ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
11.05.2004 N 4608/5/15-3116
Щодо деяких питань землекористування
ДПАУ розглянула лист селянського господарства щодо деяких питань землекористування та оподаткування платою за землю і доходів громадян та в межах своєї компетенції повідомляє таке.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. N 2768-III, яким встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ст. 116 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
Відповідно до ст. 144 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. При цьому такі рішення з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Разом з тим, визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, як визначено ст. 21 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), здійснюється судом.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа (державного акта), що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його держреєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його держреєстрації.
При цьому приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та держреєстрації забороняється.
Законом України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 13 вказаного Закону ( 2535-12 ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який згідно зі ст. 193 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) встановлює процедуру визначення факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками і ведеться землевпорядними органами.
За інформацією ДПА в області 28.11.91 р. громадянин звернувся до районної ради народних депутатів із заявою про виділення йому земельної ділянки в розмірі 50 га для ведення селянського господарства.
Рішенням 9 сесії районної ради народних депутатів 21 скликання від 28.02.92 р. N 90 "Про надання земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств" громадянину була надана із земель запасу земельна ділянка площею 50 га на території сільської ради.
Починаючи з 1999 р. громадянин не сплачував до місцевого бюджету плату за землю. Земельна ділянка з 2000 року громадянином відповідно до довідки районного відділу земельних ресурсів не використовувалась.
Рішенням 18 сесії районної ради 23 скликання від 26.12.2001 р. N 200 право користування земельною ділянкою громадянином припинено.
На вказане рішення районної ради 26.05.2003 р. N 07/1-2810-03 надійшов протест прокуратури області. Рішенням 9 сесії районної ради 24 скликання від 16.07.2003 р. N 123 протест прокуратури у частині позбавлення громадянина права користування земельною ділянкою відхилено.
На даний час розпорядженням голови райдержадміністрації від 23.05.2003 р. N 287-р надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки громадянці, яка сплачує орендну плату за землю за вищезазначену ділянку у повному обсязі.
Щодо оподаткування доходів громадян, одержаних від здійснення підприємницької діяльності, повідомляємо, що зазначене оподаткування доходів провадиться відповідно до положень четвертого розділу Декрету КМУ від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет), порядок застосування яких викладено в п. 4 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ДПАУ від 16.07.2003 р. N 352.
Оподатковуваним доходом громадян - СПД, одержаним від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержаним у відповідному звітному періоді доходом. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу. З метою правильного визначення оподатковуваного доходу громадяни - СПД зобов'язані вести облік доходів і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, та подавати податковому органу у визначеному порядку декларації про доходи і витрати.
Згідно зі ст. 14 розділу четвертого Декрету ( 13-92 ) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платниками ринкового збору відповідно до чинного законодавства, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за умови, якщо: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником фіксованого патенту, включаючи членів сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти; валовий дохід від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 нмдг (на сьогодні - 119000 грн.). Доходи таких громадян, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються в загальному вищевикладеному порядку.
Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.
З метою реалізації державної політики з питань розвитку і підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей у розвитку національної економіки з 01.01.99 р. Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, зокрема, для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом календарного року перебувають не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. гривень.
Такі фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд із загальною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Чинним порядком оподаткування доходів, одержуваних громадянами, в тому числі від здійснення підприємницької діяльності, є порядок, передбачений Декретом ( 13-92 ).
Обмежень щодо переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках і сплачують при цьому фіксований податок, вищезазначений Указ ( 727/98 ) не встановлює. Отже, такі громадяни можуть на свій вибір обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від такої діяльності за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку, якщо місцевою радою встановлено ставку єдиного податку на такий вид діяльності, чи сплачувати фіксований податок.
Заступник Голови С.Лекарь