ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
31.03.2005
Справа N 23/82-04-3098
Щодо касаційної скарги ДПІ у
Київському районі м. Одеси
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.I.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2004 р.
у справі N 23/82-04-3098 господарського суду Одеської області
за позовом відкритого акціонерного товариства Української страхової компанії "Гарант-АВТО" в особі відокремленого підрозділу філії "Гарант-АВТО-ЮГ"
до ДПІ у Київському районі м. Одеси
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача - Старовойтенко I.А.
встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.09.2004 р. (суддя В.В. Владимиренко), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2004 р.(судді Бойко Л.I., Величко Т.А., Жукова А.М.), позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 20.02.2004 р. N 0000782301/0, від 23.03.2004 р. N 0000782301/1, від 20.04.2004 р. N 0000782301/2 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі 9773 грн., в тому числі, 6586 грн. - основний платіж та 3187 грн. - штрафні санкції, накладені на підставі пункту 17.1.13 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Судові рішення вмотивовані відсутністю порушення позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та ст. 12 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ).
В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Одеси просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), ст.ст. 1, 12, 16 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ), ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
Заслухавши заперечення представника позивача на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування норм матеріального права в постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Одеси провела додаткову позапланову перевірку філії "Гарант-АВТО-ЮГ" відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 1.04.2002 р. по 30.06.2003 р., за результатами якої склала акт перевірки від 18.02.2004 р. N 558-23-1-25832799/221, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.02.2004 р. N 0000782301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі 9773 грн., в тому числі, 6586 грн. - основний платіж та 3187 грн. - штрафні санкції по цьому податку.
Рішення контролюючого органу вмотивоване порушенням філією "Гарант-АВТО-ЮГ" ВАТ УСК "Гарант-АВТО" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), що зумовило зниження валового доходу від страхової діяльності на загальну суму 217 103 грн.
За результатами розгляду скарги позивача ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняла рішення від 23.03.2004 р. N 4771/23-122, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.
Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6.07.2001 р. за N 567/5758 (із змінами та доповненнями) ДПІ у Київському районі м. Одеси надіслала позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 23.03.2004 р. N 0000782301/1 стосовно нових граничних термінів для сплати визначеного податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 6586 грн. та застосованих штрафних санкцій по цьому податку на суму 3187 грн.
За результатами розгляду скарги позивача ДПА в Одеській області прийняла рішення від 19.04.2004 р. N 6250/25-0007, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.
ДПІ у Київському районі м. Одеси надіслала позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 20.04.2004 р. N 0000782301/2 щодо нових граничних термінів для сплати визначеного податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 6 586 грн. та застосованих штрафних санкцій по цьому податку на суму 3187 грн.
Встановлено, що філія "Гарант-АВТО-ЮГ" є відособленим підрозділом Української страхової компанії "Гарант-АВТО" і діє від імені та за дорученням ВАТ УСК "Гарант-АВТО" та на підставі Положення про філію "Гарант-АВТО-ЮГ" ВАТ УСК "Гарант-АВТО", затвердженого загальними зборами ВАТ УСК "Гарант-АВТО" (протокол N 17 від 26.03.99 р.).
Згідно з цим Положенням філія не є юридичною особою, має лише відокремлений баланс, що входить до зведеного балансу Одеської обласної дирекції та ВАТ УСК "Гарант-АВТО". Філія безпосередньо підпорядкована Одеській обласній дирекції, яка забезпечує координацію страхової діяльності, контроль за формуванням та використанням технічних резервів.
Юридичною особою є ВАТ УСК "Гарант-АВТО", яка здійснює господарську (страхову) діяльність через свої підрозділи, в тому числі через філію "Гарант-АВТО-ЮГ".
Згідно ст. 2 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянам та юридичним особам страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 9 цього Закону ( 85/96-ВР ) передбачено, що страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.
Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків, затвердженого наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю N 13 від 12.03.1994 р., зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.05.94 р. за N 100/309, страховик здійснює контроль за страховими операціями філій.
Так як філія "Гарант-АВТО-ЮГ" не має достатньо сформованих власних страхових фондів для виплати страхових відшкодувань по можливим вимогам страхувальників, позивачем для філії встановлено обмеження ліміту відповідальності по обов'язковому страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів "Зелена карта", по обов'язковому страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України, по міжнародному медичному страхуванню, страхуванню майна та добровільному страхуванню автотранспорту "КАСКО".
Зазначені види страхування здійснюються за централізованими програмами страхування, по яких позивачем, як юридичною особою, централізовано здійснюються перестрахування ризиків за кордоном та які мають значний рівень збитковості.
З врахуванням цього, компанією здійснюється перерозподіл ризику в межах компанії, внаслідок чого частину ризику (відповідальності) бере на себе центральний апарат, а частину відособлені структурні підрозділи компанії (накази ВАТ УСК "Гарант-АВТО" N 45 від 27.04.2001 р., N 169 від 29.12.2002 р., N 24 від 27.03.2003 р.).
Оскільки компанія в цілому приймає на себе частину ризиків по договорах, укладених філією "Гарант-АВТО-ЮГ" від її імені, то і грошові кошти, які направляються філією до центрального апарату компанії чи її обласної дирекції для забезпечення зобов'язань внаслідок перерозподілу ризиків за своєю суттю є страховими платежами.
Згідно абзацу 7 ст. 31 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) по взятих зобов'язаннях повинні нараховуватися (на спеціальних рахунках) резерви незароблених премій, які включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату.
Зазначені в акті перевірки частки виручки філії позивача від страхової діяльності, які за висновком податкового органу є сумою занижених валових доходів філії складають частину страхових платежів (страхових внесків), яку страхувальники вносили страховику (ВАТ УСК "Гарант-АВТО" в особі філії "Гарант-АВТО-ЮГ") згідно договорів страхування, та перераховані філією до централізованого апарату компанії та до Одеської обласної дирекції за централізованими програмами страхування в розмірах та на умовах, визначених наказами ВАТ УСК "Гарант-АВТО".
Судом встановлено, що страхові внески, перераховані філією центральному апарату компанії чи Одеській обласній дирекції, передавались в перестрахування компанією відповідно до наказу ВАТ УСК "Гарант-АВТО" від 27.04.2001 р. N 45 "Про внесення змін в механізм перерозподілу ризиків по централізованих програмах страхування".
По перерахованих філією страхових платежах виплата страхової суми в разі настання страхового випадку здійснюється відповідно центральним апаратом чи Одеською обласною дирекцією компанії. Ці ж суми включаються останніми при визначенні податкових зобов'язань, а при здійсненні центральним апаратом перестрахування частини переданих філією страхових ризиків ним декларуються суми перестрахування по касовому методу.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 217103,00 грн. страхових платежів, перерахованих філією центральному апарату та Одеській обласній дирекції ВАТ УСК "Гарант-АВТО", включені до бази оподаткування із сплатою податку до бюджету, що підтверджується актами перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.02.2004 р. та ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.02.2004 р. N 1170823-1007/20943502, проведених стосовно центрального апарату та Одеської обласної дирекції ВАТ УСК "Гарант-АВТО" відповідно.
Таким чином, висновок апеляційної інстанції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.02.2004 р. N 0000782301/0, від 23.03.2004 р. N 0000782301/1, від 20.04.2004 р. N 0000782301/2 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі 9773 грн. обгрунтований і відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2004 р. - без змін.