ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
10.03.2005

Справа N 4/603-25/166

Щодо розгляду касаційної скарги
ТзОВ "Зовнішсервіс"

(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.I. - головуючого (доповідача), Стратієнко Л.В., Козир Т.П., за участю представників: позивача - Красильнокової В.З.; відповідачів - Рєзнікова О.В., Гаврилюк М.О., розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "Зовнішсервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2004 року у справі за позовом Керченського морського торгового флоту до Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", ТзОВ "Зовнішсервіс" про стягнення 4530,55 грн., встановив:

Рішенням господарського суду м.Києва від 10 серпня 2004 року позов задоволений. З ТзОВ "Зовнішсервіс" на користь позивача стягнено 4530,55 грн. заборгованості, 51 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2004 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТзОВ "Зовнішсервіс" просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як встановлено судом, між Керченським морським торговим флотом та АСК "Укррічфлот" був укладений договір від 23.01.1997 року, згідно умов якого акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" зобов'язалась вживати заходів щодо збільшення об'єму завозу (вивозу) вантажів в (із) порту, а позивач - надавати суднам АСК "Укррічфлот" знижки на портові збори і послуги, що заходять у Керченський морський порт.

1 листопада 1999 року між ТзОВ "Зовнішсервіс" та позивачем був укладений договір N А-9-5, відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати обслуговування суден, що заходять до портів м. Керчі під українськими та іноземними прапорами, а ТзОВ "Зовнішсервіс" - здійснювати розрахунки за послуги, що їх буде надавати Керченський морський порт.

З 15 по 20 березня 2000 року у Керченський морський торговельний порт зайшов для здійснення вантажно - розвантажувальних робіт теплохід "Рось", а з 22 по 28 листопада 2000 року у порт Аршинцево зайшов для здійснення вантажних робіт теплохід "Славутич-16", судновласником яких є АСК "Укрічфлот". Агентські послуги надавались ТОВ "Зовнішсервіс".

Керченський морський торговельний порт, за надані послуги виставив рахунки на сплату портових зборів, інших зборів і плат відповідно від 20.03.2000 року N 112 на суму 23196,98 грн., який сплачений на суму 19411,69 грн., N 560 на суму 5035,09 грн., який сплачений в сумі 4289,99 грн.

Згідно ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) у морському порту стягуються портові збори - корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний, санітарний, розмір яких встановлений Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1996 року N 442 .

Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року N 214 затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України та встановлений лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовий збір, плата за роботу буксирів при швартових операціях, плата за користування плавзасобами.

Частиною 3 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування можуть встановлюватись або змінюватись тільки законами про оподаткування.

Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), до об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема, відносять операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) встановлено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) можуть встановлюватись і змінюватись ставки, порядок та пільги по сплаті податку на додану вартість при справлянні портових зборів, інших зборів і плат із суден у закордонному плаванні, суми сплачуваних порту зборів і плат мають обкладатись податком на додану вартість.

При розгляді справи апеляційним господарським судом правильно встановлений той факт, що АСК "Укррічфлот" через свого агента ТОВ "Зовнішсервіс" безпідставно відмовився сплачувати заборгованість по сплаті портових зборів, інших зборів та плат.

Згідно ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) на морського агента покладений обов'язок перераховувати порту вартість витрат, пов'язаних із перебуванням в порту суден.

Статтею 4 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) передбачається щодо цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

Суд вважає, що оскільки між АСК "Укррічфлот" та Керченським морським торговим портом були відсутні зобов'язання (окрім надання знижок) щодо перебування суден АСК "Укррічфлот" у порту позивача, оплати відповідних витрат та обов'язкових платежів - оплату портових зборів, зборів та плат прийняло на себе ТОВ "Зовнішсервіс", відповідно до укладеного між ним та позивачем договору, яким передбачено, що ТОВ "Зовнішсервіс" забезпечує перерахунок позивачу відповідних сум, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, обгрунтовано стягнув з ТзОВ "Зовнішсервіс" на користь позивача 4530,55 гривень несплачених платежів.

За таких обставин постанова суду відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни не має.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2004 року залишити без змін, касаційну скаргу ТзОВ "Зовнішсервіс" - без задоволення.


Документи що посилаються на цей