КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
15.06.2005
Про зобов'язання вчинити дії
Київський апеляційний господарський суд розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу адвокатського об'єднання "Національна колегія адвокатів", м. Київ, на рішення господарського суду м. Києва від 25 березня 2005 року у справі за позовом адвокатського об'єднання "Національна колегія адвокатів" до відповідача - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25 березня 2005 року, яке прийнято у справі, в позові адвокатському об'єднанню "Національна колегія адвокатів" (далі - Позивач, Об'єднання) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - Відповідач, Інспекція) про зобов'язання вчинити дії було відмовлено повністю.
Адвокатське об'єднання "Національна колегія адвокатів", не погоджуючись із прийнятим рішенням судом першої інстанції, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати означене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Представник державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва у судовому засіданні не погоджується з вимогами, що викладені Позивачем в апеляційній скарзі, а тому просить залишити рішення господарського суду м. Києва від 25 березня 2005 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, на підставах, викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 30 травня 2004 року, та наданих пояснень.
Заслухавши усні пояснення представників Позивача та Відповідача в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд ВСТАНОВИВ:
Адвокатське об'єднання "Національна колегія адвокатів" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом від 24 грудня 2004 року, в якому просило зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва видати Позивачеві Свідоцтво про сплату єдиного податку в розмірі 10 % на 2005 рік. При цьому Позивач обґрунтував свої вимоги незаконністю відмови Інспекцією в листі N 9276/10/15-3001 від 9 грудня 2004 року видати Об'єднанню свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2005 рік на підставі того, що Позивач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності у відповідному порядку, а був зареєстрований як адвокатське об'єднання. Позивач вважає, Інспекція повинна бути зобов'язана вчинити дії щодо видачі Позивачеві Свідоцтва про сплату єдиного податку в розмірі 10% на 2005 рік згідно з положеннями Указу Президента України "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури" ( 1240/99 ), Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ), Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" ( 2063-14 ), статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), статті 4 Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ), статті 45 Господарського кодексу України ( 436-15 ) та статей 1, 2, 12, 13, 15, 44 - 48, 54, 57, 61, 64, 82 - 87 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Рішенням господарського суду м. Києва від 25 березня 2005 року в позові адвокатському об'єднанню "Національна колегія адвокатів" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії було відмовлено повністю.
На обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що Позивач згідно з його статутними документами є професійним адвокатським об'єднанням, а не суб'єктом підприємницької діяльності, що має право на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Також місцевий суд зазначив, що статутними документами Позивача не передбачено отримання прибутку, а реєстрація Об'єднання як платника податків та подання декларацій не доводить, що воно здійснює підприємницьку діяльність. При цьому місцевий суд керувався Положенням про порядок реєстрації адвокатських об'єднань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 302 від 27 квітня 1993 року, положеннями Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ), Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), статтею 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), статтями 1, 3, 14, 21 Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ), статтями 1, 4 Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ), статтею 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), статтями 3, 42, 45, 52, 53, 62 Господарського кодексу України та статтями 33, 49, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ).
Тим часом, вказаний висновок суду першої інстанції слід визнати таким, що зроблений з недоведеністю обставин, котрі мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права (пункти 2, 3, 4 статті 104 ГПК України ( 1798-12 ).
За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає повному скасуванню, а апеляційна скарга, відповідно, задоволенню. Поряд з цим, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти нове рішення, яким позов Об'єднання до Інспекції про зобов'язання видати Позивачеві Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2005 рік задовольнити повністю.
До вказаних висновків апеляційна інстанція дійшла, враховуючи таке:
Пунктом 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема, юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Частинами 3, 5 статті 4 Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) передбачено, що адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться в Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп зі своїм найменуванням.
Згідно зі статтею 42 ГК України ( 436-15 ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 52 ГК України ( 436-15 ) некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.
Пунктом 3 статті 53 ГК України ( 436-15 ) передбачено, у разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення цього Кодексу та інших законів, якими регулюється підприємництво.
Пунктом 1 статті 55 ГК України ( 436-15 ) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків); мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
На порушення норм чинного законодавства місцевий суд при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно встановив, що Позивач, як адвокатське об'єднання, не має права на перехід до спрощеної системи оподаткування у зв'язку з відсутністю у його статутних документах мети, спрямованої на отримання прибутку на таких підставах.
Справді, у статутних документах Об'єднання не зазначено, що однією з цілей створення та діяльності Позивача є отримання прибутку. У вказаних документах Позивач визначений як адвокатське об'єднання, порядок створення та реєстрації якого регулюються нормами Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ).
Слід зазначити, що статтею 52 ГК України ( 436-15 ) передбачено такий вид господарської діяльності як некомерційне господарювання. Пунктом 2 цієї ж статті встановлено випадки, коли здійснюється некомерційна діяльність: на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та коли здійснення підприємницької діяльності для суб'єктів господарювання заборонено законом. Пункт 3 статті 52 ГК України встановлює заборону здійснення некомерційної господарської діяльності для органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Слід вказати, що жодним нормативним актом або рішенням державного органу (органу місцевого самоврядування) не встановлено заборони для адвокатських об'єднань здійснювати господарську діяльність у формі підприємництва або займатися некомерційною діяльністю.
Згідно зі свідоцтвом N 397 Позивач був зареєстрований як адвокатське об'єднання 27 листопада 2003 року, тобто до набрання чинності ГК України ( 436-15 ) з 1 січня 2004 року. З огляду на визначені у статуті Об'єднання види діяльності та мету створення останнього, можна зазначити, що діяльність Позивача за своїми ознаками підпадає під визначення некомерційної діяльності, передбаченої статтею 52 ГК України, оскільки у статуті Позивача не передбачена така ціль або мета як одержання прибутку, що є обов'язковою ознакою підприємництва. При цьому слід звернути увагу на положення пункту 3 статті 53 ГК України, згідно з якими в разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення цього Кодексу та інших законів, якими регулюється підприємництво. Для набуття господарської діяльності характеру підприємницької відповідно до статті 42 ГК України необхідно здійснювати (незалежно від систематичності) таку діяльність, яка спрямована на одержання прибутку. Отже, в разі здійснення Позивачем у процесі своєї діяльності дій, які будуть спрямовані на отримання прибутку, можна стверджувати, що передбачена статутом Об'єднання діяльність (яка підпадає під ознаки некомерційного господарювання) набуває ознак підприємницької, у зв'язку з чим відповідно до пункту 3 статті 53 ГК України правомірним є застосування до відповідної особи - Позивача - положень ГК України та інших законів, якими регулюється підприємництво, тобто і положень у сфері оподаткування - Указу ( 727/98 ).
Наявні у справі договір N 3 від 4 березня 2004 року та декларація з податку на прибуток Об'єднання за 2004 рік (остання, до речі, прийнята та зареєстрована в податкових органах) свідчать про те, що при здійсненні Позивачем своєї діяльності вона набуває характеру підприємницької, оскільки передбачає отримання прибутку, у зв'язку з чим слід зробити висновок, що є правомірним застосування до Об'єднання положень законів, якими регулюється підприємництво, у тому числі й застосування вимог Указу за наявності відповідних умов. При цьому слід зазначити, що Інспекція не заперечує підтвердженість наявності у Позивача інших ознак та підстав згідно, зокрема, з пунктом 1 Указу ( 727/98 ), за умови яких відповідну юридичну особу можна перевести на спрощену систему оподаткування згідно з положенням Указу та видати відповідне свідоцтво.
Вказаний висновок підтверджується листом Міністерства фінансів України N 31-052-3-8/4747 від 20 грудня 2001 року, в пунктах 2, 3 якого зазначено таке. Суб'єкти господарювання, які провадять адвокатську діяльність із статусом юридичної особи, є платниками податку на прибуток підприємств і повинні вести податковий облік відповідно до Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств". Щодо застосування спрощеної системи оподаткування, Законами України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) та "Про підприємництво" ( 698-12 ) прямо не визначено, що адвокатська діяльність не може бути підприємницькою. Так, якщо надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань здійснюється не на громадських засадах, то це може вважатися безпосередньо самостійною, систематичною, на власний ризик діяльністю з надання послуг з метою отримання прибутку, тобто підприємництвом.
Таким чином, викладене вище свідчить про обґрунтованість та правомірність застосування до Об'єднання спрощеної системи оподаткування, а тому вимоги Позивача щодо зобов'язання Інспекції видати відповідне свідоцтво, які викладені в апеляційній скарзі, обґрунтовані, підтверджуються документами у справі та нормами законодавства.
Відповідно до статті 49 ГПК України ( 1798-12 ) судові витрати у зв'язку з поданням позову та апеляційної скарги у даній справі покладаються на Відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 4 Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ), статтями 42, 52, 53, 55 ГК України ( 436-15 ) та статтями 47, 32, 33, 34, 49, 91, 94, 99, 101 - 105 ГПК України ( 1798-12 ), апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 25 березня 2005 року у справі скасувати повністю, а апеляційну скаргу адвокатського об'єднання "Національна колегія адвокатів" задовольнити повністю.
2. Прийняти нове рішення, яким позов адвокатського об'єднання "Національна колегія адвокатів" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Зобов'язати державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва видати адвокатському об'єднанню "Національна колегія адвокатів" Свідоцтво про сплату єдиного податку в розмірі 10% на 2005 рік.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на користь адвокатського об'єднання "Національна колегія адвокатів" 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на користь адвокатського об'єднання "Національна колегія адвокатів" 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
4. Справу повернути до господарського суду м. Києва.