АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
від 29.09.2005 року
Справа № 22-7466-а
Про розгляд апеляційної скарги
Головуючий в I інстанції З.
Доповідач Л.
29 вересня 2005 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Л.,
суддів М. і П.,
при секретарі Г.,
з участю позивача Б.
і представника відповідача Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Б. на рішення Подільського районного суду м. Києва від 8 червня 2005 року в цивільній справі за його позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва і ДПА України про визнання права на альтернативну форму обліку платників податків і інших обов'язкових платежів, зобов'язання звільнити від ідентифікаційного номера, знищення облікової картки, виключення інформації з державного реєстру та внесення відмітки в паспорт,
встановила:
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 8.06.2005 року частково задоволено позов Б. до ДПІ у Подільському районі м. Києва і ДПА України про визнання права на альтернативну форму обліку платників податків і інших обов'язкових платежів, зобов'язання звільнити від ідентифікаційного номера, знищення облікової картки, виключення інформації з державного реєстру та внесення відмітки в паспорт. Зобов'язано відповідача прийняти відмову позивача від ідентифікаційного номера, виключити з державного реєстру загальні відомості та присвоєний заявнику ідентифікаційний номер, знищити облікову картку щодо нього, здійснювати облік позивача за раніше встановленою формою обліку платників податків, а в решті вимог відмовлено.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:
16.07.1999 р. до Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів” були внесені зміни, за якими для осіб, що за своїми релігійними переконаннями відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігається раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Позивач на підставі облікової картки одержав наданий Держаною податковою адміністрацією України ідентифікаційний номер, який в 1998 р., до прийняття названих змін до закону, було занесено до Державного реєстру фізичних осіб. На час звернення до відповідача і до суду він являвся віруючою людиною.
В серпні 2004 р. позивач звернувся до відповідачів з письмовими заявами про здійснення відносно нього податкового обліку за раніше встановленою формою та вчинення відмітки про це в його паспорті, але відповідачі відмовили в задоволенні заяви.
Оскільки заявник надав докази на підтвердження порушення його прав і законних інтересів як громадянина щодо здійснення податкового обліку без ідентифікаційного номера, на підставі альтернативної форми обліку платників податків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в цій частині. Але оскільки наказом ДПА України і МВС України від 19.10.2004 р. за № 1345/9944 „Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів” була визначена процедура внесення відмітки до паспортів громадян про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, суд відмовив в задоволенні вимог щодо поставлення такої відмітки місцевою податковою інспекцією.
В апеляційній скарзі Б. просить рішення суду в частині відмови в задоволенні вимоги про покладення на ДПІ у Подільському районі м. Києва обов'язку зробити відповідну відмітку в його паспорті скасувати і постановити в цій частині нове рішення про задоволення цієї вимоги позову, посилаючись на те, що суд розглянув дану вимогу з порушенням норм матеріального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції Б. підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідача Р. апеляційну скаргу не визнала.
Заслухавши доповідь судді Л., пояснення заявника і представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні скарги в частині покладення на ДПІ у Подільському районі м. Києва обов'язку зробити відповідну відмітку в паспортах заявників, суд виходив з того, що суб'єкт оскарження не порушив прав і законних інтересів позивача, оскільки на час звернення заявника до суду законом не було визначено державний орган, який мав здійснювати ці дії, а на час вирішення справи в суді набрав чинності наказ ДПА України і МВС України від 19.10.2004 р. за № 1345/9944 „Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів”, яким визначено механізм поставлення відміток в паспортах громадян, які відмовляються від ідентифікаційних номерів, органами внутрішніх справ.
Цей висновок суду ґрунтується на вимогах діючого законодавства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно ч. 2 ст. 1 Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів” - для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера (статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 1003-XIV від 16.07.1999 р.).
Пунктом 1.1. наказу ДПА України і МВС України від 19.10.2004 р. за № 1345/9944 „Про затвердження Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів” передбачено, що цей Порядок, розроблений згідно із Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" та Постановою Верховної Ради України від 26.06.92 № 2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження", визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Пунктами 4 і 5 цього наказу визначено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № В3 та паспорт громадянина України, а посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за ф. N В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту і в разі відсутності невідповідностей вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4.
Оскільки діючим законодавством визначено державний орган, який має вчинити відмітку в паспорті особи про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що підстав для покладення такого обов'язку на ДПІ у Подільському районі м. Києва не має.
Доводи апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
З огляду на наведене, підстав для перегляду рішення суду в оскаржуваній частині, колегія суддів не вбачає, оскільки рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Б. залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 8 червня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом безпосереднього звернення до суду касаційної інстанції.