ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
24.03.2005

Справа N 7/391

Про розгляд касаційної скарги

(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.I. (головуючого, доповідача), Стратієнко Л.В., Чабана В.В., за участю повноважних представників: від позивача - Тоцькій Н.Є. (дов. від 15.06.2004 року), від відповідача - Морозюка О.В. (дов. від 18.01.2005 року), розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "Авіакомпанія "Хорс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 червня 2004 року у справі за позовом ТзОВ "Авіакомпанія "Хорс" до ТзОВ "Авіоніка Авіатур" про стягнення 74780,69 грн. боргу, 31361,60 грн. витрат, 52437,36 грн. додаткових витрат, 7468,17 грн. пені, 6899,25 грн. індексу інфляції та за зустрічним позовом про стягнення 77005,06 грн. основного боргу, 127956 грн. штрафу за невчасне виконання авіарейсів, судові витрати, встановив:

Рішенням господарського суду м. Києва від 18 вересня 2003 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" відмовлено. Зустрічний позов ТОВ "Авіоніка Авіатур" задоволений частково. Стягнуто з ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" на користь ТОВ "Авіоніка Авіатур" 77005,06 грн. основного боргу, 106630 грн. штрафних санкцій, судові витрати. В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 червня 2004 року рішення суду змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіоніка Авіатур" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" 74780,69 грн. основного боргу, 31361,60 грн. понесених витрат командиром екіпажу, 52437,36 грн. додаткових витрат за використання терміналу "В", 7468,17 грн. пені, 6899,25 грн. індексу інфляції, судові витрати.

У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіоніка Авіатур" відмовити.

Не погоджуючись з постановою суду, ТзОВ "Авіакомпанія "Хорс" просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 20.05.2002 року між сторонами по справі був укладений договір N 12 на чартерні перевезення, згідно умов якого відповідач замовляв, а позивач здійснював перевезення пасажирів повітряним транспортом у рейсах міжнародного сполучення.

В додатку N 1 до зазначеного договору сторони, узгодивши п. 2.2 договору, визначили здійснення 29 рейсів та зазначили вартість програми - 461623 доларів США з приміткою, що по рейсам 22.07.2002 року, 06.09.2002 року повинен бути окремий додаток по ціні та обслуговуванню.

Додаток N 3 до договору, що передбачає повернення коштів у випадку настання форс-мажорних обставин, також підтверджує неузгодження вартості рейсів 22.07.2002 року, 06.09.2002 року, оскільки в додатку вартість визначена окремо напроти кожного рейсу, крім цих двох.

На виконання умов договору позивачем по первісному позову виконано 28 рейсів, з яких 27 виконано по погодженій вартості, рейс від 06.09.2002 року відмінений.

2.07.2002 року був виконаний рейс по маршруту Київ - Неаполь - Венеція - Київ. Окремого додатка, який визначав би вартість цього рейсу сторонами не надано, однак в матеріалах справи міститься акт виконаних робіт від 31.07.2002 року до договору на чартерні перевезення N 12 від 20.05.2002 року, підписаний та скріплений печатками як позивача, так і відповідача, згідно якого вартість рейсу 22.07.2002 року складає 67012,12 грн.

Таким чином, загальна вартість послуг, що були надані позивачем відповідачу за договором N 12 від 20.05.2002 року, становить 2557861,24 грн.

З урахуванням сплати відповідачем на рахунок позивача 2483035,55 грн., основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 74780,69 грн.

Крім того, позивачем додатково були понесені витрати за обслуговування літака, який здійснював перевезення пасажирів на виконання договору N 12 від 20.05.2002 року, в сумі 31361,60 грн., що підтверджується сплаченими рахунками аеропорту Неаполь від 30.07.2002 року на суму 2685,84 євро та на суму 155 євро, а також від 30.08.2002 року на суму 3110,70 євро.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поніс додаткові витрати по обслуговуванню пасажирів в аеропорту Бориспіль, зумовлені тим, що на момент укладання договору N 12 від 20.05.2003 року аеропортом Бориспіль були взяті на себе зобов'язання щодо обслуговування пасажирів зазначених рейсів з використанням терміналу "А". Згідно наказу Міністерства транспорту України N 368 від 05.06.2002 року термінал "А" було завантажено для здійснення рейсів внутрішнього сполучення. У зв'язку з цим, позивач був вимушений проводити обслуговування пасажирів з використанням терміналу "В". Вартість обслуговування одного пасажира з використанням терміналу "А" становить п'ять доларів США. Вартість обслуговування одного пасажира з використанням терміналу "В" становить тринадцять доларів США.

Тобто, розмір додаткових витрат, понесених позивачем, становить 52437,36 грн.

Згідно п. 5.4 договору відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, додатково понесені позивачем.

Судом апеляційної інстанції правильно визнані обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги щодо стягнення пені в сумі 7468,17 грн., оскільки пеня нарахована за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ).

Згідно ст. 214 ЦК України ( 1540-06 ) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений іншій розмір процентів.

Таким чином, апеляційний господарський суд законно стягнув з відповідача 6899,25 грн. інфляційних витрат.

Як встановлено судом, у позивача за зустрічним позовом існувала заборгованість в сумі 74780,69 грн., тому вимоги щодо стягнення 77005,06 грн. основного боргу, в якості надмірно сплаченого, є необгрунтованими.

Згідно п. 1, 2 ст. 1 Конвенції для уніфікації окремих правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, Конвенція застосовується при всякому міжнародному перевезенні людей, багажу або вантажу, що здійснюється за винагороду за допомогою повітряного судна.

Міжнародним перевезенням в розумінні Конвенції є будь-яке перевезення, при якому згідно визначенню сторін місце відправлення та місце призначення, незалежно від наявності перерви в перевезенні або перевантаження, розташовані на території двох держав - учасників або на території однієї і тієї ж держави - учасника, якщо узгоджена зупинка припадає на іншу державу, навіть якщо ця держава не є учасником.

Згідно ст. 19 Конвенції, перевізник несе відповідальність за шкоду, завдану внаслідок затримки при повітряному перевезенні пасажирів багажу або вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Конвенції позов про відповідальність повинен бути вчиненим протягом 2 років з моменту прибуття або з дня, коли повітряне судно повинно було прибути, або з моменту зупинки перевезення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи постанову, апеляційний господарський суд правильно встановив факт недоведеності позивачем за зустрічним позовом завдання відповідачем шкоди йому або пасажирам.

Враховуючи, що договором не передбачено застосування штрафних санкцій за затримку рейсу, а лише за зрив виконання перевезення, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення штрафу за затримку рейсу не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд постановив:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 червня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "Авіакомпанія "Хорс" - без задоволення.


Документи що посилаються на цей