МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
14.10.2005 N 31-48-81
Про нотаріальне посвідчення договору
У Міністерстві юстиції України розглянуто ваше звернення і повідомляється таке.
Відповідно до частини третьої статті 640 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (далі - Кодекс) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно зі статтею 657 Кодексу ( 435-15 ), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною першою статті 210 Кодексу ( 435-15 ) визначено, що правочин підлягає реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Пунктом 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. N 671, державній реєстрації підлягають правочини, зокрема, договір купівлі-продажу, міни, земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.
Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням (пункт 6 вказаного Тимчасового положення ( 671-2004 ).
Згідно з пунктом 9 зазначеного Тимчасового порядку ( 671-2004 ), дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру правочинів вважається датою державної реєстрації правочину.
Згідно зі статтею 220 Кодексу ( 435-15 ), у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Вважаємо, що до моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомості сторони цього договору не мають одна перед одною жодних зобов'язань, а тому відмова нотаріуса у посвідченні договору купівлі-продажу нерухомості у випадку, зазначеному у вашому листі, є правомірною.
Директор Департаменту нотаріату та
реєстрації адвокатських об'єднань Л.Павлова