ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
31.03.2005
Справа N 05-6-32/843
Про визнання недійсним акта
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Усенко Є.А. - головуючого, Глос О.I., Бакуліної С.В., розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Юридична фірма "АРКА" на ухвалу господарського суду м. Києва від 22.12.2004 у справі N 05-6-32/843 за позовом ТОВ "Юридична фірма "АРКА" до ДПА України про визнання недійсним акта в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача - Вакалюк Б.В., від відповідача - Бахмач С.О., встановив:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2004 у справі N 05-6-32/843 (суддя Хрипун О.О.) у прийнятті позовної заяви ТОВ "Юридична фірма "АРКА" до ДПА України про визнання недійсним податкового роз'яснення, викладеного в листі ДПА України "Щодо включення до бази оподаткування єдиним податком процентів за договором банківського вкладу (депозиту)" від 14.10.2004 N 11447/5/15-1216, відмовлено на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), оскільки заява не підлягає розгляду у господарських судах України.
У касаційній скарзі ТОВ "Юридична фірма "АРКА" просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 22.12.2004 та направити справу на розгляд господарського суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 12, п. 1 ст. 62 ГПК України ( 1798-12 ) та пп. "і" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III.
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:
ТОВ "Юридична фірма "АРКА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним податкового роз'яснення, викладеного у листі ДПА України "Щодо включення до бази оподаткування єдиним податком процентів за договором банківського вкладу (депозиту)" від 14.10.2004 N 11447/5/15-1216.
Відповідно до пп. "г" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) податкове роз'яснення - це оприлюднення офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. При цьому, податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Що стосується податкових роз'яснень, такі підстави визначено у пп. "і" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), згідно з яким, платник податків може оскаржити до суду рішення центрального (керівного) органу контролюючого органу або органу стягнення щодо видання інструкцій чи податкових роз'яснень (у тому числі форм обов'язкової податкової звітності, далі - податкових роз'яснень), які, за висновком такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Юридичною формою рішення державного чи іншого органу є виданий цим органом відповідний акт, який є офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Враховуючи, що спірний лист ДПА України від 14.10.2004 N 11447/5/15-1216 "Щодо включення до бази оподаткування єдиним податком процентів за договором банківського вкладу (депозиту)" не затверджений рішенням центрального (керівного) органу контролюючого органу (в даному випадку - наказом ДПА України), отже не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ), спір про визнання недійсним зазначеного листа ДПА України не підвідомчий господарським судам.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно відмовив у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), так як спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали господарського суду м. Києва від 22.12.2004 у справі N 05-6-32/843 не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
Касаційну скаргу ТОВ "Юридична фірма "АРКА" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 22.12.2004 у справі N 05-6-32/843 - без змін.