Повернення експортованого товару

На продовження теми про повернення товару* сьогодні ми розглянемо “експортний варіант” такої операції.

Підстава для повернення товару

Відносини між покупцем-нерезидентом і продавцем-резидентом регулюються ЗЕД-контрактом. Умова про те, що покупець має можливість повернути товар продавцеві, включається до контракту або оформляється додатковою угодою.

Щоб ініціювати процес повернення товару, нерезидент направляє резиденту рекламацію**.

Рекламація, або звичніше для нас - претензія, повинна містити таку інформацію:

- повну назву покупця і продавця товару;

- умови транспортування товару;

- артикул, найменування, одиниці виміру, кількість товару за документами і його фактичне надходження;

- причини для повернення товару;

- терміни розгляду рекламації.

Продавець зобов'язаний розглянути рекламацію та прийняти рішення, вигідне для покупця. Якщо продавець згодний прийняти назад свій товар, сторони підписують акт на повернення товару.

Митне оформлення

Виникає запитання: “У якому митному режимі відбуватиметься повернення товару на митну територію України?” Адже якщо товар повертається із-за кордону, то він фактично ввозиться? Митний кодекс (МК) для ввезення товарів передбачає такі види митних режимів: імпорт, реімпорт і тимчасове ввезення (ст. 185 МК).

Тимчасове ввезення відразу виключимо як таке, що не відповідає змісту операції повернення. Розглянемо два режими, які залишилися.

Реімпорт (ст. 190 МК) - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України і вивезені за її межі в режимі експорту, не пізніше встановленого законодавством терміну ввозяться на митну територію України для вільного обороту на цій території.

Цей режим для повернення товарів практично не використовується, оскільки повернений товар може бути походженням не з України, будуть потрібні додаткові затрати на отримання сертифіката походження, термін повернення товарів резиденту може перевищувати один рік і т. д.

На практиці повернення товару від нерезидента відбувається в режимі імпорту. Згідно з Класифікатором переміщення товарів (Інструкція № 207) це код 40.

Відповідно до МК (ст. 72) і Наказу № 314 митне оформлення в режимі імпорту починається з подання митному органу:

- ВМД та її електронної копії,

- повного комплекту документів, необхідних для митного оформлення товарів:

- документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів;

- товаросупровідні документи;

- дозволи і сертифікати уповноважених державних органів;

- документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів.

У ВМД слід указати:

- у графі 24 - код 82 “Інше” відповідно доКласифікатора характерів угод (Інструкція № 207);

- у графі 37 - 6-значний код процедури переміщення товарів, останні дві цифри якого означають особливості переміщення відповідно до розділу 2 Класифікатора процедур переміщення товарів (Інструкція № 207), наприклад код 34 “Переміщення товарів за рекламаційними актами”.

Крім подання документів необхідно нарахувати і сплатити так звані митні платежі (митний збір, мито, акцизний збір, ПДВ).

Валютний контроль

Валютні операції в Україні підлягають обов'язковому валютному контролю (Декрет № 15-93).

Експортні операції знімаються з контролю при зарахуванні виручки за товар на рахунок експортера в банку. Для зняття операції з контролю треба подати органам, що здійснюють контроль, копії ЗЕД-договорів (додаткових угод), “імпортну” ВМД, а також інші документи, які підтверджують повернення товару на територію України.

Податковий облік

Податок на прибуток

Валовий дохід у експортера виникає на дату першої з подій (пп. 11.3.1 Закону про прибуток).

У разі повернення товару від нерезидента відбувається зміна суми компенсації, раніше застереженої в контракті, тому продавець зобов'язаний зменшити валовий дохід у податковому періоді, у якому сталася ця зміна (п. 5.10 Закону про прибуток). Причому ВД коригується незалежно від того, є покупець товару платником податку на прибуток чи ні. У декларації з податку на прибуток за такий звітний період згідно з Порядком № 143 відображається вартість повернених товарів зі знаком “-” у рядку 02.1 “Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)”.

Якщо на кінець звітного податкового періоду цей товар опиниться в залишках запасів, то в Розрахунку приросту (убутку) (додаток К1/1 до декларації) його відображають:

- або як збільшення залишків товару (гр. 5 “На кінець звітного періоду”) - якщо його можна буде використовувати для подальшого продажу;

- або як некондиційні товари (гр. 4 “Запаси, використані не в господарській діяльності”).

Увага! Якщо заповнюється графа 4 додатка К1/1, то на цю суму в декларації потрібно зменшити раніше відображені валові витрати, оскільки ці запаси не використовуватимуться в господарській діяльності підприємства.

ПДВ

При експорті товарів ставка податку становить 0 % до бази оподаткування (п. 6.2 Закону про ПДВ).

Операції з увезення товарів на митну територію України в режимі імпорту також є об'єктом оподаткування (пп. 3.1.2 Закону), але вже за ставкою 20 %. Отже, у разі повернення товару від нерезидента доведеться сплатити “імпортний” ПДВ.

Але який подальший шлях цього ПДВ, чи можна його віднести до податкового кредиту?

Спеціальної норми для таких поворотних експортно-імпортних операцій Закон про ПДВ не містить. Тому будемо користуватися загальною та головною нормою. Як випливає з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, до податкового кредиту звітного періоду можна віднести суми податку, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності.

Повернення експортованого товару не є його придбанням. А отже, говорити впевнено про законні підстави для включення до податкового кредиту сплаченого при поверненні експортованого товару ПДВ не можна***. Природно, що в такій ситуації експортер несе фінансові втрати.

Бухгалтерський облік

Згідно з Планом рахунків для відображення вартості повернених покупцем товарів використовується дебет субрахунка 704 “Вирахування з доходу” у кореспонденції з кредитом субрахунка 362 “Розрахунки з іноземними покупцями”.

Оскільки віднести до податкового кредиту “імпортний” ПДВ, сплачений при поверненні товарів, зважиться далеко не кожний, то виникає запитання: “Як відобразити такий ПДВ в обліку?”

На думку автора, у цьому випадку можна зробити такі записи:

Дт 377 - Кт 311 сплачений ПДВ,

Дт 949 - Кт 377 списаний ПДВ на витрати.

Головне - не зарахувати ПДВ до первісної вартості товарів, оскільки це призведе до перекручення даних приросту (убутку) балансової вартості запасів.

ПРИКЛАД

У вересні підприємство-резидент експортувало товар на суму 10 000 дол. США на умовах відстрочення платежу. Курс НБУ на дату оформлення ВМД - 5,05 грн. за 1 дол. США. Собівартість відвантаженого товару - 30 000 грн. Сума митного збору - 101 грн.

Курс НБУ на дату балансу - 5,1 грн. за 1 дол. США.

У жовтні покупець-нерезидент пред'явив рекламацію постачальнику товару. За домовленістю сторін уся партія товару повернена резиденту. Курс НБУ на дату, що передує оформленню ВМД, і на дату її оформлення - 5,0 грн. за 1 дол. США. Сума митних платежів - 13 100 грн. (у т. ч. “імпортний” ПДВ - 10 500 грн.).

(грн.)

_____________________

* Консультація від 17.10 2005 р. про повернення імпортованого товару.

** Від reklamatio (лат.) - заперечення, заява з приводу неналежного виконання зобов'язань, найчастіше щодо до кількості, якості товару, прострочення оплати (Великий економічний словник / За ред. О. М. Азриліяна. М.: Інститут нової економіки, 2002. С. 888).

*** Хоча є імовірність того, що ДПАУ не стане так буквально читати цю норму. Наприклад, незважаючи на те що пп. 7.7.2 “а” Закону про ПДВ говорить про фактично сплачений податок постачальникам товару, ДПАУ дозволила враховувати “імпортний” ПДВ при розрахунку сум бюджетного відшкодування (лист від 12.10.05 р. № 20296/7/16-1417.

Перелік документів

1. МК - Митний кодекс України від 11.07.02 р. № 92-IV.

2. Декрет № 15-93 - Декрет КМУ від 19.02.93 р. “Про систему валютного регулювання валютного контролю”.

3. Наказ № 314 - наказ Державної митної служби України від 20.04.05 р. № 314 “Про затвердження Порядку здійснення митного контролю і митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації”.

4. Наказ № 818 - наказ Мінфіну України від 24.12.04 р. № 818 “Про затвердження змін до Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість”.

5. Порядок № 143 - Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.03 р. № 143.

6. План рахунків - План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

Тетяна Студенникова,
начальник централізованої бухгалтерії ТОВ

Документи що посилаються на цей