ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.11.2003
Справа N 2-15/6894-2003
( Скасовано постановою Верховного суду України від 27.04.2004 р.)
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції
на постанову від 17.06.2003 року Я-ського апеляційного
господарського суду
у справі № X3
господарського суду Ч-ської обл.
за позовом Дочірнього підприємства "XXX" ЗАТ
лікувально-оздоровчих закладів профспілок
України "YYY"
до Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: присутній, від відповідача: присутні;
ВСТАНОВИВ:
По справі оголошувалась перерва до 27 листопада 2003 року.
На підставі розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України А.А.А. від 26 листопада 2003 року № 02-14/472, яким внесено зміни до складів суддівських колегій, перегляд в касаційному порядку справи №2-15/6894-2003 27.11.2003 року здійснюється колегією суддів у складі: головуючий - Б.Б.Б., судді В.В.В., Г.Г.Г.
27 листопада 2003 року у зв'язку із зміною складу суду справу розпочато слуханням спочатку.
Рішенням господарського суду Ч-ської обл. від 25.04.2003 року (суддя Д.Д.Д.), залишеним без змін постановою Я-ського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Е.Е.Е., судді Є.Є.Є., К.К.К.) по справі №2-15/6894-2003 позов задоволено; визнано податкове повідомлення-рішення Н-ської ОДПІ №0001242301/0 від 21.03.2003 р. недійсним; стягнуто з Н-ської ОДПІ на користь ДП "XXX" ЗАТ ЛОЗПУ "YYY" витрати по оплаті державного мита в сумі 85 грн. та 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач ДП "XXX" як підприємство, створене та підлегле ЗАТ ЛОЗПУ "YYY", є установою охорони здоров'я. У відповідності з п.4 ст.12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) від плати земельного податку звільняються вітчизняні заклади охорони здоров'я.
В касаційній скарзі Н-ська ОДПІ просить скасувати постановлені по справі судові рішення та справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на надіслання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши представника відповідача, який підтримав доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акту №120/23-1 від 20.03.2003р. проведено позапланову документальну перевірку правильності нарахування та своєчасності внесення в бюджет сум податку на землю ДП "XXX" за період з 01.10.2001р. по 28.02.2003р.
21.03.2003р. відповідач виніс рішення №000124301/0 про стягнення податку на землю в сумі 114302,87 грн. та фінансових санкцій в розмірі 57151,44 грн.
Згідно довідки №09/2-5-01/995 від 25.04.2002р. Державного комітету статистики Ч-ської обл. "XXX" включений в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України як Дочірнє підприємство ЗАТ ЗОЗПУ "YYY" з правом юридичної особи з кодом видів діяльності (ОКОНГ)91517 (курортні установи), 91514 (поліклінічні установи) та кодами КВЕД 85.11.3 (діяльність санаторно-курортних організацій), 85.12.0 (медична практика).
Порядок обчислення і сплати земельного податку, визначення суб'єктів плати за землю врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України "Про плату за землю" ( 2535-12 ).
Згідно п. 3 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) від земельного податку звільняються, зокрема, спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України. Відповідно до п. 4 цієї ж статті ( 2535-12 ) від сплати земельного податку також звільняються вітчизняні заклади охорони здоров'я.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.10.98 року №289 затверджено Перелік спеціалізованих санаторіїв з реабілітації хворих, які відповідно до Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) звільняються від сплати земельного податку.
Таким чином, колегія вважає, що від сплати податку на землю звільняються лише ті з санаторіїв, які зазначені у пункті 3 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) та включені до зазначеного переліку.
Крім того колегія відзначає, що судами встановлена організаційно-правова форма ДП "XXX" ЗАТ ЛОЗПУ "YYY" в період за який заявлено позовні вимоги як підприємство.
Згідно ст.1 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Як вбачається з ст. 1 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до Державного класифікатору України "Класифікація організаційно - правових форм господарювання ДК 002-94" Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 22.11.1994 р. №288, чинного від 01.01.95 р. під організаційно-правовою формою організації, заклади, установи розуміються організаційні структури, які не займаються підприємницькою діяльністю. Фінансування робіт, пов'язаних з їх діяльністю, здійснюється за рахунок асигнувань, що виділяються з державного бюджету або з місцевого бюджету адміністративно-територіальних одиниць. Відповідно до вступної частини об'єктами класифікації в КОПФГ є організаційно-правові форми господарських суб'єктів, встановлені відповідними законодавчими актами України.
Так , бюджетна установа - це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України ( 254к/96-ВР ), а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Ч-ської обл. чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.(п.: частини першої ст. 2 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 )).
Оскільки з наведеного вбачається, що бюджетна установа не є підприємством, на думку колегії законодавець при звільненні від сплати податку на землю передбачав саме заклади, які по своїй організаційно-правовій формі є тими організаційними структурами, що не займаються підприємницькою діяльністю. Зазначене логічно випливає також і з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) відповідно до якої, якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
За встановленими судами фактичними обставинами відповідно до установчих документів позивач віднесений до підприємств, які відповідно до чинного законодавства за характером економічної діяльності діють на принципі повного госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності, метою діяльності яких є отримання прибутку.
Таким чином, колегія дійшла висновку про те, що підприємство позивача за статусом суб'єкта підприємницької діяльності є суб'єктом плати податку на землю, не звільнялося від сплати цього податку на підставі ст. 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), а тому постановлені по справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8 , п. 2 ч. 1 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10 , 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Н-ської ОДПІ на постанову Я-ського апеляційного господарського суду від 17.06.2003 року задовольнити.
Скасувати рішення господарського суду Ч-ської обл. від 25.04.03 року та постанову Я-ського апеляційного господарського суду від 17.06.2003 року по справі № X3 .
В позові відмовити.