.12.1998 р. у зв'язку із критичною ситуацією із забезпеченням теплових електростанцій органічним паливом на договірних засадах у порядку позичання.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про Державний матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ) у редакції від 24.01.1997 р., чинної на час розгляду справи, позичання матеріальних цінностей з державного резерву - це відпуск матеріальних цінностей з державного резерву на договірних засадах з наступним поверненням до державного резерву тієї ж кількості аналогічних матеріальних цінностей.
Кредиторами за статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) є юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, або які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 15 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Оскільки використання палива державного матеріального резерву боржником здійснювалося на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України на умовах і в порядку тимчасового позичання, то відповідно до умов Держкомрезерв не має до боржника грошових вимог, а має право вимагати повернення до державного резерву органічного палива в термін до 1 січня 2023 р., встановлений постановою Кабінету Міністрів України N 2045 від 28.12.2002 р., а його заява про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника в цій частині безпідставна.
Що стосується вимог, пов'язаних з самовільним використанням матеріального резерву, то судам слід було перевірити обгрунтованість доводів заявника, з'ясувати наявність грошових вимог при самовільному використанні резервів і залежно від встановленого постановити рішення згідно із законом.
За таких обставин постановлені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 111, 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 05.05.2004 р., постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.01.2004 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.08.2003 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.