Розрахунки готівкою
між комітентом і комісіонером
Для збільшення обсягу збуту більшість підприємств користуються послугами посередника - укладають договори комісії або доручення. Не секрет, що комісійна торгівля для багатьох - додаткове джерело одержання виручки. Однак у цьому матеріалі йтиметься не про податковий бік таких операцій, а про особливості взаєморозрахунків між комітентом і комісіонером.
Якщо гроші за проданий комісіонером товар переказуються на розрахунковий рахунок, то в такому разі труднощів не виникає. Інша річ, коли комісіонер розраховується з комітентом готівкою. Осьде виникає запитання: чи потрібний останньому РРО, адже він одержує готівку?
Для цього звернемось до ст. 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III (далі - Закон № 1776). У ній говориться, що РРО застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їхніми філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками і суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції з купівлі-продажу іноземної валюти. Зверніть увагу, для нашої ситуації ключовим є продаж за готівку. Так, розрахунки готівкою між фірмою-комісіонером і комітентом є, але їх здійснено не при продажу товару. Крім того, навіть незважаючи на те, що комісіонер даватиме комітенту готівкові кошти, це не відповідає поняттю “розрахункова операція”, розшифрованому у ст. 2 Закону № 1776: “Розрахункова операція - прийом від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо на місці реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа про оплату в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів з перерахування коштів до банку покупця”.
Адже при проведенні розрахунків між комісіонером і комітентом за договором комісії на продаж готівка за проданий товар надходить комітенту безпосередньо від комісіонера, а не від покупців. Пригадаймо, що комітент від початку й до кінця операції є власником товару і комісіонеру його не продає. Тобто відсутній продаж товару комісіонеру.
Тож розрахунки між комісіонером і комітентом не є розрахунковими операціями з позиції Закону № 1776 і не потребують обов'язкового проведення через РРО. Тому ми вважаємо, що одержання готівки при здійсненні зазначених розрахунків може здійснюватись без застосування РРО. Для цього досить буде оформити прибутковий касовий ордер - і годі.
Цілком слушним буде запитання: яка думка контролюючих органів із цього приводу? На жаль, працівники податкових органів часто не поділяють нашої позиції. Однак самі бачите: Закон № 1776 на Вашому боці і це дає всі підстави вважати, що РРО в такому разі не знадобиться.
А ось Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у своєму листі від 21.04.2003 р. № 1-221/2356 висловив думку, цілком ідентичну з нашою. Крім того, він зауважив, що згідно з чинним порядком ведення касових операцій сума розрахунку готівкою одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їхні каси і через каси установ банків не повинна перевищувати 10 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму здійснюються виключно в безготівковому вигляді. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки протягом дня, не обмежується. Відповідно до пп. 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті, затвердженного Правлінням НБУ від 15.12.2004 р. № 637 під розрахунками готівкою розуміють платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари,виконані роботи, надані послуги) і за операціями, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Отже 10-тисячне обмеження стосується також зазначених вище розрахунків між комісіонером і комітентом. Відповідальність за перевищення встановленого ліміту покладається на платника, який перевищив бар'єр, а ось одержувач, комітент - некараний. Відтак, йому немає чого турбуватись про те, що він одноразово прийме оплату навіть у сумі 100 тис. грн. Покартати - покартають, а ось оштрафувати його не можна - немає підстав. Зрозуміло, що всі описані вище нюанси необхідно передбачити в договорі комісії.
“Бухгалтерія торговельного підприємства: від А до Я”, N 10, травень 2005 р.
Передплатний індекс 08074,23338 (українською мовою)
та 08075, 23339 (російською мовою)