ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ
У ПЕЧЕРСЬКОМУ РАЙОНІ М. КИЄВА
ЛИСТ
18.11.2005 N 41708/10/31-111
Щодо розгляду листа
ДПІ у Печерському районі м. Києва розглянула лист та повідомляє.
Закон України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон про ПДВ) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Підпунктом 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) визначено, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.
При цьому термін "поставка", використаний у зазначеному підпункті, поширюється на операції з реалізації (розповсюдження) зазначеної друкованої продукції як її виробниками (видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії), так і невиробниками, оскільки нормами пп. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) не передбачено обмежень для підприємств-постачальників, які можуть їх використовувати.
Для визначення правомірності застосування зазначеної пільги з оподаткування друкований засіб масової інформації повинен мати статус вітчизняного видання. Як зазначено у частині третій п. 2.3 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики України від 09.08.2001 р. N 193 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.10.2001 р. N 915/6106), вітчизняне видання - це друкований засіб масової інформації, у якого засновником виступає українська(і) та/або фізична(і) особа(и), редакція (видавець) розташована на території України, в назві не використовується марка (назва) зарубіжного засобу масової інформації.
Видавнича діяльність щодо створення друкованого засобу масової інформації повинна здійснюватися на території України, а видавництва та видавничі організації (які в свою чергу є суб'єктами діяльності засобів масової інформації) не можуть мати у своєму статутному фонді більше 30% іноземних інвестицій (таку норму встановлено частиною третьою ст. 18 Закону України від 05.06.97 р. N 318/97-ВР "Про видавничу справу") та згідно зі ст. 12 цього самого Закону повинні бути внесені до Державного реєстру України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.
Закон України від 23.09.97 р. N 540/97-ВР "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" визначає правові, економічні та організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та посилює систему правового регулювання в інформаційній сфері.
Статтею 4 зазначеного Закону ( 540/97-ВР ) визначено, що державна підтримка засобів масової інформації здійснюється шляхом протекціоністської політики зниження споживчої вартості інформаційної продукції, включаючи податкове, тарифне, митне, валютне та господарське регулювання.
Стаття 5 цього Закону ( 540/97-ВР ) передбачає, що податкове регулювання діяльності засобів масової інформації, яке є однією з форм державної підтримки, - це надання засобам масової інформації пільг, встановлених Законом про ПДВ.
При цьому ст. 2 вказаного Закону ( 540/97-ВР ) встановлено, що норми державної підтримки застосовуються до всіх засобів масової інформації, незалежно від їх ідеологічного і політичного спрямування та від форм власності, за винятком засобів масової інформації, зазначених у частині третій цієї статті.
Так, згідно з нормами цього Закону ( 540/97-ВР ) норми державної підтримки до засобів масової інформації не застосовуються, якщо засоби масової інформації засновано в Україні за участю юридичних або фізичних осіб, до сфери діяльності яких входять виробництво та постачання паперу, поліграфічного обладнання, технічних засобів мовлення, а також засновано в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав.
А тому при визначенні права на користування пільгою з оподаткування необхідно враховувати норми ст. 2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що надання податкових пільг з оподаткування є одним із видів надання державної підтримки засобам масової інформації, та зважаючи на обмеження, встановлені Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) та Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ), застосування пільги з оподаткування, передбачене пп.5.1.2 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", може бути поширено на друковані засоби масової інформації, які мають право на державну підтримку та відносяться до категорії засобів масової інформації вітчизняного виробництва.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Порядок віднесення сум ПДВ до податкового кредиту передбачено п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуга) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону ( 168/97-ВР ) або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Як зазначено в пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
При цьому згідно з пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Особливості визначення складу валових витрат платника податку регулюються Законом України від" 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон N 334/94-ВР).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До валових витрат відносяться згідно з пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону N 334/94-ВР суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.
Відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону N 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.
Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.
У разі, якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається, відповідно, до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Начальник інспекції С.Німченко