ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17.02.2005
Справа N 28/207
Щодо касаційної скарги Державної податкової
інспекції у Подільському районі м. Києва
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Глос О.I.,
суддів: Бакуліної С.В., Бенедисюка I.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
на постанову від 31.08.2004 року Київського апеляційного господарського суду
у справі N 28/207 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Спецгідроенергомонтаж"
до ДПІ у Подільському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача Вербук О.С. (довіреність від 30.08.2004 року)
від відповідача Половинка О.В. (довіреність N 99/9/10 від 11.01.2005 року)
встановив:
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко I.В.) від 21.06.2004 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Муравйов О.В., судді - Сотніков С.В., Малетич М.М.) від 31.08.2004 року по справі N 28/207 позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва N 0000122360/0 від 05.02.2004 року; стягнуто з відповідача на користь позивача 203,0 грн. судових витрат.
В касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, а саме: ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням N 0000122360/0 від 05.02.2004 року згідно з Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) відповідно до ст. 4 названого Закону позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності" у сумі 1478,00 грн. (основний платіж).
Рішення прийняте на підставі акту N 36/23-60-31840535 від 03.02.2004 року "Про результати позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ "Укр-Спецгідроенергомонтаж" по контракту N 1 від 12.05.2003 року. Як вбачається з акту перевірки від 03.02.2004 року позивач за контрактом N 1 від 12.05.2003 року, укладеним з ВАТ "Гидропромстрой" (Казахстан), надав послуги нерезиденту за межами митної території України. Загальна вартість контракту складає 42000,00 дол. США. За умовами вказаного контракту позивач сплачує прибутковий податок з джерела виплати, утриманого в Республіці Казахстан з доходів юридичної особи - нерезидента, який здійснює діяльність без створення постійного представництва у розмірі 20%, що складає 8400,00 дол. США.
В акті перевірки від 03.02.2004 року також зазначено, що актом попередньої перевірки N 7/23-60-31840535 відповідачем було встановлено, що послуги по Контракту N 1 від 12.05.2003 року нерезиденту надані позивачем на загальну суму 42 000,00 дол. США, валютна виручка надійшла в загальній сумі 33 600,00 дол. США., у зв'язку з неотриманням валютної виручки в сумі 8 400,00 дол. США відповідачем позивачу була нарахована пеня в сумі 8005,69 грн. за період з 26.11.2003 року по 16.01.2004 року.
Крім того, в акті перевірки від 03.02.2004 року вказано, що за заявою позивача до Республіки Казахстан про повернення податку з доходу з джерел в Республіки Казахстан з умовного банківського вкладу, 27.01.2004 року валютні кошти в сумі 8404,21 дол. США надійшли на його рахунок.
Таким чином, перевіряючими був зроблений висновок про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).
За результатами перевірки за порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) згідно ст.4 названого Закону позивачу нарахована пеня у сумі 1478,00 грн. за період з 17.01.2004 року по 27.01.2004 року.
Задовольняючи позов суди виходили із того, що кошти в сумі 8400,00 дол. США за своїм призначенням є податковим платежем, тобто були використані виключно для сплати прибуткового податку і, відповідно, не є виручкою резидента, яку він отримав за контрактом N 1 від 12.05.2003 року, укладеним з ВАТ "Гидпромстрой" (Республіка Казахстан). Повернення позивачу сум утриманого прибуткового податку проводилось не контрагентом-нерезидентом, а податковим органом іншої держави відповідно до вимог Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкового ухилення стосовно податків на доходи, ратифікованої Законом України N 508/96-ВР від 15.11.1996 року та податкового законодавства республіки Казахстан. Тому до операції щодо утримання та повернення цих коштів не можуть застосовуватись норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке.
Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) від 23.09.1994 року (далі Закон) виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції.
Порушення резидентами термінів, відповідно до ст. 4 Закону ( 185/94-ВР ), тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки.
У разі прийняття арбітражним судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортним контрактами, терміни, передбачені ст. 2 Закону ( 185/94-ВР ), зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Відносини позивача та його контрагента-нерезидента основані на взаємній угоді між ними про те, що загальна вартість контракту складає 42000,00 дол. США (п. 2.1 Контракту).
Щодо п. 2.3 Контракту N 1 від 12.05.2003 року про те, що із загальної вартості Контракту проводиться сплата прибуткового податку у джерела виплати, утриманого в Республіці Казахстан з доходів юридичної особи - нерезидента, який здійснює діяльність без створення представництва, відповідно до глави 28 ст. 180 Податкового кодексу Республіки Казахстан по ставці 20%, що складає 8400,00 дол. США, то цей пункт суперечить п. 1 ст. 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкового ухилення стосовно податків на доходи, ратифікованої Законом України N 508/96-ВР від 15.11.1996 року, що і стало підставою для звернення позивача з відповідною заявою до податкових органів Республіки Казахстан (а.с. 37). Суди ж надали поверненій податковими органами Республіки Казахстан позивачу сумі - 8400,00 дол. США статусу податкового платежу, а не виручки.
Колегія суддів з цим не погоджується, оскільки для позивача сума незаконно утриманого з нього прибуткового корпоративного податку є виручкою, яку він мав отримати від нерезидента (а.с. 39). Ця виручка повинна була надійти у визначений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) строк, оскільки існує право резидента на її отримання і існує його обов'язок забезпечити її надходження. Позивач забезпечив її надходження але вже поза межами строку, встановленого ст. 1 вищенаведеного Закону.
Оскільки згідно із Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) пеня за порушення 90 денного терміну надходження валютної виручки застосовується до резидента незалежно від причин, по яким цей термін було порушено, висновок судів про необґрунтоване нарахування пені ТОВ "Укр-Спецгідроенергомонтаж" ДПІ у Подільському районі м. Києва на підставі цього Закону не є правильним.
З огляду на наведене ухвалені по справі судові акти підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 2 ч. 1 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - постановив:
Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва від 02.09.2004 року N 3854/9/10-007 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2004 року справі N 28/207 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2004 року справі N 28/207 - скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з ТОВ "Укр-Спецгідроенергомонтаж" на користь Державного бюджету України 85 грн. судових витрат.