ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19.11.2003
Справа N2/229
( Скасовано постановою Верховного суду України
від 09.03.2004 р. )
Про відшкодування збитків
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді, суддів;
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "YYY" на постанову від 07.04.2003 р.Н-ського апеляційного господарського суду у справі № X9 за позовом ВАТ "YYY" до ВАТ "XXX"
третя особа Національна комісія регулювання електроенергетики України
про відшкодування збитків в суді 191.948,87 грн.
від позивача - присутній, від відповідача - присутні.
У квітні 2001 р. позивач подав до господарського суду м. Н-ська позов про стягнення з відповідача збитків в сумі 6191948 грн. 87 коп.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив умови договору на розрахункове обслуговування від 01.08.2000 № 2607/28, закон "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ), постанову Кабінету Міністрів України "Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України" № 1136 від 19.07.2000, постанови НКРЕ, які встановлювали алгоритм перерахування коштів.
Також посилається на наявність вини в діях відповідача, який всупереч умовам договору та нормативних актів про обслуговувані розподільчого рахунку позивача застосував до договірних відносин акти НКРЕ, які суперечать законодавству.
Верховний суд України постановою від XX.09.2002 скасував рішення господарського суду м. Н-ська від XX.04.2001, яким були задоволені позовні вимоги. а також скасував постанову Н-ського апеляційного господарського суду від XX.12.2001 та постанову Вищого господарського суду України від XX.04.2002 якими вказане рішення господарського суду було залишено без змін.
Справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, оскільки помилкове застосування судом норм процесуального та матеріального права призвело до неправильного вирішення спору.
Господарський суд м. Н-ська рішенням від XX.02.2003 позов задовольнив.
За висновками суду заподіяння відповідачем збитків позивачу шляхом незаконного перерахування коштів в сумі 6191948,87 грн. з розподільчого рахунку позивача на розподільчий рахунок оптового постачальника електроенергії в період липень-листопад 2000 року, тобто протиправна поведінка відповідача, його вина у вигляді необережності, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та нанесення позивачу збитків підтверджені матеріалами справи.
Н-ський апеляційний господарський суд постановою від XX.04.2003 рішення господарського суду від XX.02.2003 скасував і в позові відмовив тому, що відсутній причинний зв'язок між фактом невиконання або неналежного виконання зобов'язань і завданих цим збитків.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Н-ського апеляційного господарського суду від XX.04.2003 і залишити без змін рішення господарського суду м. Н-ська від XX.02.2003.
Скаржник вважає, що апеляційна інстанція при прийнятті постанови порушила норми матеріального і процесуального права, а господарський суд м. Н-ська в належній мірі з'ясував всі обставини справи, необхідні для винесення обгрунтованого та правосудного рішення, дослідив належно всі подані сторонами докази.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Між сторонами був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування № 2607/28 від 01.08.2000 за яким відповідач відкрив спеціальний рахунок та зобов'язався належним чином здійснювати розрахункове обслуговування.
Порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії встановлено ст. 15-1 закону "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (в редакції закону 1821-III від 22.06.2000), яка діяла в спірний період).
Перелік розподільних рахунків в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Уповноваженим банком, який обслуговує розподільчі рахунки учасників оптового ринку електричної енергії України постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 № 1137 визначено Ощадний банк України.
Господарським судом м. Н-ська встановлено, що відповідач не застосував встановлені НКРЕ алгоритми, а перерахував належну позивачу частину коштів на розподільчий рахунок оптового постачальника електричної енергії.
Постанови НКРЕ на які посилається відповідач не відповідають нормам закону "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) тому, що вони не встановлювали алгоритм, який повинен передбачати порядок розподілу банком коштів з розподільчого рахунку енергопостачальника, а тільки визначали напрямок списання коштів без їх розподілу.
Положенням про порядок проведення розрахунків за електричну енергію встановлено, що виключним випадком, коли уповноважений банк може перерахувати усі кошти з розподільчих рахунків енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території на розподільчий рахунок оптового постачальника є несвоєчасне надходження алгоритму оптового ринку електричної енергії України встановленого НКРЕ.
Відповідач перерахував кошти з розподільчого рахунку позивача не за алгоритмом, чим порушив свої зобов'язання щодо проведення розрахунків відповідно до вимог закону "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) та режиму фінансування розподільчого рахунку, визначеного договором № 2607/28 від 01.08.2000 на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Відповідно до ст.ст. 4, 151 ЦК України ( 1540-06 ) договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону договору. Згідно з приписами ст. 162 ЦК України ( 1540-06 ) одностороння зміна умов договору не допускається. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання відповідачем він зобов'язаний відшкодувати позивачу завдані цим збитки на підставі ст.203 ЦК України ( 1540-06 ).
Господарський суд м. Н-ська всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, належно оцінив докази, що мали юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, та достовірно встановив наявність умов цивільно-правової відповідальності.
На підставі встановлених фактичних обставин достеменно з'ясовані дійсні права й обов'язки сторін і залежно від цього правильно застосований матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
За таких обставин постанова Н-ського апеляційного господарського суду від XX.04.2003 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду від XX.02.2003 у справі № X9 залишенню без змін. Судові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-10 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
постановив:
Касаційну скаргу ВАТ "YYY" задовольнити.
Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від XX.04.2003 у справі № X9 скасувати.
Рішення господарського суду м. Н-ська від XX.02.2003 у справі № X9 залишити без змін.
Стягнути з ВАТ "XXX" на користь ВАТ "YYY" витрати пов'язані зі сплатою державного мита у сумі 850 грн. Видачу наказу доручити господарському суду м. Н-ська.